Розглянуто проблему невербальної комунікації. Вивчено універсальну категорію мовчання та засоби її позначення на письмі. Особливу увагу звернено на пунктуаційні знаки, як невербальні маркери усного мовлення, їх поліфункціональність і поліаспектність.

Досліджено онтологію метазнаків позначення сіленціального ефекту: в парадигмі розглянуто класичні та нові терміни. Метазнаки зазначеного ефекту розглянуто на матеріалі лексикографічних джерел та англомовного художнього дискурсу. Вербальні та графічні позначення сіленціальних компонентів комунікації дають картину функціонального навантаження експлікаторів невербальної дії.

Розглянуто комунікативно-прагматичні аспекти мовчання (силенціального ефекту комунікації) в англомовному художньому дискурсі. Проаналізовано питання метадискурсу та емпірії зазначеного феномену. Окреслено перспективу подальшого дослідження.

Розглянуто методологічне питання співвідношення концептуалізації та категоризації. Когнітивні зони вивчено на емпіричному матеріалі текстів оригіналу та перекладу. Актуальність проблеми об'єктивується дією сучасних лінгвістичних тенденцій до аналізу текстоцентричних доменів.

Розпізнано семантичну еволюцію номінацій природних явищ, які вивчаються на матеріалі паремій та висловлювань майстрів поетичного слова (контрастивні аспекти). Лінгво-когнітивний аналіз зазначених одиниць об'єктивує дієвість універсальних процесів від позначення феноменів природи до уподібнення - омовлення людей та природи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(0)33-60

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено статус мовчання як силенціальний компонент невербальної комунікації. Доведено, що комунікативне мовчання позначено абсолютною антропоцентричністю, ситуативністю, гетерогенністю психологічних та ментальних витоків. Виокремлено графічні та вербальні знаки відтворення та базові номінації мовчання.

Проаналізовано поверхневі та глибинні структури малих за обсягом текстів на матеріалі англомовного дискурсу. Увагу приділено текстам малого жанру, топіковим автономним блокам і ситуаціям з стандартних текстів. Розглянуто кількісно-якісні словосполучення як засіб реалізації текстових категорій, особливості реалізації мовотворчої функції в авторських гумористичних висловлюваннях і неавторських жартах, теоретико-методологічні принципи інформативності в газетному повідомленні про погоду. Зазначено, що комплексний когнітивно-комунікативний підхід до даних об'єктів сприяє осмисленню їх семантико-прагматичного наповнення та є надійним засобом кореляції процесів концептуалізації та категоризації.

Проанализированы поверхностные и глубинные структуры малых по объему текстов на материале англоязычного дискурса. Уделено внимание текстам малого жанра, топиковым автономным блокам и ситуациям из стандартных текстов. Рассмотрены количественно-качественные словосочетания как средство реализации текстовых категорий, особенности реализации языкотворческой функции в авторских юмористических высказываниях и неавторских шутках, теоретико-методологические принципы информативности в газетном сообщении о погоде. Отмечено, что комплексный когнитивно-коммуникативный подход к данным объектам содействует осмыслению их семантико-прагматического наполнения и является надежным средством корреляции процессов концептуализации и категоризации.

Реконструкція лакун у міжмовному зіставленні та їх делакунізація є дослідницьким пріоритетом. Увага акцентується на невербалізованих лакунах, що виявляються у міжмовному зіставленні. Досліджено шляхи делакунізації, окреслено витоки міжмовного лакунікону. Порушено питання лексико-семантичної лакунізації, дискурсивної імпліцитності текстових/затекстових категорій та інтертекстуальних пустот.

Осмислено статус лексичних лакун різномовних систем. Фокусується увага на їх міжмовній екстеріоризації, описі лексичних елементів культурем, що мають часткові, повні відповідники або делакунізовані конструкти. Порушено питання розвитку мови та поповнення словникового складу мови шляхом запозичення у межах лексичної лакунології.

Выполнен сравнительный анализ состояния ресурсной базы углеводородов нефтегазоносных бассейнов Восточно-Европейской платформы (Тимано-Печорского, Волго-Уральского, Днепровско-Припятского). Сделаны выводы о перспективах наращивания нефтегазодобычи.

Об'єктом дослідження є осмислення семантичного навантаження слів на позначення поняття тиші (типологічні аспекти). Проаналізовано слова англ. silent, quiet, укр. тиша, мовчання, рос. тишина, молчание, їх ізоморфні та аломорфні риси.

Объетом исследования являются слова, обозначающие понятие тишины. Внимание фокусируется на семантическом наполнении слов англ. silent, quiet; укр. тиша, мовчання; русск. тишина, молчание, их изоморфных и алломорфных чертах.

The article deals with the words referring to the notion of silence. Attention is focused upon the semantic charge of the English words silent, quiet; Ukr. тиша, мовчання and Russian тишина, молчание.

Досліджено глибинні структури синтаксичних лакун на матеріалі художнього дискурсу. Встановлено основні передумови, за яких розбіжності між імплікацією та комунікативним мовчанням стають несуттєвими.

Исследованы глубинные структуры синтаксических пропусков на материале художественного дискурса. Установлены основные предпосылки, при которых различия между импликацией и коммуникативным молчанием становятся несущественными.

The article deals with the semantic structures of the syntactic lacunas in the belles-lettres discourse. The analysis deals with the basic factor under which the gap between implication and communication silence is bridged.

Проаналізовано графічні та вербальні маркери комунікативного мовчання (силенціального ефекту), їх інтегративні характеристики. Лінгво-когнітивні характеристики силенціального ефекту (графічні та вербальні номінації) проаналізовано за матеріалами англомовного художнього дискурсу. Сутність комунікативного мовчання досліджено в контексті когнітивно-дискурсивної парадигми.

Проанализированы графические и вербальные маркеры коммуникативного молчания (силенциального эффекта), их интегративные характеристики. Лингво-когнитивные характеристики силенциального эффекта (графические и вербальные номинации) проанализированы на материале англоязычного художественного дискурса. Сущность коммуникативного молчания изучена в контексте когнитивно-дискурсивной парадигмы.

The article deals with graphic and verbal markers of communicative silence (silent effect), their integrative properties. This article deals with graphical and verbal units of the silence effect nomination with linguistically cognitive basis depicted on the material of the English discourse. The nature of communicative silence is vividly traced through the cognitive paradigm of the discourse approach.

Висвітлено питання категорії лакунарності (об'єкт дослідження). Розглянуто виокремлення lac-етимонів, кластерну організацію дериватів за принципом їх тематичної організації (предмет дослідження). Вперше фокусується увага на розгалуженій представленості lac-етимонів. Apriori осмислено категорію лакунарності як лексико-семантичний реєстр lac-дериватів.

Висвітлено проблему перекладу та декодування лакун. До даної проблематики віднесено способи усунення лакун за допомогою опущень в тексті лакунарної інформації або заповнення шляхом розширення тексту за допомогою додавань в тексті, що пояснює лакунарну інформацію. Вивчено способи делакунізації, проте питання, що краще - форенізація або одомашнення - залишається відкритим. Лакуна корелює з загадкою, лакунарная інформація закрита, лакунарні артефакти або явища доступні лише частково: очевидна їх "зовнішня форма", тому в перекладі лакуни зберігаються або усуваються без пояснень або з коментарем. Пояснення "внутрішньої" і "зовнішньої" форми лакун, лакунарних артефактів і явищ залежить від перекладача. В академічному або літературному джерелах виникає коментар, у статті з'являється пояснююча сноска, коли ж коментар буде відсутній в усному мовленні. Таким чином, в одних випадках лакуни залишаються без тлумачень, в іншому - пояснюються.

Осмислено феномен лакунарності, відсутності (об'єкт дослідження), його чинники в корелюючих мовах - англійській та українській. Матеріалом дослідження слугують в основному вірші - "The Arrow and the Song" (H. W. Longfellow) та "The Bells of St. Petersburgh" (Th. Moore). Актуальність теми об'єктивується малослідженістю зазначеної тематики, зростаючим інтересом вчених до живого мовлення та мовленнєвої поведінки у соціумі. Мета роботи - ідентифікація типів лакун, середовища її реалізації, осмислення синергетичних основ словокомпактування. У роботі використано досвід вітчизняних та зарубіжних учених із зазначених проблем, а також результати авторських пошуків. Як показує дослідження, лакунарність (відсутність) спрацьовує за різними чинниками іманентних структур та внутрішньомовних. Увагу сфокусовано на ідіостилі Тараса Григоровича Шевченка, використанні негаторів у процесі омовлення актуальних проблем його сьогодення. Як показує контрастивний аналіз семантичний дизайн кожної мови детермінує вибір конкретних форм пошуку. В українській мові на відміну від англійської перевага надається полінегативності. На відміну від англійської мови в українській граматиці відсутня категорія артикля. Епатується питання інтеграції вербальних та невербальних засобів на матеріалі комунікативного мовчання, яке є самою активною лакунарною ендозоною. Переклад білих плям оригіналу відбувається за допомогою спільних перекладацьких прийомів - компресією, декомпресією, пропусками та модифікацією. Адекватність перекладу досягається шляхом відповідноїпередачі інформації та прагматики вихідного тексту. Питання бути чи не бути перекладу знімається з дискусії як таке, що порушуються спроможністю перекладацької практики передавати вихідні позиції оригінальних текстів.

Об'єкт дослідження - метазнаки жанр, текст і стиль, предмет - їх онтогносеологічне ословлення у модусах мови, мовлення та мовленнєвої поведінки. Емпіричним матеріалом слугували відповідні ситуації з англомовного й україномовного дискурсів. У роботі використано сучасну методику, сфокусовано увагу на онтогносеологічному підході до малих текстів - прислів'їв, загадок та афоризмів. Спільні та відмінні риси останніх вимірюються перфоматорами - атракторами та репелерами, внутрішніми регуляторами цих систем. Вперше у роботі сфокусовано увагу на дистантуванні прислів'їв та приказок як комунікативних та номінативних одиниць. Матеріалом дослідження слугували релевантні довідники, аутентичні словники, а також досвід вітчизняних і зарубіжних учених із зазначеної тематики. Теоретична значущість роботи полягає у розв'язанні поставлених завдань. Практичне значення - у дидактичній цінності результатів дослідження.

Вивчено проблему квесетивності (питальності) у руслі теорії мовленнєвих актів. Емпатовано увагу комунікативній лакунарності, ядерним блокам питальних речень, імплікованим типам делакунізованої кульмінації. Діалогізовані квесетиви семантизують пусті місця (gaps, lacunae) з метою їх делакунізації. В аналіз включено третій код глобального перекладу - аутентичні довідники, коментарі, натяки автора, міждисциплінарні нотатки: береться до уваги досвід із наївної та наукової картини світу. Діалогічні квесетиви є маркерами очікуваної делакунізації і чітко або частково експлікуються. Імпліцитна відповідь/натяк компенсується і поза текстом, коментарем перекладача/автора/критика тощо. Сфокусовано увагу на тотальній представленості квесетивів (питальності) у різних дискурсах.

Верифікуються базові одиниці корпусного англомовного лакунікону та його димензіональна параметризація на матеріалі лексикографічних джерел. Мета роботи - визначення базових метазнаків підсистеми корпусного лакунікону. Метазнаки спрацьовують у модусах мовно-семіотичної, мовленнєво-комунікативної та когнітивно-синергетичної ендозон. Базовими лемами останніх є англ. absence, lack, denial, negation, nothing, які об'єктивуються на матеріалі лексикографічного аналізу. Димензіональне вимірювання корпусного лакунікону верифікується природою досліджуваного об'єкта - його семантичним наповненням та залежністю від конситуації. Результати дослідження свідчать про певні розходження у семантичному статусі лем, що залежить від діалектального представлення (американського та британського) варіантів словника. Метазнаки лакунарності післясекондарного утворення відкриті подальшим словотворчим процесам. Перспективною вважаємо роботу по самоорганізації, самоконтролю лакунарності та по конструюванню корпусної бібліотеки лакунології. Ілюстрований матеріал подається у вербальному режимі.