Наведено основні характеристики платиноїдних каталізаторів, їх склад, діаметр дроту та питому вагу. Показано безповоротні втрати каталізатора у виробництві неконцентрованої нітратної кислоти. Розглянуто механізм втрат платиноїдного каталізатора та вплив різноманітних факторів на них. Проаналізовано практичні дані та вплив основних параметрів на процес окиснення аміаку, і на їх основі виведено рівняння, яке описує процес втрат платиноїдів.

Визначено параметри процесу окиснення аміаку під тиском 0,716 МПа на в'язаному платиноїдному каталізаторі, одержано кінетичні залежності для визначення максимального виходу оксиду нітрогену (II) та підтверджено зовнішньодифузійний механізм перебігу реакцій. Вперше проведено дослідження закономірностей щодо втрат платиноїдного каталізатора на в'язаних сітках. Наведено їх механізм, який включає каталітичну ерозію, вплив легкоплавких домішок, механічні втрати та запропоновано кінетичне рівняння, що дозволяє розрахувати оптимальні умови експлуатації каталізаторів. Визначено особливості утворення та розподілу платиновмісного шламу в технологічному потоці виробництва нітратної кислоти. Встановлено, що максимальний його вміст в котлі-утилізаторі досягається за рахунок великої поверхні контакту та теплообмінних процесів. Обгрунтовано стадії вилучення платини, паладію та родію із шламів нітратнокислотного виробництва з проміжним випалом і кислотним розчиненням, одержано оптимальні технологічні параметри. Запропоновано здійснювати відновлення платини, паладію і родію розчином солянокислого гідразину, визначено кінетичні характеристики цього процесу. Виявлено закономірності та кількісні залежності, що склали основу для створення технологічного процесу утилізації платиновмісного шламу виробництва нітратної кислоти. Вперше запропоновано метод реставрації частково відпрацьованого платиноїдного каталізатора для відновлення його активності та повторного використання в процесі окиснення аміаку.

Розглянуто переробку платиновмісного шламу виробництва неконцентрованої нітратної кислоти. Наведено кількісний склад шламу, зібраного з котла-утилізатора агрегата УКЛ-7. Обгрунтовано вибір комплексного відновлювача металів платинової групи. Встановлено залежності ступеня відновлення платиноїдів від технологічних параметрів процесу.

За результатами досліджень втрат та уловлювання платиноїдного каталізатора окиснення аміаку запропоновано механізм утворення таких втрат і фактори, що на нього впливають. Встановлено подвійний характер цих втрат, які утворюються за рахунок механічної та хімічної ерозії каталізатора. Аналіз відпрацьованих у промисловому контактному апараті поглинальних мас на основі кальцій(II) оксиду підтвердив запропонований механізм.

Розглянуто сучасні технології, орієнтовані на створення матеріальних та інформаційних продуктів у різних сферах виробництва, освіти та науки. Досліджено формування перспективних науково-технічних та технологічних розробок, інноваційних проектів за наступними напрямами: будівництво та архітектура, комп'ютерні науки, інженерія та кібербезпека, транспорт та логістика, матеріалознавство, фізика, електрична інженерія, машинобудування, хімічні технології, інженерія, екологія та екологічна безпека, вища освіта. Викладено актуальні питання у галузі будівництва та містобудування, а саме: сучасні ВIM-технології, перспективні напрямки благоустрою територій та фактори, що впливають на вартість житла, новітні енергоефективні матеріали та технології. Висвітлено аспекти професійного конкурсу в умовах навчального процесу, особливості безперервної професійної педагогічної освіти, використання транспортного імітаційного моделювання в навчальному процесі, математичні та статистичні методи для вирішення практичних задач в різних сферах сучасного цифрового світу, алгоритми машинного навчання та штучного інтелекту, методи аналізу даних та їх організація. Проаналізовано проблеми розвитку транспорту та логістики. Визначено актуальні питання у галузі залізничного транспорту та автомобілебудування, а також логістичних перевезень як на автомобільному транспорті, так і на залізничному, а саме: підвищення безпеки конструкції котла вагон-цистерни, методологія встановлення норм часу для обробки вантажів в логістичному ланцюзі "від дверей до дверей", інноваційні концепти кузовів напіввагона, застосування водню в теплових двигунах локомотивів, дослідження зносу вуглець-вуглецевих композитних фрикційних матеріалів. Викладено проблеми, що виникають при електроспоживанні, в стохастичних процесах оптико-електронних систем, реалізації структурованих світлових полів та голографічних пристроїв, удосконалення виробництв з урахуванням екологічних потреб регіонів і перспективні технології отримання хімічних речовин, екологічні проблеми стану поверхневих вод країни.