Наведено основні досягнення Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці за останні 5 років у сфері наукових досліджень щодо безпечного поводження з вибуховими матеріалами (ВМ) промислового призначення. Їх головна спрямованість стосується розробки й удосконалення нормативної бази та гармонізації її до стандартів ЄС. Порушено невирішені питання і проблеми безпеки під час випробування та застосування вибухових речовин місцевого приготування, конверсійних ВМ та сучасних засобів ініціювання. Визначено напрями наукових досліджень у процесах безпечного поводження з вибуховими матеріалами на найближчу та подальшу перспективи.

Проаналізовано ризики щодо можливості виникнення техногенних аварій на стаціонарних і пересувних пунктах (СПП) із виробництва вибухових речовин (ВР) промислового призначення та розглянуто сучасну нормативно-правову базу (НПБ) про поводження з вибуховими матеріалами. Зроблено висновки щодо необхідності вдосконалення НПБ з облаштування та експлуатації СПП із виробництва ВР, урахування ризиків у процесах поводження з ними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж306.9

Рубрики:

Вплив радіоактивного та іншого випромінювання на властивості матеріалів

Шифр НБУВ: Ж68643 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні проблеми безпечного підтримання шахтних виробок. На підставі того, що понад третина всіх аварій і травматичних випадків припадає на завали виробок, у тому числі від руйнування несучих конструкцій кріплення, запропоновано застосовувати оригінальні методи та інформаційну дефектоскопію важконавантажених несучих конструкцій з метою виявлення на ранній стадії небезпеки їх пошкодження (утворення тріщин). Цьому сприятиме стаціонарний дефектоскоп з використанням комп'ютерних технологій. Запропоновано його поєднання з відомою системою аерогазового контролю та стану обладнання шахт у межах співробітництва авторів винаходу дефектоскопа, розробників системи "УТАС" НДІПБОП.

Наведено результати аналізу технічних умов на вибухові матеріали (ВМ), які допущено до постійного виробництва та застосування. Встановлено, що виникла потреба перегляду ТУ на ВМ щодо їх змісту та структури у відповідності до діючих нормативних документів та Європейських стандартів, що впливатиме на зменшення рівня аварійності та травматизму у гірничодобувній галузі. Запропоновано Методику уніфікації технічних умов на вибухові матеріали.

Розроблено технологічні пропозиції щодо створення високоефективних методів дегазації кам'яновугільних структур. ННДІПБОП вбачає перспективу комплексного вирішеня проблеми за рахунок дилатансійної технології торпедування свердловинами у межах покладів. Метою вибухових робіт у процесі торпедування є створення у вуглепородному масиві напруженого стану високої інтенсивності та нерівномірності. У разі шахтової дегазації покладів із застосуванням дилатансійних технологій концентрація метану із свердловин становитиме до 60 %, що цілком достатньо для його використання. Газовіддача у 5 - 8 разів є вищою, ніж за інших методів стимулювання дегазаційних процесів. Дегазація шахтових полів і підземна газифікація вугілля в цілому із застосуванням нових технологій дає можливість забезпечити повною мірою безпечну роботу вибухонебезпечних шахт і створює умови для одержання потрібного країні газового енергоносія.

Наведено результати аналізу та обгрунтування необхідності перегляду "Технических правил ведения взрывных работ на дневной поверхности". Визначено основні питання, за якими запропоновано переглянути документ.

Зазначено, що проблема вибухонебезпечності вугільних шахт України продовжує залишатися надзвичайно актуальною. Проаналізовано проблеми тяжких аварій із багатьма жертвами. Відзначено, що однією із основних причин є занедбаність до останнього піятиріччя розробки та впровадження протиаварійних систем і неефективність дегазації вуглепроводних масивів. У цьому, з досвіду роботи, справжнім проривом є створення на базі ліцензійних запозичень протиаварійної системи УТАС. Поряд із цим досліджувалися і вдосконалювалися дегазаційні процеси, що сприяло створенню дилатансійної технології дегазації, яка вирішує проблеми інтенсифікації метановидалення та промислового використання пластового газу. Комплексне застосування цих досягнень сприятиме успішному вирішенню проблем вибухонебезпечності вугільних шахт України.

Проаналізовано стан справ щодо покращання нагляду за безпекою вибухових робіт, у тому числі завдяки вдосконаленню сертифікації вибухових матеріалів (ВМ). Існує багато проблем щодо забезпечення якості ВМ. Цього можна досягти за рахунок упровадження досконалої системи випробувань, організації роботи органів сертифікації. У зв'язку з поступовим входженням України до Європейського економічного простору необхідно дотримуватися директив Ради ЄС щодо поводження з ВМ. Чинна в Україні система сертифікації ВМ не цілком відповідає вимогам останньої Директиви 93/15 ЄЕС і потребує суттєвого вдосконалення та узгодження. Над цим працює низка наукових організацій, у тому числі ННДІПБОП, при якому створено орган із сертифікації продукції та послуг з використання ВМ, роботу якого спрямовано на вдосконалення нагляду за безпекою вибухових робіт, підвищення рівня промислової безпеки у сфері поводження з ВМ.

Запропоновано ряд заходів щодо удосконалення системи УТАС, а саме: впровадження оптиковолоконної продукції, розробка давачів виміру радіаційної обстановки у шахті, включення до системи пристроїв виміру тріщинуватості у металевих конструкціях, підключення вимірювачів пилогазового середовища та подальший розвиток системи УТАС у поєднанні з геоінформаційними системами.

Запропоновано методику комплексного соціально-психологічного оцінювання якості роботи та професіоналізму педагогічного персоналу ВНЗ. Обговорено особливості підготовчої роботи щодо виділення основних критеріїв оцінювання якості роботи. Наведено схему проведення досліджень з комплексної оцінки якості роботи педагогічного персоналу і вироблення рекомендацій для атестаційної комісії. Визначено п'ять напрямів оцінювання якості роботи педагогічного персоналу (науковий рівень, рівень викладання навчального матеріалу тощо). Акцентовано увагу на методиці здійснення: програми-мінімум - соціально-психологічному оцінюванні; реалізації програми-максимум, в результаті чого оцінюється якість роботи окремого педагога та керівника; проведенні соціометричних досліджень; п'ятибальній системі оцінювання якості роботи; оцінці професійних і управлінських якостей; визначенні соціально-психологічних характеристик керівного персоналу навчального закладу. Надано опис розрахункової частити методики. Проаналізовано результати дослідження за обраною методикою, проведені на базі двох навчальних закладів.

Предложена методика комплексного социально-психологического оценивания качества работы и профессионализма педагогического персонала высших учебных заведений. Раскрыты особенности подготовительного этапа по выделению критериев качества работы. Создана схема проведения исследований по комплексному оцениванию качества работы педагогического персонала и выработке рекомендаций для аттестационной комиссии. Определены направления оценки качества работы (научный уровень, уровень преподавания учебного материала и т. п.). Акцентировано внимание на методике осуществления: программы-минимум - социально-психологическом оценивании качества работы; реализации программы-максимум, в результате чего оценивается качество работы отдельного педагога и руководителя; проведении социометрических исследований; п'ятибалльной системе оценивания качества работы; оценивании профессиональных и управленческих качеств; изучении социально-психологических характеристик руководящего состава учебных заведений. Изложено описание расчетной части методики. Проанализированы результаты исследования с использованием данной методики, проведенные на базе двух учебных заведений.

The authors offer their own methods of complex social-psychological estimation of the quality of work and professionalism of pedagogical personnel of higher educational establishment.

Виконано порівняльне дослідження ефективності термолюмінесценції легованих марганцем і сріблом монокристалічних та склоподібних зразків тетраборату літія (ТБЛ). З використанням оригінального підходу паралельного вимірювання світловиходів випромінювання радіолюмінесценції (РЛ) та термолюмінесценції розраховано величини ефективності захоплення носіїв зарядів. Показано, що значення ефективності захоплення носіїв заряду для монокристалічних та склоподібних зразків тотожного складу значно відрізняються. Запропоновано пояснення, яке узгоджується з експериментальними кривими термостимульованої люмінесценції.