Висвітлено внесок представників родини Розумовських у музичну культуру XVIII - початку ХІХ ст., розглянуто їх фонд нотниці, виявлено його структуру, відтворено історію комплектування та побутування. Проаналізовано та археографічно описано рукописні каталоги XVIII ст. з колекції інструментальної музики О.К.Розумовського, що є одними з перших зразків вітчизняної музичної бібліографії, а також видатними пам'ятками світової музичної бібліографії. Здійснено реконструкцію змісту нотного фонду колекції інструментальної музики за 8-ма каталогами (дуети, сонати, тріо, квінтети, секстети, концертні симфонії).

Освещен вклад представителей семейства Розумовских в музыкальную культуру XVIII - начала ХІХ ст., рассмотрен нотный фонд из их коллекции, выявлена его структура, воссоздана история комплектования и бытования. Проанализировано и археографически описаны рукописные каталоги XVIII ст. из коллекции инструментальной музыки О.К.Розумовского, являющиеся одним из первых образцов отечественной музыкальной библиографии, а также выдающимися памятками мировой музыкальной библиографии. Осуществлена реконструкция содержания нотного фонда коллекции инструментальной музыки по 8-ми каталогам (дуэты, сонаты, трио, квинтеты, секстеты, концертные симфонии).

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(4УКР)61 я179 н

Рубрики:

Історія музики

Шифр НБУВ: СО28987 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особистий внесок чотирьох представників родини Розумовських у музичну культуру XVIII - XIX ст., традиції музичного меценатства. Розглянуто історію формування, спадкування та побутування нотного зібрання Розумовських, а також його структуру. Здійснено реконструкцію нотної колекції інструментальної музики О.К.Розумовського, що сприяє запровадженню до наукового обігу більш як 600 музичних документів. Досліджено 9 рукописних каталогів XVIII ст. з нотної бібліотеки О.К.Розумовського. Нотні каталоги розглянуто у контексті європейської музичної бібліографії. Виявлено імена вітчизняних бібліотекарів. Додано науковий опис музичних документів (694 позиції), покажчики композиторів, інструментального складу творів, хронологічний, видавничий та топографічний.

Висвітлено історико-бібліотекознавче та музично-джерелознавче дослідження нотної бібліотеки хору Київської духовної академії, що зберігається у Відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Досліджувана нотниця є репрезентантном розвитку музичного мистецтва за весь період діяльності Київської духовної академії. Розглянуто історію розвитку хорового мистецтва в Київській академії за період її діяльності XVII - початок XX ст., відзначено творчий доробок її кращих вихованців у розвитку церковного хорового співу. Розкрито історію створення, функціонування та збереження нотної бібліотеки Київської духовної академії, підкреслено професіоналізм хору, за матеріалами нотниці подано відомості про його репертуар.

Розглянуто проблеми та особливості створення записів електронного каталогу нотних видань. Запропоновано робочий лист у системі автоматизації бібліотек "IRBIS" для підтримки каталогізації нотних видань на основі формату UNIMARC, а також довідково-допоміжні засоби для робочого місця каталогізатора нот. Описано прикладну програму для виведення довідкових покажчиків нотних каталогів на основі записів електронного каталогу.

Рассмотрены проблемы и особенности создания записей электронного каталога нотных изданий. Предложены рабочий лист в системе автоматизации библиотек "IRBIS" для поддержки каталогизации нотных изданий на основе формата UNIMARC, а также справочно-вспомогательные средства для рабочего места каталогизатора нот. Описана прикладная программа для выведения справочных показателей нотных каталогов на основании записей электронного каталога.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.022:Щ31

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано один з корпоративних проектів Міжнародної асоціації музичних бібліотек - RIPM (Ретроспективний каталог музичної періодики), що охоплює період з 1759 р. до 1962 р. У проекті RIPM беруть участь понад 20 країн, в ньому надається інформація про 201 музичний журнал. Зауважено, що RIPM індексує зміст журналів: статті, огляд преси, бібліографію, іконографію та рекламу, що містяться на сторінках музичної періодики. Інформація доступна онлайн (у тому числі у повнотекстовому режимі), надається більш як 705 тис. анотованих записів.

Мета дослідження - розробка й обгрунтування методики оцінки інтегрованого показника фінансової стійкості для готелів. Аналізуючи наукові праці закордонних і українських учених, було вивчено різни методики оцінки фінансової стійкості підприємств, які враховують чинники впливу на їх господарську діяльність. Визначено переваги використання інтегрованого підходу в оцінюванні та прогнозуванні фінансового стану готелів малої місткості. Запропоновано методику оцінки інтегрованого показника фінансової стійкості готелю, що грунтується на принципах кваліметрії і простого регресійного аналізу. До дерева властивостей інтегрованого показника включено всі коефіцієнти, які впливають на фінансову стійкість і розраховуються за даними фінансової звітності готелю, а також коефіцієнти вірогідності банкрутства, розраховані за чотирма моделями. Обгрунтовано, що поєднання кваліметричного та регресійного аналізу надає змогу не тільки одержати інтегральні характеристики показника фінансової стійкості готелю, але і позначити кількісно середню швидкість і напрямок його динаміки. За умови достатньої кількості статистичних спостережень одержані результати можуть бути використані для визначення інтервалу оцінки типів фінансової стійкості готелю і прогнозування інтегрованого показника.

Туристично-готельна галузь України протягом останніх років поступово відновлює виробничі потужності в контексті входження до європейського простору, нарощування обсягів реалізації туристичних послуг, покращання іміджу національного туристичного продукту на міжнародному ринку. Водночас спостерігаються негативні тенденції у сфері готельного господарства (ГГ), зокрема застарілість матеріально-технічної бази, невідповідність співвідношення цінаіякість послуг, недостатня диференціація закладів розміщення, невисокий рівень завантаження номерного фонду. Проаналізовано основні макроекономічні фактори впливу на розвиток ГГ України за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу. Встановлено, що найбільш суттєвий вплив на динаміку показників кількості закладів розміщення та кількості місць у них мають такі чинники зовнішнього середовища, як прямі іноземні інвестиції в Україну та обсяг ВВП на душу населення, а також кількість осіб, обслугованих туристичними операторами й агентами та обсяги пасажирських перевезень. Розраховано, що збільшення ВВП на душу населення на 2 дол. США створює умови для появи одного нового готелю чи 16 місць для тимчасового проживання. А додаткове залучення 1 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій зумовлює появу 54 нових готелів. Усі фактори, вплив яких проаналізовано на досліджувані показники розвитку ГГ, демонструють суттєвий кореляційний зв'язок між собою (мультиколінеарність), що надало змогу побудувати багатофакторну модель і визначити якісні суттєві важелі макроекономічного впливу на розвиток індустрії гостинності. Результати дослідження можуть бути враховані під час розроблення комплексних програм розвитку туризму в регіонах та в Україні загалом.

Наведено наукові розвідки з історії вітчизняного книговидання XVIІ — XVIII ст., мистецтва української книги, історії різних інших видів друку — нот, відбитків гравюр. Викладено питання культури книгозбирання та книгорозповсюдження в давнину (XVI — початок XX ст.), книжкової культури української діаспори. Охарактеризовано культуру книгорозповсюдження через різні форми — продаж або суспільне користування в бібліотеках (монастирських, приватних, навчальних закладів, установ); вкладення в церкви чи дари окремим особам або закладам (записи про це на книгах — перша форма власницьких знаків). Вивчено культуру книгоопису.

Розкрито діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського щодо дослідження та опрацювання історико-культурних фондів, що зберігаються у відділах стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистецтв, музичних фондів і частково сектору картографічних видань. Окрему увагу приділено питанню створення електронних ресурсів, що дозволяють наблизити відповідну інформацію для віддалених користувачів, прискорити бібліографічний пошук ретроспективних різновидових видань та колекцій. Бібліографічний покажчик публікацій співробітників названих підрозділів демонструє обсяги і напрями наукових досліджень історико-культурних фондів НБУВ.

Увагу присвячено висвітленню переважно трьох галузей української театральної культури - оперного, балетного, музично-драматичного театру. У статтях представлено різнобічний погляд на театральне мистецтво, охоплено його різні складові як синтетичної цілісності. Зауважено, що низка матеріалів засвідчує погляд на театр як на субсистему культури. Відтак висвітлено творчість оперних співаків, диригентів, режисерів, художників-сценографів, балетмейстерів, артистів балету, драматичних акторів, музикантів-інструменталістів, антрепренерів, а також історичні явища вітчизняного театру.

У дослідженні репрезентовано історію і нотну продукцію видавництва Генріха (їндржиха) їндржишека (1857-1924) - власника музичного магазину, майстерень з ремонту й виробництва музичних інструментів у Києві, засновника фірми грамзапису «Екстрафон», одного зі фундаторів спортивного товариства «Сокіл» і культурно-просвітницького товариства імені Яна Амоса Коменського у Києві, члена Київської міської думи, активного діяча громадського і політичного життя, чеха за походженням. На початку XX століття його видавництво було другим за розміром та значенням нотовидавничим центром в Україні. У роботі характеризовано особливості окремих видань та видавничих серій. Наводиться інформація і наукові описи усіх, виявлених на цей час примірників нотної продукції їндржишека не тільки з фондів НБУВ, але і з інших бібліотек, приватних колекцій, Інтернет-ресурсів; представлено і ті видання, інформацію про які встановлено за непрямими джерелами (усього 1422 позиції-). Прослідковано долю окремих публікацій, що їндржишек фактично перевидав, використовуючи підготовлені поліграфічні форми (нотні дошки), викуплені у своїх попередників (А. Соколь, І. Будкевич та ін.), а також пізніші перевидання, здійснені у радянський час з експропрійованих нотних дощок їндржишека з вихідними даними «Київського музичного підприємства», «Українського музичного видавництва», видавництва «Мистецтво». Дослідження діяльності і реконструкція видавничого репертуару надає змогу відтворити раніше невідомі сторінки історії книжкової справи і музичної культури в Україні. У коментарях до описів подано відомості про авторів музики, слів та про осіб, яким твори присвячено. До видання додається укладена авторами таблиця послідовності нотних дошок, де відтворено хронологію діяльності видавництва, три покажчики — іменний, систематичний і назв. Працю проілюстровано близько 400 зображеннями. Більшість відомостей про продукцію Г. їндржишека вводиться до наукового обігу вперше.

У 2020 році виповнилося 275 років видатному українському композито¬рові Максимові Березовському (1745-1777). Цьому ювілею була присвя¬чена низка проведених в Україні культурно-мистецьких і наукових захо¬дів, де прозвучали віднайдені твори і були представлені результати новіт¬ніх досліджень життєтворчості митця. У пропонованому виданні публі¬куються новітні результати наукових студій, здійснені українськими фахі¬вцями протягом останнього часу та частково презентовані під час всеукра¬їнської науково-практичної конференції «Максиму Березовському прис¬вячується... (до 275-річчя від дня народження)», яка відбулася 31 жовтня 2020 року у Львові. У матеріалах колективної монографії питання життєт¬ворчості Максима Березовського подано в новому ракурсі, крізь призму вiдoмocfeй з прижиттєвих документальних джерел і в контексті традицій тогочасної музичної культури, які вплинули на професійне становлення митця. Це дало змогу спростувати деякі неправдиві, але вкорінені відомо¬сті щодо біографії і професійного шляху Максима Березовського і поба¬чити особу митця в іншому світлі. Видання адресоване фахівцям і усім іншим особам, зацікавленим українською музичною культурою XVIII століття.

Викладено певні результати дослідження атрибуції й експертизи книжкових, а також інших видів друкованих пам'яток. Розкрито мету, правові і теоретичні засади експертизи пам’яток у бібліотеках. Особливу увагу приділено атрибуції стародруків та видавничих фальсифікатів, методиці встановлення приналежності примірників до історичних зібрань та атрибуції нотних видань, гравірованих портретів, грамофонних платівок. Розглянуто питання текстологічної атрибуції творів.