Мета роботи - навести загальні відомості щодо проявів соколиного та тигрового ока Криворізького басейну, надати геологічний опис пріоритетних об'єктів, визначити закономірності їх поширення в розрізі саксаганської світи, охарактеризувати стадійність утворення самоцвіту обох різновидів. Проведено геологічне картування з мінералогічним опробуванням проявів соколиного та тигрового ока; мікроскопічні дослідження з використанням петро- та мінераграфічних мікроскопів. Установлено, шо прояви та точки мінералізації соколиного та тигрового ока зустрічаються в межах усіх без винятку родовищ Криворізького басейну. Найбільше поширення та масштаби мінералізації характерні для центральної частини Саксаганського залізорудного району Кривбасу в межах Глеюватського родовища бідних магнетитових руд і родовища багатих гематитових руд шахти "Ім. М. В. Фрунзе". Прояви самоцвітів тут мають систематичний характер. Для низки родовищ північної та південної частин Саксаганського залізорудного району, а також Південного, Північного, Інгулецького залізорудних районів характерні епізодичні, поодинокі знахідки прожилків сірого, блакитного, синього соколиного, іноді зеленувато-сірого котячого ока. Утворення соколиного ока сірого кольору пов'язане з окварцуванням кумінгтонітового азбесту, яким виповнені альпійські прожилки в магнетит-кумінгтонітових (так званих "малорудних") кварцитах сьомого сланцевого горизонту саксаганської світи. Соколине око блакитного та синього кольору утворювалось як наслідок трьох різних геологічних процесів - окварцування паралельно-волокнистих агрегатів магнезіорибекіту в альпійських прожилках з магнетит-магнезіорибекітових, магнетит-кумінгтоніт-магнезіорибекітових кварцитів сьомого сланцевого горизонту; окварцування паралельно-волокнистих агрегатів епігенетичнорибекітизованого первинного кумінгтоніт-азбесту внаслідок натрієвого метасоматозу. Котяче око є окварцованим паралельно-волокнистим агрегатом кумінгтонітового, іноді актинолітового азбесту з домішкою дрібних лускуватих кристалів хлориту, що надає самоцвіту характерне зеленувато-сіре забарвлення. Тигрове око є продуктом гіпергенних змін усіх кольорових різновидів соколиного та котячого ока. Встановлено закономірності поширення соколиного та тигрового ока в межах Криворізького басейну. Охарактеризовано стадійність формування основних кольорових різновидів цих самоцвітів. Одержані дані використовуються під час пошуків їх проявів, сприяють підвищенню ефективності використання комплексної мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Кривбасу.

Викладено результати комплексного мінералогічного дослідження сірого "соколиного ока" - найбільш поширеного різновиду в залізорудній товщі Криворізького басейну. Прояви ока відомі у продуктивних залізорудних і вмісних товщах практично всіх залізорудних родовищ Кривбасу, але найбільш поширені вони в межах Глеюватського родовища. Забарвлення та гемологічну цінність сірого "соколиного ока" визначають мінеральний склад, структура, текстура каменю, що залежать від умов його утворення. Вихідним матеріалом для сірого "соколиного ока" був кумінгтонітовий азбест метаморфогенних альпійських жил серед магнетит-кумінгтонітових кварцитів саксаганської світи. На регресивній стадії динамотермального метаморфізму він зазнав окварцювання, що спричинило утворення сірого "соколиного ока". Сіре "соколине око" найвищої якості характеризується близьким до паритетного співвідношенням первинного кумінгтоніту та епігенетичного кварцу. Подальше наростання інтенсивності окварцювання призводило до негативних наслідків: "соколине око" поступово заміщувалось мономінеральним гранобластовим агрегатом кварцу, камінь втрачав ефект переливчастості.

Наведено результати комплексних мінералогічних досліджень проявів соколиного та тигрового ока Криворізького басейну. Найбільш поширені вони в межах Глеюватського родовища магнетитових кварцитів. Забарвлення й гемологічна цінність сірого, блакитного, синього соколиного та золотисто-коричневого тигрового ока визначаються мінеральним складом, структурою, текстурою та генезисом самоцвіту. Вихідним матеріалом при утворенні ока був кумінгтонітовий, магнезіорибекітовий або рибекітовий азбест альпійських жил у динамотермальних метаморфітах і натрієвих метасоматитах залізисто-кремнистої формації. Наступною стадією утворення ока було окварцування амфіболових азбестів на регресивних стадіях метаморфізму або метасоматозу. Тигрове око є продуктом гіпергенних змін соколиного ока, які супроводжувались утворенням комплексних псевдоморфоз дисперного гетиту та гіпергенного кварцу з домішкою монтморилоніту по волокнистих індивідах амфіболів. Кристалохімічні, морфологічні, анатомічні зміни ока підтверджені даними рентгенофазового, рентгенофлуоресцентного, силікатного хімічного, магнітометричного аналізу. З урахуванням генезису, мінерального складу, морфології та анатомії мінеральних індивідів ока виділено п'ять його гемологічних сортів. Класифікацію впроваджено в роботу каменеобробних підприємств Криворізького басейну для використання під час оцінки каменю як виробної сировини.