Одержано експериментальні підтвердження правильності проведених раніше теоретичних термодинамічних розрахунків електрорушійної сили корозійних реакцій, індукованих грунтовими мікроорганізмами. Висловлено гіпотезу щодо можливого механізму стимулювання мікробноіндукованої корозії хлоридними іонами. Одержані результати дозволяють виявити причини малої ефективності режимів катодного захисту, які застосовуються під час експлуатації підземних споруд, у випадках активного залучення грунтових мікроорганізмів у корозійні процеси.

Ключ. слова: сульфатвідновлювальні бактерії, біоплівка, адгезія, екзополімерний комплекс, екзополісахариди, інгібітор корозії
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*873

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: таксис, адгезія, сульфатвідновлювальні бактерії, мікробна корозія, екзополімери, металеві матриці
Індекс рубрикатора НБУВ: К66-17 + Е422.17

Рубрики:

Корозія металів. Захист металів від корозії

Сульфат- або сульфітредукуючі бактерії

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: адгезія, катодна поляризація, сульфатвідновлювальні бактерії
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.17*873 + К66-17

Рубрики:

Сульфат- або сульфітредукуючі бактерії

Корозія металів. Захист металів від корозії

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що за різних моделей росту продукування екзополімерів (ЕПМ) клітинами сульфатвідновлювальних бактерій відрізнялось. Питома продуктивність ЕПМ, виділених клітинами бактерій у біоплівці, була в 1,5 рази вищою, ніж така у планктоні. Відмічено різке зростання питомої продуктивності ЕПМ у біоплівці в разі внесення до середовища інгібітора. Показано, що до складу екзополіцукридів ЕПМ біоплівки входять глюкоза, галактоза, маноза, ксилоза, рибоза. У моноцукридному складі екзополіцукридів планктонних клітин крім вищевказаних цукрів виявлено рамнозу. За дії інгібітора в моноцукридному складі ЕПМ біоплівки виявлено рамнозу, яка продукувалась лише планктонними клітинами бактерій. У моноцукридному складі планктонних клітин також відбулися зміни: за концентрації інгібітора 1,0 г/л крім рамнози додатково виявлено арабінозу і фукозу.

Показано, що екзополімери (ЕПМ) в різній кількості продукуються клітинами бактерій в біоплівці та в планктоні. Питома продуктивність ЕПМ клітинами сульфатвідновлювальних бактерій в біоплівці в 1,5 разів вища, ніж в планктоні. Внесення до бактеріального середовища інгібітора впливало як на розвиток бактерій, так і на продукування ними метаболітів. За концентрації інгібітора 1,0 г/л клітини біоплівки продукували майже в 18 разів більше ЕПМ, ніж клітини бактерій у планктоні. При розвитку бактерій за наявності інгібітора в моноцукровому складі біоплівки відбулись зміни. За концентрації інгібітора 0,5 г/л до складу моноцукрів долучалась рамноза, підвищення концентрації інгібітора до 1,0 г/л призводило до появи як рамнози, так і арабінози.

Досліджено динаміку сукцесійних змін у штучній асоціативній культурі сульфатвідновлювальних бактерій за формування біоплівки на зразках сталі-3. Показано, що їх асоціативними супутниками у біоплівці були амоніфікувальні, денітрифікувальні та залізовідновлювальні бактерії. У перші години експозиції у мікробній асоціації розвивались гетеротрофні супутники сульфатредукторів з домінуванням амоніфікувальних бактерій. Поява сульфатвідновлювальних бактерій у біоплівці зафіксована на 24-й годині експозиції, їх домінування відмічено після 72 і 240 год. За формування на поверхні сталі біоплівки в мікробній асоціації відбувались сукцесійні зміни з послідовною зміною домінування різних фізіологічних груп бактерій, що сприяло взаємовигідному функціонуванню корозійно небезпечних бактерій.

Вперше досліджено таксис сульфатредукуючих бактерій з різною агресивністю щодо іонів заліза. Показано, що хемотаксис допомагає потрапити та адаптуватися мікроорганізмам у специфічному середовищі. На підставі порівняльного дослідження продукції екзополімерного комплексу сульфатредукуючими бактеріями відмінної агресивності за різних моделей росту виявлено, що питома продукція екзополімерного комплексу клітинами біоплівки на три порядки перевищує таку планктонних клітин агресивного та неагресивного штамів. Встановлено вплив інгібіторів сірководневої корозії на життєдіяльність бактерій та їх здатність адгезуватись до сталі-3. З'ясовано, що за присутності інгібітора збільшується продукція екзополімерного комплексу планктонними клітинами. Спільно з Інститутом проблем матеріалознавства НАН України вперше розроблено та апробовано метод тонких металевих матриць для дослідження впливу екзоплімерного комплексу сульфатредукуючих бактерій на процес пошкодження сталі. Зазначено, що даний метод дозволяє у стислий термін (24 год) оцінити корозійну активність складових елементів біоплівки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.176*334.2

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.362.4*334.2 в764

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*871 + К66-17

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Корозія металів. Захист металів від корозії

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.17*873

Рубрики:

Сульфат- або сульфітредукуючі бактерії

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.17*736

Рубрики:

Сульфат- або сульфітредукуючі бактерії

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено розповсюдження корозійно-агресивних бактерій у грунтах біотопів із різним техногенним навантаженням. У техногенних біотопах виявлено на 2 - 3 порядки більше сульфатвідновлювальних бактерій; вміст азотофіксувальних бактерій є меншим на 1 - 2 порядки, а денітрифікувальних - на 2 - 3 порядки, у порівнянні з природними. За кількістю залізовідновлювальних, тіонових та амонійфіксувальних бактерій досліджувані грунти різняться несуттєво. Мікробні угруповання грунтів техногенних біотопів продукували сірководню у 1,5 - 2,5 раза більше, ніж такі, що виділені з природних біотопів. Техногенне втручання у грунти є стресовою ситуацією для мікробних угруповань, за якої відбувається зміна співвідношення кількості різних еколого-трофічних груп бактерій, у цьому разі активність корозійно-агресивних бактерій зростає.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.362*801.64-636 + Е422.362*873

Рубрики:

Організми, які метаболізують сірку

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.17

Рубрики:

Сульфат- або сульфітредукуючі бактерії

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сульфидогенные микробные сообщества играют важную роль в биогеохимических процессах, а также являются одними из основных агентов биокоррозии в техногенных средах. Цель работы - исследование в грунтах при различных эколого-техногенных условиях сульфидогенных микробных сообществ и оценка связей в них. Методы - микробиологические, физико-химические, статистические, в частности, факторный анализ с использованием метода главных компонент. Результаты - показано, что экотопы техногенно трансформированных грунтов по сравнению с контрольными (залежными грунтами) характеризуются более широким диапазоном численности сульфатредуцирующих, железовосстанавливающих, и денитрифицирующих бактерий. Из изученных 12 переменных выделены 5 главных компонент, описывающих 76 % вариаций в сульфидогенных сообществах, которые сгруппированы в 4 кластера. Выводы: применение факторного анализа позволило выделить наиболее значимые переменные, влияющие на сульфидогенные микробные сообщества в грунтах: количество сульфатредуцирующих, железовосстанавливающих, аммонифицирующих, азотфиксирующих, денитрифицирующих бактерий, а также рН грунтов, температура отбора и содержание растворимых сульфатов.