Представлено фонетичний та граматичний довідники, списки найуживаніших фразових дієслів та фразеологічних виразів, основних комунікативних фраз.

Представлены фонетический и грамматический справочники, списки наиболее часто употребляемых фразовых глаголов и фразеологических выражений, основных коммуникативных фраз.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на розвитку ініціативи та творчості вчителя, що сприяють формуванню творчої особистості учня. Показано внесок В. О. Сухомлинського у розробку вивчення теорії і практики становлення творчого вчителя.

Акцентировано внимание на развитии инициативы и творчества учителя, что способствует формированию творческой личности ученика. Показано вклад В. А. Сухомлинского в разработку изучения теории и практики становления творческого учителя.

The article deals with the formation of creative teacher. The attention is paid to the development of initiative and creativity of a teacher, which helps to the formation of creative personality of a pupil. The contribution of V. O.Sukhomlyns’kyi intothe development of study of the theory and practice of creative teacher formation is shown.

Висвітлено повільний процес відродження національної освіти. Відзначено важливість проблеми формування, становлення особистості творчого вчителя, який спроможний вибудувати індивідуальну модель роботи з кожним учнем, розвинути його загальні здібності. Відзначено, що від особистісних якостей учителя та рівня його підготовки залежить не лише якість шкільної освіти, а й рівень духовної культури суспільства, утвердження демократичних цінностей і процесів, що відбуваються в країні. Зроблено спробу скласти професійний портрет Учителя школи майбутнього, його інноваційний характер; сміливість у відстоюванні своїх творчих ідей; вдале поєднання власних творчих пошуків і відомими педагогічними технологіями тощо. Охарактеризовано особистість педагога як вченого-дослідника, управлінця.

Освещен медленный процесс возрождения национального образования. Отмечена важность проблемы формирования, становления личности творческого учителя, способного выстроить индивидуальную модель работы с каждым учеником, развить его общие способности. Отмечено, что от личностных качеств учителя и уровня его подготовки зависит не только качество школьного образования, но и уровень духовной культуры общества, утверждение демократических ценностей и процессов, происходящих в стране. Сделана попытка составить профессиональный портрет Учителя школы будущего, его инновационный характер; смелость в отстаивании своих творческих идей; удачное сочетание собственных творческих поисков с известными педагогическими технологиями и др. Охарактеризована личность педагога как ученого-исследователя, управленца.

Аnalyzed the process of revival of national education, which is sufficiently slow, overcoming obstacles. It was noted that no less important issue is the formation, the formation of creative teachers, able to build a personalized model of work with each student to develop his overall ability. It is noticed that from the teacher's personality depends on the person's future school. It is noted that the personality of teachers and their training is not only the quality of school education, but also the level of spiritual culture of society, promoting democratic values and processes in the country. An attempt to create a professional portrait of the future teachers at the school, its innovative character, courage in pursuing their creative ideas, good combination of their own creative searches to known pedagogical techniques, the ability to adjust the pupil's team on a continuous and interesting work, always gives a result, the constant search for the best features of the student, the direction them inpersonal growth and irregular group. We characterize the teacher as a researcher, a manager.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.41-5 + Р415.2-5

Рубрики:

Атеросклероз. Артеріосклероз

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Застосування сучасних технологій - комп'ютерів, комп'ютерних мереж, інтернету та відео - стало невід'ємним аспектом процесу вивчення іноземних мов у вузі на сучасному етапі. Ці технології вносять елементи зацікавленості та новизни в навчальний процес, надають доступ до різних автентичних матеріалів, роблять студентів більш незалежними, організованими та дисциплінованими. Ресурсний центр, створений на факультеті іноземних мов у Львівському національному університеті імені Івана Франка завдяки міжнародному проекту TEMPUS TACIS, надає широкі можливості для успішного навчання. Переваги та недоліки у використанні комп'ютерів обговорено з позицій як викладачів, так і студентів.

Запропоновано новий підхід до ранньої діагностики, лікування, прогнозування перебігу та профілактики ішемічної хвороби серця у жінок у перименопаузі, розроблений на підставі дослідження гормонального профілю, тяжкості перебігу клімактеричного синдрому, поліморфізму альфа-рецепторів до естрадіолу, стану коронарних артерій, якості життя пацієнток. Проаналізовано особливості серцево-судинного ризику, клінічні прояви хвороби, стан коронарних артерій і артеріовенозне співвідношення судин очного дна з урахуванням впливу репродуктивного старіння жінки. Запропоновано неінвазивний метод оцінювання наявності атеросклеротичного пошкодження коронарних артерій для жінок в періоді перименопаузи. В динаміці спостереження вивчено толерантність до фізичного навантаження, тяжкість перебігу клімактеричного синдрому, якість життя пацієнток, показники обміну холестерину, антропометричні показники та співвідношення жирової і м'язової тканини у жінок з ішемічною хворобою серця в перименопаузі. На підставі генетичного аналізу виділено групи пацієнток, що є найбільш чутливими до терапії аторвастатином. Визначено блокатори бета-адренергічних рецепторів, які є ефективними для корекції клімактеричних проявів і лікування ішемічної хвороби серця за ангіографічно інтактних коронарних артерій. Обгрунтовано поєднане використання гормональної замісної терапії і аторвастатину для лікування клімактеричного синдрому в поєднанні з дисліпідемією. Запропоновано новий підхід до безпечного призначення гормональної замісної терапії. Встановлено гормональні фактори, що визначають прогноз ішемічної хвороби серця у жінок цієї групи.

Мета роботи - вивчення зв'язку між поліморфізмом гена alpha-рецепторів до естрадіолу та ефективністю гіполіпідемічної терапії аторвастатином у жінок у період перименопаузи. Обстежено 147 жінок з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком. Визначення алелей поліморфних ділянок XbaI (rs9340799; A/G; xx/XX) гена ESR1 проводили за допомогою методу ПЛР на ампліфікаторі "Терцик" ("ДНК-технологія") з подальшим аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів за електрофоретичним методом. Ліпідний спектр крові визначали за ферментативним методом з використанням наборів реактивів Cormay (Польща). Добова доза аторвастатину залежала від наявності ішемічної хвороби серця (ІХС): пацієнтки з ІХС одержували аторвастатин у дозі 40 мг на добу, без ІХС - у дозі 20 мг на добу. Статистичну обробку одержаних даних проведено за допомогою пакета статистичних програм "SPSS 21" (IBM), Microsoft Office Exel-2003. Найбільш суттєве зниження холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) встановлено у пацієнток з генотипом GG поліморфного локусу XbaI гена ESR1. Жінки, в яких встановлено поліморфний локус AG XbaI гена ESR1, також характеризувалися достатнім зниженням рівня ХС ЛПНЩ у динаміці терапії аторвастатином. У пацієнток з генотипом AA не встановлено вірогідного зниження рівня ХС ЛПНЩ в крові в динаміці терапії. Серед пацієнток з генотипом AA тільки 57,9 % досягай цільового рівня ХС ЛПНЩ, в групі з генотипом AG - 62,1 % і в групі з генотипом GG 91,6 % пацієнток досягай цільового значення ХС ЛПНЩ. Висновки: наявність генотипу GG поліморфного локусу XbaI гена ESR1 асоціюється з найбільш значним гіполіпідемічним ефектом аторвастатину.

Один із найефективніших напрямків профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) - прихильність до здорового та повноцінного харчування. В огляді наведено результати клінічних досліджень та метааналізів, які свідчать про наявність зв'язку між споживанням харчових волокон і ризиком розвитку ССЗ, а також летальністю від них. Показано, що збільшення споживання клітковини зменшує ризик виникнення ССЗ. Найбільший зв'язок встановлено для нерозчинних волокон і волокон із зернових. Клітковина, джерелом якої є фрукти, зменшує ризик ССЗ у цілому, але не впливає на ризик виникнення ішемічної хвороби серця. Аналіз залежності між дозою споживаної клітковини та показниками летальності показав, що збільшення споживання харчових волокон на 10 г на добу асоціюється зі зниженням смертності від ССЗ на 9 % та від ішемічної хвороби серця - на 11 %. Проаналізовано найвагоміші патогенетичні механізми сприятливого впливу клітковини на серцево-судинну систему.

Зазначено, що від 93 дітей, хворих на бронхолегеневі захворювання, виділено 206 штамів мікроорганізмів. Доведено, що більшість ізольованих мікроорганізмів відносяться до бактерій. У дітей з хворобами легень найчастішою причиною гнійних захворювань є K.pneumoniae, P.aeruginosa, S.haemoliticus і S.pneumoniae.

Отмечено, что от 93 детей, больных бронхолегочными заболеваниями, выделены 206 штаммов микроорганизмов. Доказано, что большинство изолированных микроорганизмов относятся к бактериям. У детей с болезнями легких чаще всего причиной гнойных заболеваний являются K.pneumoniae, P.aeruginosa, S.haemoliticus и S.pneumoniae.

Мета роботи - визначення ефективності контролю артеріального тиску, показників вуглеводного та ліпідного обміну на амбулаторному етапі у хворих високого і дуже високого артеріального тиску, що пройшли стаціонарне лікування в клініці ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". Було обстежено 43 пацієнти, медіана віку яких склала 63,3 роки. Переважна більшість пацієнтів мали надмірну масу тіла або ожиріння I - III ступеня. Встановлено, що на тлі тривалої амбулаторної терапії 53 % хворих не досягали цільових рівнів артеріального тиску. Показники холестерину ліпопротеїдів низької щільності були оптимальними у 51 % хворих. Висновки: переважна кількість пацієнтів на амбулаторному етапі не досягають цільових показників артеріального тиску і холестерину ліпопротеїдів низької щільності.

Однією з важливих сучасних проблем медицини є ведення мігрантів із зони проведення антитерористичної операції. З подібною проблемою стикалися багато країн Європи, таких як Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Данія та Норвегія. Даний контингент потребує особливої уваги, тому що і внутрішня, і зовнішня міграція пов'язані з погіршенням перебігу всіх хронічних неінфекційних захворювань. Підсумовано дані літератури про те, як проблема внутрішньої і зовнішньої міграції вирішується в інших країнах світу. Обговорено значущість різних факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань для мігрантів та необхідність створення електронних реєстрів, які б забезпечили швидкий доступ до даної медичної документації, незалежно від місця звернення пацієнта по медичну допомогу.

Підсумовано дані щодо сучасної діагностики саркопенії і ведення пацієнтів з цим захворюванням. Продемонстровано важливість цієї проблеми, а також те, що лікарі не завжди виявляють саркопенію і не приділяють належної уваги цьому захворюванню. У той же час, саркопенія є фактором ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань і обов'язково потребує корекції. Дієтичні втручання є важливою складовою ведення пацієнтів, хворих на саркопенію. Наведено сучасні підходи до дієтичної корекції у разі саркопенії, що включають підвищення вмісту білка в раціоні, призначення вітаміну D і омега-3 поліненасичених жирних кислот.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-8

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - порівняти ефективність групового та індивідуального навчання пацієнтів основам медичних знань для контролю основних факторів ризику серцево-судинних захворювань. У дослідження залучили 210 хворих з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком. До 1-ї групи увійшли 75 пацієнтів, які проходили навчання у школах здоров'я "Основи здорового способу життя", до 2-ї групи - 75 пацієнтів, яким було запропоновано індивідуальне консультування. Групу контролю становили 60 хворих, які не проходили ні навчання, ні індивідуального консультування. Пацієнтів обох груп обстежено на початку та наприкінці дослідження. Проведено загальне клінічне обстеження, визначали антропометричні показники, рівень артеріального тиску, вміст глюкози, холестерину і його фракцій у крові. Встановлено, що групове навчання пацієнтів з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком у школах здоров'я "Основа здорового способу життя" сприяє поліпшенню контролю артеріального тиску, але суттєво не впливає на поведінкові фактори ризику і показники ліпідного обміну. Індивідуальне навчання пацієнтів з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком приводить до статистично значущого зменшення рівнів артеріального тиску, поліпшення показників ліпідного обміну, збільшення фізичної активності та підвищення якості життя. Висновки: широке впровадження програм індивідуального консультування у практику установ охорони здоров'я України є доцільним і економічно обгрунтованим.

Мета роботи - вивчити зв'язок між безсонням, денною сонливістю та рівнем ліпідів, антропометричними показниками і серцево-судинним ризиком у хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з гіпертонічною хворобою віком понад 45 років. Для оцінки серцево-судинного ризику було використано Фремінгемську шкалу. Оцінено індекс маси тіла, м'язову силу, фізичну активність за кількістю пройдених за день кроків. Визначено вміст загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності, рівні глюкози і глікованого гемоглобіну. Безсоння діагностували за критеріями Міжнародної класифікації порушень сну, випуск 3. Денну сонливість оцінювали за допомогою шкали Епворта. Для виявлення синдрому нічного апное проводили добове моніторування за допомогою кардіореспіраторного комплексу SOMNOcheck micro CARDIO, який дозволяє здійснювати реєстрацію потоку дихання, сатурацію крові, частоту скорочень серця і сертифікований для діагностики синдрому нічного апное. Безсоння було діагностовано у 48 (40,7 %) із 118 обстежених. Не виявлено зв'язку між наявністю безсоння і метаболічними показниками або артеріальним тиском. Водночас встановлено, що залежно від ступеня денної сонливості відрізнялися рівні систолічного артеріального тиску, ХС ЛПВЩ, окружність талії, індекс маси тіла. При аналізі серцево-судинного віку, визначеного за Фремінгемською шкалою, виявлено, що в пацієнтів з високим ступенем денної сонливості цей показник був вищий: у 1-й групі за шкалою Епворта серцево-судинний вік відповідав 48,0 [45,5 - 56,7] року, у 2-й групі - 57,0 [48,7 - 63,0] року і в 3-й групі - 72,0 [68,0 - 80,0] року, ANOVA тест F = 63,4; p = 0,001. Висновки: при оцінюванні впливу порушень сну на метаболічні показники й артеріальний тиск значення має не безсоння, а оцінка такого його вияву, як денна сонливість. При використанні шкали денної сонливості Епворта виявлено, що хворі на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом із середніми і тяжкими виявами денної сонливості мають вищі рівні систолічного артеріального тиску, індексу маси тіла, більшу окружність талії та нижчий рівень ХС ЛПВЩ і більший серцево-судинний вік за Фремінгемською шкалою.

На клінічному прикладі перебігу хвороби Такаясу (неспецифічного аортоартеріїту) у молодої жінки розглянуто особливості клінічної симптоматики, складнощі діагностики цього захворювання. Особлива увага надана візуалізації ураження судин і оцінці динаміки змін у судинах у міру прогресування хвороби. Докладно представлені зміни в лабораторних показниках - у зіставленні з терапією, що застосовувалася. Проведено аналіз даних літератури щодо терапії захворювання. Підкреслено обмеженість даних плацебоконтрольованих досліджень щодо ефективності традиційних препаратів, які модифікують перебіг захворювання. Лікар має можливість спиратися тільки на результати обсерваційних досліджень або неплацебоконтрольованих досліджень. Також усі проведені дослідження виконувалися за участю дуже малої кількості пацієнтів. Наведено послідовність призначення терапії, першою ланкою якої є глюкокортикоїди. Наголошено, що досягнення ремісії при ізольованій терапії глюкортикоїдами спостерігається у 50 % пацієнтів. За оновленими рекомендаціями EULAR, після підтвердження захворювання терапія має бути ініційована негайно, рекомендована стартова доза преднізолону (або еквіваленту) - 40 - 60 мг. Після досягнення контролю над захворюванням рекомендується поступове зниження дози до цільової 15 - 20 мг/добу впродовж 2 - 3 місяців і через 1 рік до 10 мг/добу. Наступним етапом призначають неглюкокортикоїдний імунодепресант, щоб забезпечити як "стероїдзбережний" ефект, так і триваліший контроль захворювання. Усі наявні відомості про ефективність метотрексату, мофетилу мікофенолату, циклофосфаміду, лефлуноміду й азатіоприну отримано з відкритих проспективних або ретроспективних досліджень, проведених з обмеженою кількістю учасників. Інгібітори фактора некрозу пухлини - і тоцилізумаб рекомендовані як препарати терапії другої лінії. Задовільна клініко-лабораторна відповідь спостерігалася більше ніж у 80 % пацієнтів, що отримували терапію тоцилізумабом. У цьому клінічному випадку використано тоцилізумаб і детально описано ефекти препарату при лікуванні протягом 8 місяців. Імунобіологічна терапія тоцилізумабом була асоційована з доброю клініко-лабораторною відповіддю, зменшенням стенозування судин, поліпшенням самопочуття пацієнтки.

На клінічному прикладі маніфестації саркоїдозу у молодого чоловіка розглянуто особливості клінічної симптоматики та складнощі діагностики цього захворювання. Саркоїдоз є рідкісним мультисистемним запальним гранульоматозним захворюванням невстановленої етіології. Поширеність саркоїдозу, за даними різних авторів, становить від 7,5 до 64,0 випадків на 100 тис. населення. Клінічні вияви саркоїдозу залежать від кількості уражених органів, ступеня їх структурно-функціональних порушень і виразності загальнозапальних симптомів. Найчастіше до процесу залучаються внутрішньогрудні лімфатичні вузли, легені, шкіра та очі. Ураження скелетно-м'язової системи трапляється рідко, 10 - 15 % пацієнтів із саркоїдозом мають асоційовану артропатію. В роботі особливу увагу приділено важливості оцінки суглобового синдрому та візуалізації органів грудної порожнини, а також оцінці динаміки змін прогресування хвороби. Висвітлено зміни лабораторних показників і даних інструментальних методів діагностики. Проведено аналіз даних літератури щодо саркоїдозу. Наголошено на обмеженості сучасних методів діагностики, а також на неспецифічності клінічних виявів. Лікар має змогу спиратися лише на результати гістологічних досліджень або візуалізації за допомогою комп'ютерної томографії та ядерної магнітно-резонансної томографії. Симптомокомплекс, відомий як синдром Лефгрена, маніфестує комбінацією шкіряних виявів, внутрішньогрудної лімфаденопатії та суглобового синдрому. Трапляється дуже рідко. У наведеному клінічному випадку як базисну терапію використано медрол у дозі 16 мг/добу. Терапія глюкокортикостероїдами була асоційована з позитивною динамікою клінічних і лабораторних показників, зменшенням розміру новоутворення середостіння та поліпшенням самопочуття пацієнта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-541

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В основі формування порушень сну, гіпертонічної хвороби (ГХ) та цукрового діабету (ЦД) 2 типу лежать декілька спільних механізмів патогенезу. Насамперед слід ураховувати можливу активацію симпатоадреналової системи, яка спричиняє патогенез гіпертонії і завжди супроводжує відсутність якісного сна. Встановлено, що рівень маркерів системного запалення підвищується як при хронічному порушенні сну, так і при ГХ та ЦД 2 типу. Підвищення вмісту альдостерону також характерне для порушень сну, ГХ і ЦД. У декількох дослідженнях продемонстровано роль ендотеліальної дисфункції в розвитку хронічних порушень сну. Недотримання харчової поведінки, а саме споживання висококалорійної їжі перед сном, є чинником ризику розвитку як ЦД, так і порушень сну. В нормі існують циркадні ритми регуляції артеріального тиску, продукції та секреції інсуліну, які можуть спостерігатися при циркадних порушеннях сну. Ще одним чинником, що спричиняє формування порушень сну у пацієнтів з ГХ та ЦД, є зростання рівня тривожності та депресії, які також часто супроводжують обидва стани. Не встановлено, які саме чинники спричиняють розвиток безсоння у хворих на ГХ і ЦД. Відсутні дані щодо частоти різних порушень сну у цієї групи хворих в українській популяції. Не досліджено ролі гормонів стресу у формуванні хронічних порушень сну. Найважливішим чинником, на думку практикуючого лікаря, є вплив препаратів для лікування ГХ і ЦД на якість сну. Не вивчено ролі немедикаментозної корекції (навчання пацієнтів основам гігієни сну) в лікуванні та профілактиці порушень сну. Таким чином, безсоння може бути як чинником ризику ГХ та ЦД, так і часто супроводжувати їх, значною мірою впливаючи на якість життя хворих, ефективність лікування та прогноз у цієї групи пацієнтів.