Досліджено роль компаративного фрейма у вербалізації концепту "жінка" на матеріалі англійських та українських прислів'їв, що дозволяє виявити характерні асоціативні зв'язки, які формують цей концепт в англійській та українській лінгвокультурах. Англійські й українські прислів'я порівняно в межах лінгвокультурологічного підходу як конструкт, що виникає в результаті взаємодії двох семіотичних систем: культури та мови.

Доведено, що регулятивний потенціал британських прислів'їв як засобів мовного втілення лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА реалізується на базі когнітивної операції оцінювання гендерно маркованих актантів прислів'їв щодо загальнолюдських/лінгвокультурних морально-етичних/утилітарних норм і гендерних еталонів, результатом якої є виведена інтерпретатором настанова стосовно бажаних/небажаних гендерно специфічних моделей поведінки, яка функціонує у дискурсі як імплікатура. Розроблено мовленнєвоактову класифікацію прислів'їв-висловлювань, зважаючи на ступінь експліцитності/імпліцитності їх спонукальної іллокуції. Проведено ідеографічну параметризацію концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА за допомогою фрейму та встановлено систему гендерно специфічних поведінкових настанов, що містяться в досліджуваних прислів'ях.