Для описания роли динамики водообмена в возбуждении слабых землетрясений использовано понятие гидросейсмичности, которая характеризуется действием физико-химических процессов в геологической среде и соответствующими им изменениями свойств самой среды (трещиноватостью среды, поровым давлением грунтовых вод, гидрогеохимической миграцией элементов). Показано, что на сейсмичность опосредованно, через микросейсмические шумы среды и механизмы электросейсмического эффекта, влияют погодные явления.

Розглянуто механізми формування сейсмоелектричних ефектів 1-го і 2-го роду. Зроблено припущення про те, що електромагнітні властивості та електромагнітне поле геологічного середовища ініційовані фізико-хімічними процесами, що проходять у ньому. Виконано аналіз зв'язків між фізико-хімічними процесами і відповідними відгуками середовища.

Описаны амплитудная и частотная модуляции стоячих водяных волн (сейш). Показано, что микросейсмические колебания сейшевого происхождения можно использовать для разгрузки тектонического напряжения. Предложены разработки способов их оптимизации.

Запропоновано рішення щодо підвищення виробітку потужності гідроелектростанцій шляхом збудження сейшевих хвиль, максимізації їх висоти, вибору оптимального місця розміщення ГЕС.

Розглянуто нестійкість частот стоячих хвиль водойми (сейш) у різних масштабах часу - від короткочасного, порівняного з періодом сейш, до тривалого, що цей період значно перевищує. Визначено, що частоту стоячих хвиль водного басейну у першому випадку задає фаза збуджувального коливання, у другому - глибина водойми. Запропоновано методи сейсмічної розвідки, в яких використовують хитання частот сейш - короткочасне фазомодульоване, тривале частотно-модульоване.

Розглянуто геофізичні поля депресійної зони водосховища, розміри і тривалість існування якої зумовлені дальністю дії та циклами полів. Виконано аналіз впливу поля мікросейсмічних коливань і місцевого клімату водосховищ. Розглянуто потенційно сейсмогенні геофізичні поля у прилеглій суші. Запропоновано модель суперпозиції прямих і непрямих впливів на сейсмічно активний розлом.

Зазначено, що варіації глибини водойми є причиною варіацій її власних (сейшових) коливань. Розроблено вдосконалений метод дистанційного контролю глибини водойми, який використовує багатоканальний доступ до комплексу полів коливань сейшового походження. Розглянуто основні метрологічні характеристики методу. Чутливість приймача коливань визначається затуханням сигналу в системі водойма - приймач (СВП) і обумовлює дальність дії методу. Затримка часу інтерпретації сигналу становить щонайменше інтервал, який охоплює тривалість поширення сигналу в середовищі і тривалість дискретизації півперіоду сейшових коливань. Завадостійкість СВП пов'язана з її здатністю розрізняти сигнали з заданою достовірністю. Випадкову похибку методу визначають за варіаціями періодів сейш, зумовленими зовнішніми причинами. Обгрунтовано можливість застосовності методу під час контролю повільних змін глибин водойм.

Мета роботи - оцінка можливих причин землетрусів у зоні водойм через порівняння деформацій поверхні Землі, зумовлених власними коливаннями води, з деформаціями, що зумовлені навантаженням від створеного водоймами тиску. Методика базується на припущенні щодо можливості збудження землетрусу за рахунок порушень утоми, які накопичуються в межах напруженого тектонічного розлому в разі подразнення його сейшовою хвилею. Літосферні деформації від тиску сейшової хвилі утворюють решітку з ліній пучностей. Підвищення середнього рівня океану на 104,99 м за останні 17,7 тис років призвело до наповнення котловини Азовського моря та збільшення площі Чорного моря. Порівняння величин деформацій дна Чорного моря, що викликані навантаженням від створеного водоймами тиску, з деформаціями сейшового походження не спростовує припущення про те, що коливання поверхні води у морі, спричинені стоячими хвилями, можуть сприяти збудженню землетрусів. Допускається вплив на сейсмічну інтенсивність водного басейну сейш Азовського моря, максимальний ефект утоми від дії яких порівняно із ефектом утоми від дії сейш Чорного моря. Таким чином, непрямо підтверджується можливий вплив на зміну нормативної сейсмічності зони водойм як статичного навантаження, зумовленого вагою води та створений цим поровий тиск, так і порівнянні з ними варіації порового тиску, що зумовлені режимом підземних вод. У цьому випадку режим підземних вод є функцією власних, сейшових коливань води. Крім того, вплив сейш на сейсмічно активний тектонічний розлом відрізняє положення силових ліній, які утворюють решітку. Наукова новизна. Розроблено модель сейшового деформування дна. Відповідно до моделі, силові лінії поля довгоперіодних сейшових коливань утворюють решітку, розміри комірок якої залежать від морфометричних характеристик водойм. Зміни сейсмічної інтенсивності зони водойми відбуваються за рахунок накопичення порушень утоми сейсмічно активного тектонічного розлому, зосередженого в околиці силових ліній.

Запропоновано схему гібридної системи зв'язку з розділенням каналів за середовищами передавання сигналів, їхньою фізичною природою та частотою-часом, а також формулу розрахунку її пропускної спроможності, збільшення якої виконується за рахунок просторово-енергетичного мультиплексування.

Розглянуто причини варіацій періодів сейшових хвиль, що може стати на заваді стимулюванню коливань у водосховищах електростанцій. Досліджено закон зміни періоду затухаючих сейш. Виконані розрахунки для замкнутого і напівзамкнутого басейнів. За рахунок релаксації амплітуда затухаючої хвилі зменшується до 37 %. За той же інтервал часу, за рахунок зростання періоду хвилі втрати амплітуди резонансних коливань затухаючих сейш із власними коливаннями становлять менше 1 %. До внутрішніх причин варіацій періодів сейш додається затухання хвиль, зумовлене втратами енергії з плином часу. Отримані результати можуть бути використані для прогнозування тривалості дії і зміни періоду стоячих хвиль, побудови карт їх висот. Робота знайде застосування при проектуванні гідротехнічних споруд та оптимізації їх роботи.

Виконані на прикладі бухти порту Сьюдадела розрахунки показали приріст ефективної довжини за рахунок зсуву вузлової лінії затухаючих сейшових хвиль. При цьому все, що потрапляє в сейшову течію, відносить від берега. На підставі одержаних даних висунуто гіпотезу щодо руху вузлової лінії затухаючих прибережних сейш в напрямі відкритого моря. Зсув вузлової лінії можуть зумовлювати щонайменше дві незалежні причини: приріст періоду хвилі та затухання швидкості реверсивних рухів супутньої течії. Одержані результати можуть бути використані для побудови карт сейшових течій. Це надасть змогу якщо не повністю запобігти їх негативній дії, то принаймні зменшити негативні наслідки. Робота знайде застосування під час проектування гідротехнічних споруд та оптимізації їх роботи; розробки рекомендацій для пловців і водного транспорту.

Старіння обладнання, кліматичні зміни, зростання масштабів господарської діяльності, війна на Донбасі обумовлюють підвищену аварійність відомчої телекомунікаційної мережі енергетичної системи за рахунок руйнівної дії цих численних дестабілізуючих факторів. Робота мережі за таких обставин визначається її сталістю, забезпечення якої полягає в збереженні функціонування в разі виходу з ладу частини елементів. Міжнародна спілка електрозв'язку для підвищення сталості рекомендує застосування у вільному просторі гібридної радіооптичної технології передавання. Розглянуто архітектуру телекомунікаційної мережі з гібридною топологією. Показано, що сталість мережі забезпечують сталість і зв'язність технічних засобів, співвідношення сигнал/завада, величина часткового перетворення енергії.

Мета статті - дослідження можливих джерел збудження хвиль-убивць, результати пропонується втілити в розробку заходів протидії руйнівному процесу. В лінійній теорії формування екстремальних хвиль їх існування інтерпретується, як локальна суперпозиція поверхневих монохроматичних хвиль. Природні акваторії є резонаторами, що мають цілком певний набір власних коливань - стоячих хвиль стійкої просторової структури і фіксованого періоду. В спектрах хвиль ряду водойм Світового океану спостерігаються хвилі подвійної висоти, що пояснюється припливно-сейшовим резонансом. В шторм енергія власних коливань зростає в десять разів від фонової, під час цунамі вона може зростати до трьох порядків. Наведено приклади дії власних коливань на узбережжі і повідомляється про підвищену ймовірність появи на узбережжі хвиль-убивць. Додатково відмічено, що вільні коливання водної маси є звичайним станом для будь-якої водойми в кожний момент її існування. Наведено відповідні показники забезпеченості власними коливаннями водних басейнів. Представлено події екстремальних хвиль при аваріях на ДніпроГЕС (м. Запоріжжя) 18 серпня 1941 р. і Куренівській дамбі (м. Київ) 13 березня 1961 р. Більшість водних басейнів є цілісними природно-антропогенними об'єктами. Мінливість як природного, так і антропогенного середовищ змушують переоцінювати сталі систематизування і визначення. Пропонується віднести екстремальні хвилі прориву гідродинамічних аварій до хвиль-убивць. Однак, хвилі здійснюють як руйнівну, так і творчу роботу. Представлено задачу, яка передбачає розробку заходів щодо стимулювання екстремальних хвиль. Це дозволить підвищити виробіток електроенергії.

Довкілля змінюється людиною свідомо і головним чином несвідомо. Характерною рисою сучасності є безпрецедентно велика кількість потенційно небезпечних підприємств, які становлять реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій природного та антропогенного походження. Наслідки аварій на 203 українських об'єктах підвищеної небезпеки можуть призвести до надзвичайних ситуацій регіонального та державного рівнів, поширюючись на території інших країн. З усіх видів інженерної діяльнос ті людини найбільше на природне середовище впливає гідротехнічне будівництво; значними є впливи штучного регулювання атмосферних опадів, видобутку корисних копалин. Ці дії можуть бути і воєнним замовленням з метою навмисного заподіяння шкоди. До основного завдання воєнної гідротехніки віднесено створення штучних водних перешкод для просування супротивника. Застосування з цією самою метою штучного збільшення кількості опадів сприяє пом'якшенню поверхонь доріг і провокує обвали вздовж них, підтримує розмив річкових бродів і підвищену водонасиченість грунту. Збуджені бомбардуваннями землетруси спричинюють великі руйнування об'єктів інфраструктури. Наприкінці лютого 2014 р. Росія започаткувала в Україні воєнні дії, які почались з анексії Криму, продовжились затяжним збройним конфліктом на територіях Донецької і Луганської областей, призвели до вводу військ 24 лютого 2022 р. Воєнні дії супроводжуються свідомими і несвідомими проявами агресії на потенційно небезпечних підприємствах. Для захисту від стихійних лих антропогенного походження уг 1976 р. було прийнято Конвенцію про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище. Станом на сьогодні лише 94 із 193 країн ООН ратифікували або узгодили Конвенцію. Перелік потенційних 99 порушників доповнюють країни-засновники ООН та ініціатори розробки Конвенції у складі СРСР і Російська Федерація, яка веде на території України воєнні дії, і Білорусь.