Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.374.1

Рубрики:

Світові магнітні бурі. Іоносферно-магнітні бурі і збурення

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована зависимость спектра поперечно-мелкомасштабных возмущений от проводимости ионосферы. Установлено, что рассматриваемые возмущения имеют периодическую (альвеновские, медленные магнитозвуковые и сжимаемые баллонные моды) и апериодическую (желобковые и несжимаемые баллонные моды) составляющие, взаимодействующие между собой через давление плазмы. Основное внимание уделено исследованию спектра периодических возмущений (ПВ), поскольку апериодические возмущения рассмотрены ранее. Показано, что при достаточно большой проводимости ионосферы спектр ПВ мало отличается от спектра возмущений, полученного при "жестких" граничных условиях, соответствующих идеальной проводимости. Уменьшение проводимости ионосферы приводит к уменьшению частоты альвеновских мод, и при некотором значении проводимости первая альвеновская мода исчезает. Частоты остальных альвеновских мод при дальнейшем уменьшении проводимости изменяются слабо. В то же время изменяется характер взаимодействия альвеновских и медленных магнитозвуковых мод. По мере уменьшения проводимости ионосферы на графике частот "перезамыкающиеся" линии их спектров сближаются, образуя в итоге пересечение. Показано, что при характерных значениях параметров ПВ являются затухающими, и их декремент пропорционален проводимости ионосферы при ее малых значениях и обратно пропорционален при больших. В частности, декремент мал в дневном и ночном секторах магнитосферы, а в утреннем и вечернем секторах затухание

становится существенным. На основе магнитометрических измерений низкоширотных станций, входящих в международную базу данных "Интермагнет", показано качественное согласие результатов численного моделирования и наблюдаемых суточных изменений частотного спектра возмущений магнитного поля.

Досліджено проникнення в магнітосферу Землі МГД-збурень, що виникають у разі взаємодії ударної хвилі в сонячному вітрі з магнітопаузою. На підставі вимірювань параметрів плазми сонячного вітру (КА Wind, ACE, Cluster), магнітного поля магнітосфери (КА Polar, Goes10, Geotail) і магнітного поля на поверхні Землі (база даних Intermagnet) установлено, що такі збурення поширюються у вигляді швидких магнітозвукових хвиль, їх поширення супроводжується генерацією власних магнітосферних мод із частотами, що відповідають частотам геомагнітних пульсацій Рс3-Рс5. Останні спостережено у магнітоспряжених точках на поверхні Землі. За супутниковими даними оцінено просторовий масштаб силової трубки, в якій коливання генеруються з однією і тією ж частотою. Встановлено, що в екваторіальній області внутрішньої магнітосфери просторовий масштаб "силової трубки" складає 2000 - 4000 км. Виявлено, що залежно від напрямку поширення швидкої магнітозвукової хвилі можуть збуджуватися або тороїдальні альвенівські моди, або полоїдальні моди, які є гібридом альвенівських і повільних магнітозвукових мод. Дослідження свідчить про те, що енергетична дія зовнішнього широкосмугового джерела, яким є ударна хвиля в сонячному вітрі, фактично зводиться до перекачування енергії сонячного вітру в енергію власних коливань магнітосфери. Такі події можна розглядати як можливий механізм генерації власних УНЧ-мод магнітосфери Землі.

Запропоновано статистичне дослідження параметрів руху поверхні магнітопаузи за матеріалами вимірювань магнітного поля та плазмових параметрів системою THEMIS у квітні - вересні 2007 р. За цей період система THEMIS більш ніж 300 разів перетинала магнітопаузу. Більш ніж половина перетинів були неодноразовими. Проаналізовано напрямки нормалей до поверхні магнітопаузи, що визначались у разі перетину, та швидкість її зміщення. Запропоновано алгоритм розділення різних випадків руху поверхні магнітопаузи: одновимірного руху як цілого (flapping) та руху по поверхні магнітопаузи двовимірних хвильових структур (waving). Поверхневі хвилі спостерігаються на флангах магнітосфери, а одновимірні осциляції - в основному в денному секторі. Для хвильових структур характерна більша швидкість зміщення поверхні: 50 - 150 км/с (для одновимірних осциляцій 10 - 70 км/с). Генерація хвильових структур на флангах магнітосфери пов'язана з осциляціями підсонячної магнітосфери (cavity modes) та пов'язаними з цими осциляціями неоднорідностями поверхні магнітопаузи. Поверхневі неоднорідності зносяться у хвіст магнітосфери зі швидкостями, близькими до швидкості потоку плазми в магнітошарі. За квазіперіодичного характеру руху підсонячної магнітопаузи на флангах магнітосфери спостережено хвилеподібні збурення. Амплітуда зміщення поверхні може істотно збільшуватись за рахунок розвитку нестійкості Кельвіна - Гельмгольца.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.42 + В652.7

Рубрики:

Випромінювання Сонця

Проблема Сонце - Земля.

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформулированы условия реализации резонансных возмущений УНЧ-диапазона с различной поляризацией, которые проверены с использованием наблюдательных данных с различных космических аппаратов. Наблюдаемые возмущения удовлетворительно согласуются со сформулированными условиями.

Активную фазу международного орбитального космического проекта РЕЗОНАНС, в котором участвуют 12 стран, запланировано начать в 2014 - 2016 гг. Украинские ученые принимают участие в проекте уже с подготовительной фазы: определяются теоретические модели явлений в магнитосферной плазме, в радиационных поясах, модели взаимодействия магнитосферы и ионосферы, генерации магнитогидродинамических волн, уточняются методики интерпретации космических и наземных измерений, их комплексирования, в ЛЦ ИКИ созданы бортовые магнитометры для спутников проекта. Рассмотрены детали указанных вопросов и определены задачи для реализации украинскими учеными в проекте.