Розглянуто питання використання сучасних методів тренування семиборок на початкових етапах багаторічного тренування - з 12 до 14 років. Експериментально обгрунтовано необхідність акцентованої швидкісно-силової підготовки юних семиборок як одного з чинників досягнення високих спортивних результатів.

Проаналізовано спеціальну науково-методичну літературу, стосовно питань підготовки семиборок на етапі початкової підготовки, добору оптимальних обсягів тренувальних навантажень, раціонального їх розподілу в межах річного циклу підготовки.

Проанализована специальная научно-методическая литература, которая затрагивает вопросы подготовки семиборок на этапе начальной подготовки, отбора оптимальных объемов тренировочных нагрузок, рационального их размещения в рамках годового цикла подготовки.

The article is devoted to special science-methods literature which deals with the questions of training women (seven kinds of track-and-field athletics) at the beginning of their training, the selection of the optional amount of training loading, their rational placing in the all-year round training cycle.

Досліджено чинники, які прогнозують перспективність досягнення високих спортивних результатів семиборок віком 12 - 14 років, зокрема їх соматотипологічні, функціональні та психологічні особливості, рівень розвитку швидкісно-силових якостей та фізичної працездатності. Експериментально визначено структуру спеціалізованої підготовки, взаємозв'язок між результатами окремих показників швидкісно-силових видів семиборства багатоборок віком 13 - 14 років та взаємозв'язок рівня розвитку швидкісно-силових якостей і суми очок у програмі п'ятиборства юних спортсменок експериментальних груп. Встановлено ефективні методи розвитку швидкісно-силових семиборок та їх вплив на оптимізацію швидкісно-силової підготовки семиборок віком 13 - 14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки. На підставі результатів проведеного дослідження розроблено та експериментально обгрунтовано методику підготовки семиборок 12 - 14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Представлено матеріали, які присвячені розвитку швидкісно-силових здібностей школярів на уроках фізичної культури.

Представлено матеріали, які розкривають послідовність освоєння видів семиборства та особливості технічної підготовки семиборок.

Серед актуальних питань фізичного виховання школярів значне місце займає така специфічна проблема, як розвиток у дітей основних рухових якостей (швидкості рухів, сили м'язів, витривалості, гнучкості, спритності). Це дослідження проведено для порівняльного аналізу показників фізичної підготовленості хлопчиків і дівчаток середніх класів Вінницької та Хмельницької областей. За рівнем розвитку швидкості серед хлопців із Вінницької, і з Хмельницької областей переважає середній рівень (55 і 60 %, відповідно). Серед дівчат обох областей - вищий від середнього рівень (45 і 35 %, відповідно). За рівнем розвитку швидкісно-силових якостей серед хлопців обох областей переважає вищий від середнього рівень (45 % - у Хмельницькій, 65 % - у Вінницькій); серед дівчат переважає нижчий від середнього рівень (35 % - у Хмельницькій і 45 % - у Вінницькій області). Отже, суттєвих відмінностей між показниками фізичної підготовленості дітей різних областей Подільського регіону не встановлено. Але представники Вінницької області мають перевагу: серед юнаків у тесті стрибка в довжину з місця різниця становить 9,2 см; серед дівчат у тесті згинання й розгинання рук в упорі лежачи - 12,8 разів.

З урахуванням міжнародного, регіонального досвіду та деяких країн з управління якістю медичної допомоги і запобігання негативним наслідкам діяльності в медичній сфері висвітлено проблеми безпеки хворих в Україні. Виявлено значне відставання національної системи охорони здоров'я з впровадження сучасних стратегій формування безпечного лікарняного середовища. Запропоновано підходи, що можуть сприяти мінімізації ризиків для хворих у вітчизняних лікувально-профілактичних установах.

Розглянуто теоретичні, методичні та практичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів мистецьких спеціальностей. Розкрито сутність і значення підготовки, її місце у структурі фізичного виховання.

Висвітлено актуальні проблеми програмування тренувального процесу спортсменів в різних структурних утвореннях, моделювання та побудови моделей в різних видах спорту. Розкрито питання підготовленості та відновлення спортсменів, управління та контролю в процесі багаторічного вдосконалення їх фізичної підготовленості. Висвітлено теоретико-методичні засади програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар'єристок. Охарактеризовано структуру та зміст програм тренувальних занять, спрямованих на вдосконалення фізичної підготовленості веслувальників. Увагу приділено методології вивчення фізичного стану студентів. Запропоновано системний підхід до вдосконалення першого прийому м'яча у сучасному жіночому волейболі.

Упродовж філогенетичного розвитку людини стопа як значуща частина її тіла внаслідок пристосування до прямоногого (вертикального) ходіння зазнала значних змін, тому на сьогодні постає одним із найважливіших органів прямоходіння людини в умовах природних локомоцій і не лише виконує функцію опори, а й забезпечує організацію ресорних взаємодії тіла останньої з опорною поверхнею. Проблема оцінювання стану геометрії кістково-суглобових компонентів стопи людини належить до сфери плідних наукових пошуків теоретиків і практиків галузі протягом багатьох десятиліть. Мета роботи - вивчення та систематизація наукових студій, спрямованих на визначення стану біомеханіки стопи юних спортсменів. Застосовано теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури. Проблемне коло порушень біомеханічних властивостей стопи людини, що протягом багатьох років залишається в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних учених, пов'язане, серед іншого, з впливом на стан опорно-ресорних властивостей юних спортсменів занять різними видами спорту. У цьому контексті та з огляду на наявність значної кількості спортсменів із порушеннями біомеханічних властивостей стопи, до негативних наслідків яких належать утрата опорно-ресорних функцій, підвищення травмонебезпечності, порушення осьових навантажень, формування стійких морфологічних змін, проблема інтеграції корекційно-профілактичних технологій у процес спортивної підготовки юних спортсменів набуває особливої актуальності. Зроблено висновки, що сучасний спорт із властивим йому різким зростанням обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень, високою психоемоційною напруженістю часто негативно позначається на організмі юних спортсменів. Шкідливого впливу зазнає також стопа як лабільна ланка опорно-рухового апарату, що чутливо реагує на дії багатьох детермінант зовнішнього та внутрішнього середовищ, набула в процесі філогенезу біомеханічної поліфункціональності та відображає специфічну особливість опорно-рухового апарату людини.