Рассмотрены различные аспекты моделирования жидкости в гидромашинах, описаны соответствующие методы моделирования, достоинства и недостатки реализации этих методов для современной вычислительной гидродинамики. Сделаны выводы о возможности расчета течений жидкости в турбомашинах в настоящее время.

На підставі аналізу сучасного досвіду автоматизованого проектування в різних галузях виробництва розроблено ієрархію математичних моделей для проектування насосного устаткування. Розглянуто етапи проектування цих об'єктів і надано рекомендації з вибору рівня моделювання на кожному етапі автоматизованого проектування гідродинамічних насосів. Запропоновано використовувати макромодель, побудовану на базі орієнтовного графа, гілки якого складаються з наборів математичних моделей типових елементів насоса.

Комплексно досліджено нейроендокринні порушення стану молочних і щитовидної залоз, психоемоційний статус, біотоп статевих шляхів у хворих з дисгормональними захворюваннями молочних залоз і окремими формами гінекологічної патології: генітальним ендометріозом, лейоміомою матки, хронічним запаленням геніталій. На підставі одержаних результатів створено концептуальну модель прогнозу виникнення захворювань молочних залоз у віковому аспекті залежно від проблем реалізації у хворих репродуктивного потенціалу. Вперше на підставі запропонованого методичного підходу комплексно проаналізовано дані гормонального гомеостазу, інструментальних методів дослідження, психоемоційної характеристики у порівнянні зі станом молочних залоз у пацієнток, що мають в анамнезі безплідність та/або невиношування вагітності, що дозволило встановити єдиний патогентичний механізм з розповсюдженою гінекологічною патологією (лейоміомою матки, генітальним ендометріозом, запаленням геніталій). Створено алгоритм і концептуальну модель прогнозування дисгормональних захворювань молочних залоз у пацієнток з гінекологічною патологією. Визначено фактори ризику виникнення захворювань молочних залоз.

Проведено узагальнення нових методик моделювання гідромашинних систем та запропоновано оригінальний підхід до макромоделювання робочого процесу гіравлічної підсистеми насоса на основі законів збереження витрати рідини та енергії та принципів системного підходу, що дозволяє виявити та конкретно використати ефект від взаємного впливу одного окремого елемента проточнго тракту насоса на інший. Створено методику моделювання гідравлічної складової робочого процесу відцентрового насоса на базі блочно-ієрархічного підходу, що дозволяє моделювати робочий процес гідравлічної підсистеми насоса на різних рівнях деталізації течії в його проточному тракті. Сформульовано принципи поділу відцентрового насоса на типові елементи та встановлено вимоги щодо їх моделей з метою подальшого використання у макромоделі робочого процесу насоса, що відкриває можливість створення бібліотеки відповідних теплових елементів. Розроблено методику побудови макромоделі гідравлічної підсистеми відцентрового насоса з урахуванням перетоків між елементами проточного тракту як одну зі складових науково-методичного забезпечення впровадження блочно-модульного проектування в насособудуванні. Обгрунтовано можливість використання розробленої методики для підготовки та проведення оптимізації конструктивної схеми проточного тракту відцентрових насосів та автоматизації подальших станів їх проектування.

Виконано аналіз характеристик міцності пластини пластинчастого насоса. Визначено діапазон зміни висоти вільного кінця пластини, під час якого зберігається її міцність. Математичну модель реалізовано у модулі COSMOSWorks, вбудованому в SolidWorks.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.11

Рубрики:

Генератори (джерела) і прискорювачі плазми

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено та програмно реалізовано алгоритми, що оцінюють біржові товари двома аналітичними підходами та комбінують пріоритетність кожної характеристики за допомогою вагових коефіцієнтів.

Исследовано интегральное и одномерное распределение поглощения мощности в геликонной плазме с внешним магнитным полем, которое направлено под углом к поверхности плазмы. Рассмотрены 2 сорта рабочего газа гелий и водород. Использована упрощенная модель плоского слоя геликонной плазмы. Результаты расчетов применены для объяснения поглощения мощности в компактном геликонном источнике ионов с неоднородным внешним магнитным полем. Источник ионов входит в состав инжектора ядерного сканирующего микрозонда (ЯСМЗ) Института прикладной физики НАН Украины. Расчеты для параметров источника ионов инжектора ЯСМЗ показывают резонансный характер интегрального поглощения ВЧ - мощности, в зависимости от угла наклона магнитного поля. Выполнена проверка адекватности применения модельной (плоской) геометрии для решения задачи.

Лейомиома матки является распространенной доброкачественной опухолью женских половых органов. Очень часто возникают случаи необходимости инвазивного лечения у женщин, планирующих беременность в будущем. При этом четких критериев оценки потенциального влияния интрамуральных лейомиоматозных узлов, в отличие от субмукозных, не существует. Считается, что наиболее вероятный механизм влияния лейомиомы, не деформирующей полость матки, на фертильность - нарушение ее перистальтики. Перспективным направлением является ультразвуковая оценка перистальтики матки. Полученная информация позволит в дальнейшем прогнозировать возможность негативного влияния интрамуральной миомы, что позволит избежать неоправданных оперативных вмешательств с высоким риском послеоперационных осложнений и рецидивов или наоборот - позволит нормализовать перистальтику матки с помощью своевременно выполненной консервативной миомэктомии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.24 + Р569.714.1

Рубрики:

Фізіологія і патофізіологія матки

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1 + Р712.54

Рубрики:

Пухлини матки

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити вплив міомектомії на перистальтику матки та частоту настання вагітності в пацієнток із патологічною перистальтикою матки. У клінічному дослідженні, проведеному на базі КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова" у 2013 - 2016 рр., взяли участь три групи пацієнток: 1-ша група - 61 жінка з лейоміомою матки, інтрамуральним або інтрамурально-субсерозним розташуванням вузлів, заздалегідь верифікованим за допомогою УЗД, із неплідністю не менше ніж 24 місяці (середня тривалість неплідності становила 29 +- 2,2 місяця); 2-га (контрольна) група - 36 практично здорових жінок без лейоміоми матки, які планували вагітність; 3-тя група - 63 пацієнтки з лейоміомою матки, інтрамуральним або інтрамурально-субсерозним розташуванням вузлів, які планували вагітність. Показано, що міомектомія - метод, який нормалізує порушену перистальтику матки в понад 50 % випадків, а також підвищує ймовірність настання вагітності (у 16 (61,5 %) із 26 пацієнток) після хірургічного лікування в жінок із лейоміомою та порушеною перистальтикою матки. Враховуючи дані, отримані під час спостереження за жінками з лейоміомою матки, які планували вагітність, і відсоток невдалих спроб досягнути мети (50,8 %), можна зробити висновок про необхідність консервативної міомектомії таким пацієнткам, і навпаки, не слід пропонувати зайвих, невиправданих і ризикованих методів лікування жінкам, в яких на тлі лейоміоми матки перистальтика не порушена. Отже, це може свідчити про негативний вплив порушеної перистальтики матки на тлі лейоміоми на репродуктивну функцію. Висновки: ці дані надають змогу припустити, що лейоміома матки викликає порушення перистальтики в деяких пацієнтів, що, своєю чергою, призводить до непліддя, а міомектомія може підвищити настання вагітності в цих пацієнтів. і, хоча значущість інтрамуральної міоми на непліддя, як і раніше, залишає місце для дискусій, методика УЗД перистальтики матки дає нові можливості відбору пацієнток, яким показане оперативне лікування.

Висвітлено питання скорочення тривалості виробничого циклу завдяки побудові раціонального варіанта послідовності складання. Розроблено метод синтезу раціональних варіантів послідовності складання виробів, що враховує ряд технологічних закономірностей послідовності складання і надає змогу мінімізувати тривалість виробничого циклу.

Теоретично обгрунтовано створення геліконного розряду у водневій та гелієвій плазмі з параксіальним поглинанням потужності під час врахування обмежень на геометричні розміри розрядних камер іонного джерела, величину струму антени, потужність. Підкреслено необхідність дотримання досить жорстких умов для потужності, що підводиться до розряду, розмірам компактних розрядних камер іонного джерела. Виокремлено два види джерел іонів, для дослідження яких застосовано відповідні методи. Для геліконних джерел іонів з однорідним аксіальним зовнішнім магнітним полем проведено теоретичне дослідження стадій виникнення та розвитку резонансів залежно від параметрів: величини струму антени, кількості витків в антені, розташуванні антени відносно центру розрядної камери, тиску нейтрального газа. Виявлено відмінні особливості утворення і руйнування параксіальних резонансів залежно від параметрів задачі та сорту плазми. Для геліконних джерел іонів з неоднорідним зовнішнім магнітним полем та збудженням в розряді азимутально симетричних мод досліджено можливість реалізації резонансів залежно від параметрів: величини зовнішнього магнітного поля, кута нахилу зовнішнього магнітного поля, величини густини плазми, значення поздовжнього хвильового числа, тиску нейтрального газу. Для досліджуваних сортів плазми з урахуванням параметрів задачі показано характерні особливості реалізації параксіальних резонансів поглинання потужності.