Досліджено процес сприйняття експресивних виразів обличчя арабськими та слов'янськими студентами, зокрема, співвідношення кроскультурних відмінностей сприйняття експресивних виразів обличчя з етнічними, особистісними та гендерними відмінностями досліджуваних. Мета дослідження - одержання достовірних знань, що визначають узагальнену орієнтовану основу специфіки кроскультурного сприйняття експресивних виразів обличчя в арабській та східнослов'янській виборках. Встановлено інтерпретаційні стереотипи, що відображають соціокультурні норми у трактуванні та інтерпретації експресивного змісту основних емоцій. З'ясовано, що справжнім змістом ментальних стереотипів сприйняття є соціокультурні еталони. У арабів визначено тенденцію виділяти у мімічній експресії дві стійкі емоції - щастя та симпатію, у той час, як у слов'ян серед позитивних емоцій переважає тріада: щастя, симпатія та захоплення. Поряд з цим слов'яни серед негативних емоцій регулярно виділяють відразу та заздрість, у той час як в арабів негативні емоції представлені в основному страхом. Семіотично найбільш навантаженими виявилися: в арабів - очі, у слов'ян - губи. Наведено орієнтовану програму тренінгу кроскультурної перцепції.