Розглянуто теоретичні засади загальної мікології - узагальнюювального вчення про гриби як життєву форму. Відомості про різноманіття будови, функцій і життєвих стратегій грибних організмів наведено з урахуванням найновітніших наукових даних, які раніше не були відображені у вітчизняній навчальній літературі. Особливу увагу приділено морфолого-біологічним аспектам загальної мікології: різноманіттю таломів та їх видозмін, специфічним рисам будови клітин, організації тканин-плектенхім і специфічних органів грибів (плодових тіл, конідіом). Описано способи репродукції та генетичної рекомбінації грибів.

Рассмотрены теоретические основы общей микологии - обобщающего учения о грибах как жизненной форме. Сведения о разнообразии строения, функций и жизненных стратегий грибных организмов приведены с учетом наиновейших научных данных, которые раньше не были отображены в отечественной учебной литературе. Особое внимание уделено морфолого-биологическим аспектам общей микологии: разнообразию таломов и их видоизменений, специфическим чертам строения клеток, организации тканей-плектенхим и специфических органов грибов (плодовых тел, конидиом). Описаны способы репродукции и генетической рекомбинации грибов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*884(4УКР)я2

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень з актуальних проблем біології, медицини, екології, охорони природи, сільського та лісового господарства. Увагу приділено питанням біоінформатики, біофізики, молекулярної та клітинної біології, фізіології та біохімії рослин, ботаніки та зоології. Проаналізовано зміни глюкози, гексокінази та рівня гемоглобіну в крові щурів у моделі пухлинного росту. Показано можливості застосування модифікованих хітозанових матриксів для культивування адгезивно-залежних клітин. Розкрито особливості гемограми хворих дітей на різні форми лейкозу. Висвітлено роль міді у патогенезі травматичної хвороби, викликаної важкою поєднаною травмою грудної клітки. Вивчено електричну активність кори головного мозку у юнаків різної спортивної спеціалізації. Розкрито вплив екзогенного цитокініну на водний режим, макроморфогенез і продуктивність ярої пшениці за умов природної посухи.

Приведены результаты исследований по актуальным проблемам биологии, медицины, экологии, охраны природы, сельского и лесного хозяйства. Уделено внимание вопросам биоинформатики, биофизики, молекулярной и клеточной биологии, физиологии и биохимии растений, ботаники и зоологии. Проанализированы изменения глюкозы, гексокиназы и уровня гемоглобина в крови крыс в модели опухолевого роста. Показаны возможности применения модифицированных хитозановых матриксов для культивирования адгезивно-зависимых клеток. Раскрыты особенности гемограммы больных детей с разными формами лейкоза. Освещена роль меди в патогенезе травматической болезни, вызванной тяжелой сочетанной травмой грудной клетки. Изучена электрическая активность коры головного мозга у юношей разной спортивной специализации. Раскрыто влияние экзогенного цитокинина на водный режим, макроморфогенез и продуктивность яровой пшеницы в условиях природной засухи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.21 Cor

Рубрики:

Aphyllophorales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що неліхенізовані остропальні гриби є недостатньо дослідженими в Україні. Наведено відомості про новий для України та рідкісний у світовому масштабі вид Schizoxylon centaureae Bres., виявлений на території РЛП "Тилігульський". Характерною ознакою цього виду є ниткоподібні спори, що розпадаються на фрагменти під час дозрівання аску та приуроченість до розвитку на мертвих стеблах Centauria sp. та Asphodelus sp. Надано оригінальні ілюстрації та опис вказаного виду. Оскільки цей вид був дотепер відомим лише з Португалії та Греції, знахідка S. centaureae в Україні суттєво змінює існуючі уявлення про його поширення.

Представлено інформацію про рідкісний у світовій природі вид мікофільного гриба Letendraea helminthicola (Berk. et Broome) Weese ex Petch, який нещодавно був уперше виявлений нами на території Національного природного парку "Сколівські Бескиди" (Сколівський район, Львівська область, Карпати). Цей гриб утворює спороношення на конідіомах Helminthosporium spp., переважно H. velutinum Link на гілках деревних рослин. Дотепер представники роду Letendraea Sacc. не були виявлені в Україні. Наведено загальну характеристику роду, короткий історичний нарис його дослідження та сучасні погляди на його систематичне положення в системі аскомікотових грибів (Didymosphaeriaceae Munk sensu Ariya-wansa et al., Pleosporales Luttr. ex M.E. Barr, Dothideomycetes O.E. Erikss. et Winka). Під час виконання роботи окрім власного гербарного зразка Letendraea helminthicola, було досліджено ізотип виду з гербарію кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Наведено повну номенклатурну характеристику, детальний опис, оригінальні ілюстрації, а також відомості про екологічні особливості виявленого виду та його поширення у світі.

В ході дослідження мікобіоти Національного природного парку "Олешківські піски" було виявлено 112 видів грибів та грибоподібних протистів: з них слизовиків - 18, зигомікотових - 1, аскомікотових 32 та базидіомікотових - 61 вид. Серед цих видів 14 мають мікофільні, 2 - міксоміцетофільні та 1 - ліхенофільні властивості. Мікофільний гриб Hypomyces albidus Rehm в стадії анаморфи Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels та міксоміцет Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. вперше зареєстровані на території України. Цікавою знахідкою є Patellaria crassispora H.-O. Baral, nomen provisum, яка також дотепер не була відома з України. Висловлено припущення, що спороношення Mycosphaerella sp., виявлене на перезимувалих хвоїнках Pinus palassiana D. Don, вірогідно є досі не описаною телеоморфою гриба Dothistroma pini Hulbary. Міксоміцет Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. вперше зареєстрований у степовій зоні України.

У результаті мікологічного обстеження території Національного природного парку "Мале Полісся" зареєстровано 290 видів грибів з різних систематичних груп, що належать до відділів Ascomycota та Basidiomycota. Серед сумчастих найбільше знайдено борошнисторосяних грибів та дискоміцетів (55 і 15 видів відповідно), серед базидієвих - агарикоїдних (120 видів), афілофороїдних (36), болетоїдних (19) та 276 іржастих грибів (9 видів). Із виявлених видів 289 вперше наводяться для території парку, 56 - нові для Центрального Полісся, 42 - нові для Полісся, а 8 видів (Clitocybe sinopica, Conocybe ambiqua, Cortinarius decipiens, Entoloma graphitipes, Galerina hybrida, Lactarius scoticus, Russula aquosa і R. betularum) та 1 різновид (C. flexipes var. flabellus) уперше зареєстровано на території України. У межах парку було встановлено нові локалітети двох видів, внесених до Червоної книги України, - Grifola frondosa та Pseudoboletus parasiticus. Також виявлено ряд базидієвих макроміцетів, які є рідкісними чи порівняно рідкісними в Україні (Amylocorticium canadense, Conocybe subxerophytica var. brunnea, Cortinarius diasemospermus, C. flexipes var. flexipes, Entoloma rhodocalix, Flammulaster muricatus, Galerina atkinsoniana, G. norvegica, Lachnella alboviolascens, Melanoleuca microcephala, Mycena niveipes та M. viridimarginata). Серед борошнисторосяних грибів до відносно рідкісних належать Erysiphe lycopsidis, E. mayorii, E. penicillata, E. urticae, Golovinomyces circumfusus, Phyllactinia alnicola, Podosphaera epilobii, P. major та P. myrtillina. Знахідка іржастого гриба Kuehneola uredinis виявилася найсхіднішою в Україні. До відносно рідкісних дискоміцетів належать Ascobolus carbonarius, Coccomyces tumidus, Leotia lubrica, Mollisia olivascens та Scutellinia crinita. Серед мікофільних грибів також було виявлено рідкісні види - Fusicolla merismoides, Hypomyces luteovirens та Tomentella ellisii. Подано список усіх видів грибів, знайдених авторами на території Національного природного парку "Мале Полісся" під час його обстеження.

Наведено узагальнені дані про гриби роду Pseudospiropes M. B. Ellis, який до цього часу залишався малодослідженим в Україні. На основі аналізу літературних даних і критичної ревізії зразків, що зберігаються в Науковому мікологічному гербарії CWU (Myc), можна стверджувати про наявність в Україні принаймні чотирьох представників роду: P. simplex (Kunze ex Pers.) M. B. Ellis, P. nodosus (Wallr.) M. B. Ellis, P. josserandii (Bertault) Iturr. та P. obclavatus M. B. Ellis. Наведено повну номенклатурну характеристику та детальний опис видів, їх загальне поширення та поширення в Україні, субстратні уподобання, а також періоди спороношення з урахуванням особливостей природних зон, де їх було виявлено. Створено дихотомічний ключ для визначення видів роду Pseudospiropes України. Для усіх видів наведено оригінальні ілюстрації структур нестатевого спороношення. Уточнено інформацію про знахідку Strossmayeria basitricha (Sacc.) Dennis (статева стадія розвитку Pseudospiropes simplex), яку зробив Альберт Пілат під час експедиції Закарпаттям (зразок PRM 149988). У монографії Й. Веленовського вона наводиться як новий для науки вид Gorgoniceps pilatii Velen., а у сучасних статтях місце знахідки помилково вказується як Чехословаччина. Тим самим інформація про вищезгадану знахідку до цього часу не враховувалася у жодному зведенні про гриби України. Увагу приділено аналізу таксономічної значущості морфологічних критеріїв, що традиційно використовуються для розпізнавання видівдвійників P. josserandii та P. simplex. В Україні переважна більшість зразків цих видів представлена анаморфою і лише інколи одночасно з нестатевим спороношенням траплялися апотеції. Тому враховувати морфологічні особливості статевих структур часто не є можливим. Показано, що така ознака як товщина базального рубчика є ненадійною. Зокрема, ступінь її вираженості сильно варіює залежно від зрілості спор на момент збирання зразка. Фактично, єдина ознака, що надає змогу розрізнити види P. josserandii та P. simplex в стадії анаморфи, це ширина базального рубчику спори. Для оцінки надійності цього критерію потрібно провести молекулярно-філогенетичний аналіз.

Під час дослідження мікобіоти Національного природного парку "Дністровський каньйон" (Тернопільска обл.) виявлено 337 видів грибів та грибоподібних протистів, серед них 25 належать до відділу Myxomycota, 2 - Zygomycota, 192 - Ascomycota та 118 - Basidiomycota. Чотири види (Neocucurbitaria prunicola, Neomedicopsis prunicola, Polyscytalum neofecundissimum та Roussoella euonymi) нещодавно були описано як нові для науки. 21 вид з території дослідженого національного парку є новими для України. Це Acremonium domschii, Arachnocrea stipata, Bertiella rhodospila, Ceratostomella pyrenaica, Colletotrichum eryngiicola, Cosmospora arxii, Dialonectria diatrypicola, Fenestella media, Hypomyces subiculosus, Isaria fumosorosea , Massaria campestris, Nectriopsis oropensoides, Parafenestella rosacearum, Pseudocosmospora eutypae, P. eutypellae, P. hypoxylicola, Repetophragma inflatum, Stylonectria carpini,Thyronectria rhodochlora, Tolypocladium microsporum та Tympanosporium parasiticum. Ще 17 видів є рідкісними. Серед них три Kavinia himantia, Mucronella calva та Xylobolus frustulatus є видами-індикаторами корінних, добре збережених лісів. Серед зібраних грибів переважна більшість є ксилофільними (181 вид) та мікофільними (69 видів). Гриби решти екологічних груп у парку залишаються майже недослідженими.

Наведено результати ботанічних, мікологічних та зоологічних досліджень, що здійснювалися на території Ржищівської міської об'єднаної територіальної громади на базі Екологічної дослідницької станції "Глибокі Балики" у перший рік її функціонування. Одним із ключових завдань цієї роботи є створення прецеденту грунтовної інвентаризації біорізноманіття окремо взятої адміністративної одиниці. Для цієї роботи було задіяно 38 дослідників, а також долучено матеріали, зібрані аматорами через інструменти "citizen science".

Представлені результати ревізії трьох гербарних зразків грибів роду Tulostoma з фондів Наукового мікологічного гербарію Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (CWU (Myc)). Раніше вони були визначені як T. kotlabae, T. niveum та T. subsquamosum, і ці види наводилися як нові для території України. Проведено аналіз послідовностей нуклеотидів ITS регіону рибосомальної ДНК, а для одного зразка також великої субодиниці LSU рибосомальної ДНК. У результаті проведених досліджень зразок GB00121 був перевизначений як Tulostoma melanocyclum, а зразки GB00125 та GB00129 - як T. simulans. Останній вид наводиться для України вперше. З урахуванням суттєвих змін, що відбулися в трактуванні видів роду Tulostoma останнім часом, є доцільним ревізувати інші гербарні матеріали з України з використанням молекулярно-генетичних маркерів.

Наведено інформацію про рідкісний мікофільний гриб Naohidea sebacea, якого було уперше виявлено в Україні на території природного заповідника "Розточчя". Встановлено, що він паразитує на грибі Dothiorella iberica (Botryosphaeriaceae, Botryosphaeriales, Dothideomycetes, Ascomycota). Цей субстрат вказується для N. sebacea вперше. Для ідентифікації зразків було використано світлову мікроскопію, культуральні дослідження та аналіз послідовностей нуклеотидів ITS-регіону рибосомальної ДНК. Одержані послідовності було завантажено в базу даних GenBank. На основі аналізу літературних джерел і власних даних узагальнено інформацію про морфологічні особливості, поширення та субстратну спеціалізацію гриба.