Вперше антропогенні морфоструктури класифіковано за характером їх впливу на підземні геотехнологічні процеси. Розроблено концепцію та методичні принципи наукового обгрунтування технології та параметрів вибухової відбійки за умов техногенезу. Встановлено закономірності геомеханічного впливу геотехногенних формувань на рудні масиви, які руйнуються вибухом, з урахуванням яких обгрунтовано оптимальний рівень їх вибухового енергонасичення. Вперше з використанням принципів дискретизації енергетичного поля вибуху встановлено закономірності зміни технологічних параметрів відбійки шарів руди за варіюючих у широкому діапазоні значень потрібного рівня їх вибухового енергонасичення. Встановлено характер залежності кількості енергії вибухових речовин (ВР), що трансформується у масив, який руйнується, від об'ємної щільності енергії вибуху та фізико-механічних властивостей руд, який свідчить про можливість вибухового енергонасичення відбиваних шарів до оптимального рівня за рахунок газодинамічної локалізації продуктів детонації ВР у свердловинах. Вперше для зарядів ВР завдовжки понад 25 м дано кількісну оцінку процесу детонації за умов газодинамічної локалізації продуктів вибуху в свердловині. Для умов підземного відпрацювання підкар'єрних запасів встановлено залежності параметрів вибухової відрізки "плаваючих" стелин від енергетичних характеристик зарядів ВР і режимів формування налягаючих внутрішніх відвалів скельного розкриття.

Розглянуто проблеми активізації інноваційної політики в будівництві та промисловості України. Наведено результати дослідження споживчих властивостей будівельних сумішей та їх аналізу. Надано відомості про конструкції з пінополістирольних блоків. Розкрито сучасні технології утеплення житлових будинків. Показано особливості технології й організації реконструкції промислових будівель. Обгрунтовано концептуальні засади розробки розрахункових схем у проектуванні висотних каркасно-монолітних будинків. Описано енергозберігальні системи кондиціювання повітря з акумуляцією холоду. Проведено аналіз ефективності енергозбереження у разі застосування біогазових технологій. Увагу приділено удосконаленим конструкціям фундаментів баштових копрів.Розглянуто архітектурно-історичні традиції та технологічні реалії природного каменю.

Висвітлено глобальні екологічні проблеми та причини їх виникнення. Розглянуто нові засоби покращання екологічної ситуації в містах та шляхи вирішення окремих питань енергозбереження. Увагу приділено питанням вентиляції та опалення сходових кліток багатоповерхових житлових будинків. Проведено порівняння техніко-економічних показників системи опалення житлового будинку котеджного типу з використанням теплового насосу. Наведено аналіз сучасних фасадних систем утеплення будівель. Окреслено перспективи монолітного будівництва та проаналізовано проблеми збірного будівництва в нашій державі. Описано способи реконструкції будинків і споруд шляхом підсилення елементів, застосування сучасних будівельних матеріалів під час зведення будівель зі збірно-монолітним каркасом. Акцентовано на питаннях використання типової висотної забудови в процесі формування житлового середовища, проектування енергоефективних будівель, особливостях спорудження дерев'яних будинків в Україні та ін.

Викладено концепцію надійності несучих конструкцій на поверхні шахт та виробничої безпеки як складової частини промислової безпеки. Наведено основні терміни та визначення надійності, відзначено основні небезпеки стану прогінних споруд шахто-видобувних підприємств. Розглянуто основні положення теорії надійності. Наведено математичні формулювання, що використовуються для оцінювання та розрахунку основних властивостей і параметрів надійності технічних об'єктів. Виконано аналіз напружено-деформованого стану прогінних споруд за умови переходу їх на полегшені огороджувальні конструкції.

Розглянуто сучасні технології відновлення та реконструкції будівель і споруд. Висвітлено організаційні та технологічні основи підвищення надійності будівельної техніки. Досліджено властивості теплоізоляційних матеріалів на основі рідкого скла. Показано можливості використання золошлакових відходів промисловості для виробництва будматеріалів. Проаналізовано ефективність пошарового валкування фрезерного торфу, розглянуто особливості використання торфодернових килимів для облаштування прибудинкових територій. Вивчено вплив шкідливих домішок у складових бетону на його міцність. Висвітлено проблеми відновлення пошкоджених збірних залізобетонних конструкцій промислових підприємств. Увагу приділено аналізу конструктивних рішень і доцільності форм пілонів міських пішохідних вантових мостів.

Викладено концепцію технічного нагляду за об'єктами на поверхні шахт та виробничої безпеки як складової частини промислової безпеки. Наведено основні терміни та визначення надійності, вказані основні небезпеки технічного стану прогонових будов шахто видобувних підприємств. Розглянуто основні положення теорії надійності. Наведено математичні формулювання, що використовуються при оцінці та розрахунку основних властивостей і параметрів надійності технічних об'єктів. Виконано аналіз напружено-деформованого стану прогонових будов за умови переходу їх на полегшені огороджувальні конструкції. Розрахунок виконано за допомогою проектно-обчислювального комплексу SCAD. Комплекс реалізує скінчено-елементне моделювання статичних і динамічних розрахункових схем, перевірку стійкості, вибір невигідних поєднань зусиль, підбір арматури залізобетонних конструкцій, перевірку несучої здатності сталевих конструкцій. За результатами проведених досліджень встановлено, що власна частота коливань прогонової будови перебуває в обернено пропорційній залежності від маси його елементів і довжини прогону. Закономірності, одержані в результаті теоретичних, експериментальних досліджень і в комп'ютерному моделюванні, використано для розробки рекомендацій з визначення раціональних конструктивних параметрів прогонових будов при переході на полегшені огороджувальні конструкції. За результатами комп'ютерного моделювання була виведена залежність верхньої та нижньої границь резонансної зони від поєднання статичних навантажень. Так, чим меншим є статичне навантаження, тим вищим є значення резонансних зон. У результаті проведених досліджень одержано ряд залежностей, завдяки яким значно спрощуються перевірні розрахунки на стадії проектування реконструкції прогонових будов. За допомогою даної методики та завдяки проведеним дослідженням і накопиченому практичному досвіду сформовано перспективний напрямок розвитку технології реконструкції галерей.

Мета роботи - виробництво залізної руди в світі протягом останніх років постійно зростає в зв'язку з ростом попиту, при цьому спостерігається тенденція до посилення концентрації виробництва. На тлі закриття дрібних рудників, великі виробництва розширили свої потужності. Огляд і аналіз сучасного світового досвіду будівництва і експлуатації шахт на крутопадаючих родовищах міцних руд дозволяє говорити про ряд характерних тенденцій у розвитку геотехнологій, які без сумніву можуть бути перенесені і адаптовані для гірничо-геологічних умов Васіновського родовища. При вирішенні поставленої задачі використовуються сучасні програмні комплекси для моделювання розвитку запроектованих рішень, з урахуванням взаємодій та явищ. Вони відрізняються способами завдання вихідних параметрів, та мають свої певні інструменти для аналізу отриманих результатів. Актуальність даної роботи пов'язана із розв'язанням поставленої задачі. Її результатом є встановлення залежності річної продуктивності пускового комплексу за гірськими можливостями та за умови розкриття декількох покладів. Моделювання можливого розміру річного видобутку в залежності від стану, в якому перебуває підприємство. Дослідження дають змогу оцінити можливу інтенсивність відпрацювання обсягів підземного видобутку на родовищі та спрогнозувати термін служби періоду відпрацювання розвіданих запасів. Обгрунтовано продуктивність гірничих підприємств, що адаптовані для гірничо-геологічних умов Васіновського родовища. Встановлено річну продуктивність пускового комплексу за гірськими можливостями та за умови розкриття покладу Західний. Визначені умови збільшення можливої інтенсивності відпрацювання обсягу підземного видобутку на родовищі, а також недоліки розглянутих аналітичних методів визначення оптимальної потужності рудника. Вивчено вплив геометричних параметрів охоронного цілика, розташованого в межах Центрального покладу, на значення річної продуктивності пускового комплексу по даному покладу.

Мета роботи - обгрунтування технології підземної розробки Першотравневого родовища в борту діючого кар'єру та оптимальних конструктивних рішень з урахуванням конкретних умов експлуатації. Аналіз досвіду роботи зарубіжних гірничорудних підприємств з відкритим способом розробки, який свідчить про наявність у світовій практиці стійкої тенденції до доопрацювання ділянок родовищ, що характеризуються сприятливими для відкритих гірничих робіт умовами. Обгрунтування обумовленого переходу рудників до ведення гірських робіт по більш складним технологічним схемам, які передбачають застосування поряд з відкритими гірничими роботами підземного способу видобутку. При вирішенні задач застосовується метод кінцевих елементів, що активно використвується в сучасних програмних комплексах для моделювання розвитку запроектованих рішень, з урахуванням взаємодій та явищ. Вони відрізняються способами завдання вихідних параметрів та мають свої певні інструменти для їх зміни, коригування та аналізу отриманих результатів. Актуальність роботи пов'язана із розв'язанням поставленої задачі. Її результатом є встановлення доцільності вести розробку Першотравневого родовища в структурі системи "кар'єр-шахта". Дослідження дають змогу оцінити роботу застосування камерних систем за схемою "камера-цілик", систем розробки з обваленням руди, технології з єдиним відкрито-підземним простором. Математичне моделювання дозволяє всесторонньо проаналізувати результати та врахувати недоліки системи при подальших дослідженнях. Рекомендована принципова технологічна схема комбінованого відкрито-підземного відпрацювання запасів з підземним транспортним комплексом системи "кар'єр-шахта" для умов Першотравневого родовища з урахуванням фактичної геотехнологічної ситуації та аналізу світового досвіду. Дана технологічна схема передбачає застосування камерних систем за схемою "камера-цілик", систем розробки з обваленням руди, технології з єдиним відкрито-підземним простором, високо-продуктивних варіантів випуску руди і концентраційних горизонтів з електровозною відкаткою.