Протягом XIV - XV ст. відбувалося формування королівської ради. Вона стала головним органом державного управління у Чеському королівстві в період правління династії Ягеллонів (1471 - 1526). Велику роль відігравали і земські з'їзди. Окрім земського з'їзду діяли і територіальні з'їзди. Кожна територія мала свої особливості. Наступним важливим державним органом був Земський суд. Більшість посад займали пани, рицарі мали право обіймати лише посаду найвищого земського писаря та бургграфа Градецького краю. У Моравії найвищу посаду обіймав земський гетьман. У Лужицях - фойт (fojt - васал короля наділений повноваженнями), а у Силезії королівський гетьман. Щодо королівських міст, то вони керувалися міським правом. Відмітимо, що далі рада розділялася на вужчу і розширену. Таким чином, основною рисою органів станового представництва було обмеження королівської влади і надання великого значення королівським з'їздам на яких досить вузьке коло вищої шляхти вирішувало фінансові, внутрішньо- та зовнішньополітичні питання.

Слов'янське православне населення північно-східної Угорщини проживало у чотирьох комітатах (жупах): Ужанській, Угочанській, Березькій і Марамороській. У другій половині XV ст. вищевказані території знаходилися у складі Угорського королівства. Король Матяш Корвін підтримував православ'я, що підтверджують видані ним грамоти у 1458, 1479 та 1488 рр. У середині XV ст. на територію Верхньої Угорщини проникає гусизм. Саме православних розглядали, як допомогу у боротьбі проти гуситів. У 1490 р. до влади в Угорщині приходить династія Ягеллонів. Король Владислав II Ягеллон теж підтримував православ'я, видавши декілька грамот та декретів у 1491, 1494 та 1498 рр., що підтверджували права православного духовенства та монастирів (Мукачівського і Грушівського). Династія Ягелоннів вбачала у православних підтримку у боротьбі як проти поширення ідей реформації, так і проти турецької небезпеки. Після поразки під Могачем у 1526 р. територія Мукачівської єпархії була розділена на дві частини і потрапила під владу Габсбургів та Трансільванії. Почався процес латинізації, окатоличення, наступу на права та свободи православного населення і духовенства.

Вперше у вітчизняній історичній науці проаналізовано процес формування та розвитку станової монархії в Чеському королівстві за правління династії Ягеллонів в контексті впливу на неї суспільно-політичних процесів. Висвітлено передумови, розвиток і функціонування станової монархії на чеських землях у 1471 - 1526 рр. Охарактеризовано політичний та державний лад Чеського королівства у період правління династії Ягеллонів. Досліджено діяльність органів станово-представницької монархії. Вивчено процес релігійних протистоянь, поширення та становлення нових релігійних течій. Розкрито вплив зовнішньої політики на суспільно-політичні процеси в чеських землях.