Розкрито теоретичні, нормативно-правові та організаційні засади в'їзного туризму (ВТ). Висвітлено історію розвитку ВТ в Україні, обгрунтовано особливості його базування та фактори впливу. Проаналізовано особливості роботи туристичних операторів щодо формування туристичного продукту, а також специфіку технологій обслуговування іноземних туристів. Визначено туристичний потенціал України та його придатність для організації ВТ. Увагу приділено питанням інформаційно-логістичного забезпечення ВТ.

Висвітлено теоретичні засади туристичного краєзнавства як навчальної дисципліни. Наведено інформацію про історію розвитку туризму в окремих країнах, його географію, популярні курорти, екскурсії та тури, особливості прикордонно-митного режиму. Подано туристично-краєзнавчий опис таких країн світу, як Росія, Білорусь, Грузія, Узбекистан, Франція, Великобританія, Польща, Чехія, Іспанія, Туреччина, Китай, Індія, США, Канада, Єгипет, Кенія, Танзанія.

Поглиблено суть поняття "сільська депресивна територія", узагальнено світові та вітчизняні підходи до виокремлення сільських проблемних територій та визначення критеріальних меж депресивності, здійснено аналіз механізмів їх формування відповідно до існуючих теорій та концепцій регіонального розвитку. Проаналізовано макроекономічні показники, промисловий, аграрний, транспортний, фінансовий потенціали, розкрито тенденції демографічного та соціального розвитку регіонів Полісся. На основі обрахунку інтегрального показника розвитку сільських територій здійснено делімінацію депресивних районів Полісся, визначено їх типи, розроблено підходи до стимулювання розвитку проблемних територій регіону. Охарактеризовано напрямки реформування аграрного сектора, системи міжбюджетних відносин і податкової політики, стимулювання транскордонного співробітництва, сільського туризму для активізації розвитку сільських депресивних територій Полісся.

Углублена сущность понятия "сельская депресивная территория", обобщены мировые и отечественные подходы к обособлению сельских проблемных территорий и определению критериальных границ депресивности, проведен анализ механизмов их формирования в соответствии с существующими теориями и концепциями регионального развития. Проанализированы макроэкономические показатели, промышленный, аграрный, транспортный, финансовый потенциалы, раскрыты тенденции демографического и социального развития регионов Полесья. На основании интегрального показателя развития сельских территорий осуществлена делиминация депресивных районов Полесья, определены их типы, разработаны подходы к стимулированию развития проблемных территорий региона. Охарактеризованы направления реформирования аграрного сектора, системы межбюджетных отношений и налоговой политики, стимулирования трансграничного сотрудничества, сельского туризма для активизации развития сельских депресивных территорий Полесья.

Розкрито теоретико-методичні основи дисципліни "Туристичне краєзнавство". Подано туристично-краєзнавчий опис окремих країн Східноцентральноєвропейського (Білорусі, Болгарії, Вірменії, Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії та ін.), Західноєвропейського (Австрії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Швейцарії), Південноєвропейського (Греції, Ізраїлю, Іспанії, Італії, Туреччини), Азійсько-Тихоокеанського (Австралії, Індії, Китаю, Иалайзії, Таїланду, Японії), Американського (Бразилії, Канади, Мексики, США), Африканського (Кенії, Марокко, ПАР, Танзанії, Тунісу) та Близькосхідного (Єгипет) туристичних регіонів. Наведено відомості про особливості розвитку туризму в цих країнах, його географію, популярні курорти, екскурсії та тури, прикордонно-митний режим й іншу корисну інформацію.

Проаналізовано тенденції розвитку ринку ресторанних послуг м. Чернігів за період з 1990 по 2010 рр. Проведено маркетингові дослідження кон'юнктури ринку пропозиції, визначено перспективні ніші ресторанного бізнесу м. Чернігів.

Обгрунтовано роль сектору розваг у загальному розвитку туристичної індустрії. Проаналізовано основні тенденції функціонування різних типів розважальних закладів у світі та Україні. Виявлено проблеми, що супроводжують розвиток сектору розваг, та запропоновано основні шляхи їх розв'язання в контексті зміцнення туристичного потенціалу України.

Розглянуто доцільність застосування системного, синергетичного та біхевіористичного підходів у дослідженні проблем продовольчої безпеки. Обгрунтовано переваги використання даних методів в умовах розвитку нестійких систем, якими є сучасні економічні, в тому числі агропродовольчі, системи. Особливий акцент зроблено на важливості забезпечення якісного управлінського впливу на систему продовольчої безпеки.

Систематизовано й проаналізовано ресурси розвитку гастрономічного туризму на території Чернігівської області. Вказано перспективні напрями їх використання у справі організації даного виду туризму.

Розглянуто теоретичні засади дослідження та раціонального використання туристичних ресурсів. Подано загальну характеристику природних, природно-антропогенних та антропогенних туристичних ресурсів України. Охарактеризовано туристичні ресурси туристичних районів та адміністративних областей України.

Проілюстровано позитивні та негативні наслідки впливу глобалізації на розвиток агросфери, рівень продовольчої безпеки та ступінь навантаження сільськогосподарського виробництва на екосистеми у країнах із різним рівнем соціально-економічного розвитку. Розкрито концептуальні підходи до вирішення проблеми продовольчої безпеки у світовому масштабі, напрацьовані зусиллями міжнародної спільноти в XX - XXI ст.

Розглянуто актуальну для багатьох галузей народного господарства проблему підвищення конкурентноздатності на основі пошуку інноваційних шляхів розвитку. Запропоновано низку заходів щодо впровадження нових видів рекреаційних послуг, виявлення та використання нових ринків їх збуту, зміни в організації виробництва рекреаційних послуг.

Здійснено критичний аналіз нормативно-правового забезпечення бюджетної підтримки агарної сфери в Україні. Визначено недоліки окремих положень законодавчих актів та проблеми, що виникають у процесі їх застосування на практиці. Запропоновано альтернативні варіанти правового регулювання аграрної сфери в Україні з використанням бюджетних методів і важелів, застосування яких, на думку автора, надасть змогу підвищити ефективність функціонування аграрної галузі України і, в кінцевому рахунку, розв'язати проблему забезпечення продовольчої безпеки держави.

Переважна більшість мандрівників вибудовує маршрут, попередньо вивчивши календар гастрономічних подій і особливості місцевої кухні, яка суттєво впливає на унікальну ідентичність країни або регіону. Постановка проблеми. Країни світу успішно користуються національною кухнею для створення власного туристичного бренду і приділяють значну увагу розвиткові гастрономічного туризму. Чи може Україна та Чернігівщина, зокрема, посісти достойне місце серед нихі Аналіз останніх досліджень і публікацій. Можливостям розвитку гастрономічного туризму в Чернігівській області присвячено дуже мало наукових праць, хоча думки щодо започаткування проведення гастрономічних фестивалів раз у раз лунають зі сторінок місцевих інтернет-видань та сайтів органів місцевого самоврядування. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Гастрономічна пропозиція етнічної кухні Чернігівщини наразі не є чітко розробленою, хоча саме вона виступає стратегічним об'єктом у справі розвитку в'їзного туризму регіону. Метою даного дослідження є аналіз гастрономічної пропозиції місцевої етнічної кухні Чернігівщини та визначення можливостей її подальшого розвитку для туристичних цілей. Виклад основного матеріалу. Обгрунтована необхідність створення оригінальної гастрономічної пропозиції Чернігівської області для розвитку в ній в'їзного туризму, визначено сильні та слабкі сторони етнічної української та чернігівської кухні, окреслено специфічні риси кухні Чернігово-Сіверщини, охарактеризовано регіональні гастрономічні бренди, запропоновано напрями розширення гастрономічної пропозиції Чернігівської області. Висновки: гастрономічна пропозиція Чернігівщини - важливий напрям розвитку туристичного бренду регіону. Роботу щодо розширення асортименту місцевих продуктів, страв та напоїв необхідно поєднувати з просуванням нашої кулінарної пропозиції на вітчизняний та зарубіжний ринки послуг.

Переважна більшість мандрівників вибудовує маршрут, попередньо вивчивши календар гастрономічних подій і особливості місцевої кухні, яка суттєво впливає на унікальну ідентичність країни або регіону. Постановка проблеми. Країни світу успішно користуються національною кухнею для створення власного туристичного бренду і приділяють значну увагу розвиткові гастрономічного туризму. Чи може Україна та Чернігівщина, зокрема, посісти достойне місце серед нихі Аналіз останніх досліджень і публікацій. Можливостям розвитку гастрономічного туризму в Чернігівській області присвячено дуже мало наукових праць, хоча думки щодо започаткування проведення гастрономічних фестивалів раз у раз лунають зі сторінок місцевих інтернет-видань та сайтів органів місцевого самоврядування. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Гастрономічна пропозиція етнічної кухні Чернігівщини наразі не є чітко розробленою, хоча саме вона виступає стратегічним об'єктом у справі розвитку в'їзного туризму регіону. Метою даного дослідження є аналіз гастрономічної пропозиції місцевої етнічної кухні Чернігівщини та визначення можливостей її подальшого розвитку для туристичних цілей. Виклад основного матеріалу. Обгрунтована необхідність створення оригінальної гастрономічної пропозиції Чернігівської області для розвитку в ній в'їзного туризму, визначено сильні та слабкі сторони етнічної української та чернігівської кухні, окреслено специфічні риси кухні Чернігово-Сіверщини, охарактеризовано регіональні гастрономічні бренди, запропоновано напрями розширення гастрономічної пропозиції Чернігівської області. Висновки: гастрономічна пропозиція Чернігівщини - важливий напрям розвитку туристичного бренду регіону. Роботу щодо розширення асортименту місцевих продуктів, страв та напоїв необхідно поєднувати з просуванням нашої кулінарної пропозиції на вітчизняний та зарубіжний ринки послуг.

Володіння інформацією про особливості споживчої поведінки є необхідною запорукою успіху діяльності на ринку туристичних послуг. В практиці туристичного бізнесу частою є проблема, коли з двох аналогічних за своїми характеристиками туристичних пропозицій одна користується успіхом у споживачів, а інша - ні. Очевидно, необхідно враховувати певні соціально-психологічні фактори, які впливають на поведінку споживачів, зокрема, модні тенденції. Проблема взаємодії моди та туризму є складною і комплексною. Вона носить міждисциплінарний характер. Тому, незважаючи на заклики дослідників до її вивчення, досліджень з даної тематики не так багато. Найбільш вагомими можна назвати праці А. Алєксандрової та М. Отнюкової. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нас приваблюють проблеми практичного застосування знань про споживчу поведінку, яка формується під впливом модних віянь. Як взаємодіють мода і туризм, чи можна масовий інтерес до певних видів туризму та дестинацій називати модою, яким чином можна впливати на формування модних тенденцій для збільшення продажів власного продукту. Обгрунтовано відмінність проявів моди у туризмі та інших сферах людської діяльності. Розглянуто властивості моди стосовно сфери туризму. Проілюстровано, що на модний вибір брак певних ресурсів на території призначення може не впливати. Адаптовано стосовно туризму механізм здійснення модного вибору. Висновки: знання особливостей механізму прийняття рішення споживачем під час модного вибору може допомагати впливати на його поведінку під час просування та реалізації турів. Прагнучи впровадити нові тренди на ринок туристичних послуг, необхідно оцінити готовність соціуму сприймати нововведення у пропозиції.