Індекс рубрикатора НБУВ: Р569-29

Рубрики:

Пухлини окремих ділянок, систем і органів

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано дидактичне забезпечення розуміння навчальних текстів молодшими школярами, експериментально перевірено його ефективність за різних умов організації роботи учнів над текстом. Методика полягає у визначенні об'єктом дослідження процесу взаємодії вчителів і учнів під час роботи над навчальним текстом, опрацювання якого здійснювалось як поетапна пізнавально-комунікативна діяльність, що охоплює текст як цілість. Дидактичне забезпечення даних етапів дозволило читачу осягнути складові тексту: від розуміня фактичного змісту прочитаного до діалогічної взаємодії, визначити відповідну систему прийомів, критерії та рівні розуміння учнями навчального тексту.

На підставі використання методів гістології і гістохімії вперше проведено детальне вивчення патоморфологічних змін у шкірі собак у разі виникнення демодекозу. Визначено особливості локалізації збудника хвороби, гістохімічні та морфометричні параметри різних шарів епідермісу, дерми та придатків шкіри. На підставі їх аналізу та співставлення з морфологічними та гістохімічними показниками шкіри клінічно здорових собак встановлено нові дані щодо патогенезу даного акародерматозу. Виявлено, що весь цикл збудника хвороби відбувається у волосяних фолікулах і залозах шкіри. Визначено, що її руйнування зумовлене двома механізмами: автоімунною реакцією у шкірі та механічною дією кліщів. Під час проведення епізоотологічних досліджень встановлено відсутність вираженої сезонності хвороби і залежність захворюваності собак даним акародерматозом від породи і віку. Виявлено, що за умов великого міста для тварин характерні локальна і генералізована форми демодекозу. Детально описано гістологічну будову та гістохімічний склад шкіри клінічно здорових собак. Надано кількісну характеристику клітин, що інфільтрують шкіру, досліджено гістохімічний склад кожного з її шарів.

Комплексно проаналізовано історичні передумови, традиції, форми та методи розвитку розумової активності учнів у процесі вивчення предметів загальноосвітнього циклу в школах Східної Галичини. Всебічно досліджено недостаньо відомі аспекти процесу розумового розвитку учнів під час вивчення ними історії, визначено місце та роль розумової діяльності в загальній системі навчання та виховання.

Висвітлено життєвий шлях і діяльність видатного вітчизняного громадського та культурного діяча, просвітителя, активного учасника українського руху П.П. Чубинського. Розкрито його вклад у створення Південно-Західного географічного товариства у Києві та внесок у культурно-етнографічну діяльність київської громади.

Освещены жизненный путь и деятельность выдающегося отечественного общественного и культурного деятеля, просветителя, активного участника украинского движения П.П. Чубинского. Раскрыты его вклад в создание Юго-Западного географического общества в Киеве и взнос в культурно-этнографическую деятельность киевской общественности.

Розглянуто рівні розуміння молодшими школярами навчальних текстів, описано основні етапи даного процесу (орієнтування учнів у змісті, смислового та структурного аналізу та діалогічної взаємодії з навчальним матеріалом). Теоретично обгрунтовано дидактичне забезпечення процесу розуміння учнями художніх і науково-пізнавальних текстів, експериментально перевірено його ефективність за різних умов організації роботи школярів над текстом. Проаналізовано динаміку рівнів розуміння учнями молодших класів навчальних текстів за умов реалізації запропонованої методики формування досліджуваного уміння.

Рассмотрены уровни понимания младшими школьниками учебных тектсов, описаны основные этапы данного процесса (ориентация в содержании, смыслового и структурного анализа, диалогового взаимодействия с учебным материалом). Теоретически обосновано дидактическое обеспечения процесса понимания учащимися художественных и научно-познавательных текстов, эксперементально установлена его эффективность при различных условиях организации работы школьников над текстом. Проанализирована динамика уровней понимания учащимися младших классов учебных текстов в условиях реализации новой методики формирования данного умения.

Розкрито стан проблеми розуміння навчальних текстів у теоретичних дослідженнях і педагогічній практиці. Проаналізовано особливості та визначено етапи розуміння навчальних текстів школярами. Теоретично обгрунтовано дидактичне забезпечення розуміння учнями художніх і науково-пізнавальних текстів, експериментально перевірено його ефективність за різних умов організації роботи школярів над текстом.

Раскрыто состояние проблемы понимания учебных текстов в теоретических исследованиях и педагогической практике. Проанализированы особенности и определены этапы понимания учебных текстов школьниками. Теоретически обосновано дидактическое обеспечение понимания учениками художественных и научно-познавательных текстов, экспериментально проверена его эффективность в разных условиях организации работы школьников над текстом.

Надано відомості про уживання апострофа, правопис префіксів, подвоєння в іншомовних словах. Розкрито особливості наголошування числівників за словозміни. Проаналізовано комунікативні ознаки культури мовлення: правильність, логічність, точність, багатство, чистоту, доречність, виразність. Увагу приділено роботі з діловими документами.

Наведено такі найпоширеніші поняття, терміни та категорії професійної освіти, як аспірант, безперервна освіта, бібліотечний каталог, виховання, готовність до інноваційної педагогічної діяльності, диференційовано-психологічна компетентність, моральні цінності тощо. Зміст термінів розкрито на підгрунті новітніх досягнень професійної освіти, педагогіки, психології, соціології та філософії.

Розглянуто особливості компетентнісно-орієнтованого підходу як основи системи професійної парадигми майбутніх учителів початкової школи. Охарактеризовано системний аналіз у фаховій підготовці: вимоги до побудови системи професійної підготовки, її структуру, якість, мету, зміст, функції. З огляду на аналіз наукових джерел та авторське бачення проблеми визначено професійну компетенцію майбутнього вчителя початкової школи як ступінь сформованості системи знань і вмінь, передбачених освітньо-професійною програмою та освітньо-кваліфікаційною характеристикою педагогічних і психологічних здібностей, ціннісних орієнтацій, інтегрованих показників культури мовлення, стилю спілкування, необхідних для якісного виконання педагогічної діяльності. Розкрито сутність складових професійної компетенції майбутнього вчителя початкових класів: педагогічної, культурознавчої, психологічної, методичної, інформаційної, дослідницької та прогностичної.

Розглянуто самоосвіту вчителя як особливий вид педагогічної діяльності, в якій педагог самостійно й усвідомлено оновлює та вдосконалює наявні знання, уміння і навички з метою досягнення бажаного рівня професійної майстерності. Розкрито зміст процесу самоосвіти вчителів. Розроблено модель системно організованого процесу самоосвіти вчителів, орієнтованого на розвиток професійних якостей. Проаналізовано цільовий, змістовий, процесуальний, результативний, забезпечувальний та педагогічний компоненти моделі процесу самоосвіти. Зроблено висновок про те, що створена модель системно організованого процесу самоосвіти забезпечує такі умови, що сприяють розвитку професійно важливих якостей вчителя початкової школи.

Рассмотрено самообразование учителя как особый вид педагогической деятельности, в которой педагог самостоятельно и осмысленно обновляет и совершенствует имеющиеся знания, умения и навыки с целью достижения желаемого уровня профессионального мастерства. Раскрыто содержание процесса самообразования учителей. Разработана модель системно организованного процесса самообразования учителей, ориентированного на развитие профессиональных качеств. Проанализированы целевой, содержательный, процессуальный, результативный, обеспечивающий и педагогический компоненты модели процесса самообразования. Сделан вывод о том, что созданная модель системно организованного процесса самообразования обеспечивает такие условия, которые благоприятствуют развитию профессионально важных качеств учителя начальной школы.

Self-education teacher considered as a kind of educational activity in which the teacher independently and intelligently updates and improves existing knowledge and skills in order to achieve the desired level of professional skill. Disclosure of the process of self-education teachers. The model of self-organized process of systematic teacher development-oriented competencies. Analyzed target, informative, process, impact, and provides educational components of the model of the process of self-education. It is concluded that the proposed model is a systematic self-organized process provides the conditions that favor the development of professionally important qualities of a primary school teacher.

Розглянуто модель професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі початкової освіти, проаналізовано її складові компоненти. Подано визначення понять "професія", "фах", "спеціальність", "кваліфікація". Охарактеризовано зміст і структуру професійної діяльності вчителя початкової школи, зокрема складові готовності майбутнього вчителя початкової школи до педагогічної діяльності. Описано етапи професійної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ, а також особливості післявузівської фахової підготовки.

Рассмотрена модель профессиональной подготовки будущих специалистов в области начального образования, проанализированы ее составляющие компоненты. Представлены определения понятий "профессия", "специальность", "квалификация". Охарактеризованы содержание и структура профессиональной деятельности учителя начальной школы, в частности составляющие готовности будущего учителя начальной школы к педагогической деятельности. Описаны этапы профессиональной подготовки будущих учителей в ВУЗ, а также особенности послевузовской профессиональной подготовки.

The model of professional preparation of future specialists opens up in area of primary education, constituents its components are analyzing. The definitions of "profession", "specialty", "qualification" are filed. The contents and structure of the professional activities of primary school teachers, including components of the readiness of future teachers to primary school teaching are characterized. The stages of training future teachers in higher education, as well as features of post-training are described.

Розкрито поняття "інтеграція" та "інтегральний підхід". Досліджено мотивацію самоосвітньої діяльності студентів і роль викладача у процесі формування самоосвітньої компетентності майбутнього педагога, який спонукає студента займатися самовдосконаленням, використовує методи і засоби для його особистісного зростання. Розвиток самоосвітньої компетентності характеризується не тільки як засвоєння майбутніми фахівцями знань і вмінь, а ще й включення студентів у творчу навчально-пізнавальну діяльність.

Раскрыты понятия "интеграция" и "интегральный подход". Исследованы мотивация самообразовательной деятельности студентов и роль преподавателя в процессе формирования самообразовательной компетентности будущего педагога, который побуждает студента заниматься самосовершенствованием, использует методы и средства для его личностного роста. Развитие самообразовательной компетентности характеризуется не только как усвоение будущими специалистами знаний и умений, а еще и включение студентов в творческую учебно-познавательную деятельность.

In the article the concept of "integration" and "integrated approach", the teacher’s role in the process of self-education competence of future teachers, which encourages students to engage of self-improvement, using methods and tools for his personal growth. The development of self-education competence is characterized not only as future specialist’s assimilation of knowledge and skills, and their inclusion in the creative learning and cognitive activity.

Вперше одержано дані з комплексного вивчення кумулятивного впливу навчального процесу з фізичного виховання і впливу окремих його компонентів на фізичний стан, фізичну витривалість та працездатність впродовж навчального року. Показано фізіологічну цінність переважного розвитку фізичної витривалості як однієї з основних фізичних якостей, що здійснюють ефективний вплив на підвищення функціональних та фізичних можливостей студентів. Обгрунтовано практичну цінність застосування на заняттях з фізичного виховання зі студентами основного медичного відділення довготривалого рухового режиму циклічного характеру. Виявлено рівні взаємозв'язку між функціональним станом організму студентів, виявами працездатності й окремими показниками фізичної підготовленості. Уточнено експериментальні дані про рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості студентів І курсу ВНЗ, які регулярно займаються бігом. Набула подальшого розвитку реалізація педагогічних технологій розвитку фізичної витривалості студентів ВНЗ з використанням різних рухових режимів.

Досліджено проблему модернізації сучасної методики викладання історії у ВНЗ на засадах інноваційної педагогіки. Проаналізовано особливості застосування технології інтерактивного навчання (ІАН) як засобу активізації та інтенсифікації пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення історії у ВНЗ. Охарактеризовано мету, завдання, зміст і дидактичні принципи застосування технології ІАН у ВНЗ. Розглянуто методику структурування навчальних занять з історії в системі ІАН і специфіку застосування методів і прийомів ІАН у підготовці майбутнього вчителя історії. Обгрунтовано переваги ІАН у межах парадигми нових педагогічних технологій.

Исследована проблема модернизации современных методов преподавания истории в университете на основе инновационной педагогики. Проанализированы особенности применения технологии интерактивного обучения (ИАО) как средства активизации и интенсификации познавательной деятельности студентов при изучении истории в университете. Охарактеризованы содержание и дидактические принципы применения технологии ИАО в ВУЗ, а также методы структурирования занятия по истории в системе ИАО. Изучена специфика использования методов и приемов ИАО в профессиональной подготовке будущих учителей истории. Представлены преимущества ИАО в рамках парадигмы новых педагогических технологий.

The problem of modernization of contemporary methods of teaching History at higher educational institutions on the basis of innovative pedagogy has been studied. The peculiarities of interactive teaching technology application as a means of activation and intensification of students’ cognitive activity while studying History at higher educational intitutions have been analyzed. The purpose, tasks and didactic peculiarities of interactive teaching technology application in higher educational institutions have been characterized.

Проаналізовано кліматичні, ландшафтні, лікувальні ресурси, сприятливі для розвитку природно-заповідного фонду Миколаївської області. З метою регулювання рекреаційного навантаження і можливого використання (без негативного впливу) природних комплексів виконано оцінювання місткості ландшафтних територій досліджуваних об'єктів.

Проанализированы климатические, ландшафтные, лечебные ресурсы, благоприятные для развития природно-заповедного фонда Николаевской области. С целью регулирования рекреационной нагрузки и возможного использования (без негативного воздействия) природных комплексов выполнена оценка вместимости ландшафтных территорий исследуемых объектов.

Узагальнено дані літератури та результатів авторських досліджень щодо демодекозу собак. Наведено сучасні літературні дані щодо збудника хвороби, її епізоотологічні особливості, клінічні ознаки, патогенез і діагностику. З урахуванням одержаних авторами нових, раніше невідомих даних, детально описано патологоанатомічні зміни.

Висвітлено погляди сучасних представників наукової філософської, педагогічної та мистецтвознавчої думки з питань сучасної методології педагогіки та мистецтвознавства. Охарактеризовано практичні аспекти викладання мистецьких навчальних дисциплін, розглянуто наукові основи сучасної теорії та практики виховної роботи у вузі. Наведено національно-регіональні культурні, мистецькі та освітні практики, проаналізовано навчальну та позаурочну музично-творчу діяльність школярів.

Мета запропонованої розвідки - генезис становлення державної політики в галузі освіти в Україні у 1991 - 2020 рр. Використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння, діалектичний) та спеціально-наукових (історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) методів історичного пізнання. На основі широкого кола джерел визначено та обгрунтовано періодизацію формування державної освітньої політики в Україні та здійснено історико-ретроспективний аналіз особливостей її розвитку в умовах сучасного державотворення. Висновки: здійснений історико-ретроспективний аналіз дозволяє охарактеризувати державну освітню політику в Україні 1991 - 2020 рр. як багатовекторну підсистему загальнодержавної політики, основне призначення якої полягає в організації науково-методичного та нормативно-процесуального супроводу стратегій розвитку освітніх систем держави. Розвиваючись в межах п'яти етапів, державна освітня політика України окресленого періоду реалізовувалася у двох напрямках - спробах вирішити "старі" завдання в умовах нового соціокультурного буття та пошуках інших, більш відповідних високотехнологічному суспільству фундаментальних основ освіти. Долаючи кризові стани, які певною мірою були властиві кожному з періодів, суспільство поступово усвідомлювало необхідність змін, що спонукали суб'єктів державної політики розглядати освітню галузь як результат соціокультурної еволюції, наслідком якої має стати досягнення стану конгруентності між освітньою політикою та потребами особистості, суспільства й держави.

Розкрито зміст й особливості впровадження механізмів GR-діяльності в системі публічного управління в Україні. Проаналізовано сучасні визначення та представлено авторське визначення поняття Government Relations. Розроблено практичні рекомендації органам виконавчої влади щодо шляхів впровадження механізмів GR-діяльності. Охарактеризовано європейські практики інституціоналізації груп інтересів.