Проаналізовано піроелектричні приймачі інфрачервоного випромінювання з метою використання їх для визначення характеристик інфрачервоних мір. Описується принцип дії та пропозиції використання вимірювального обладнання для розрахунку характеристик інфрачервоних систем повітряної розвідки у польоті на літаках спостереження.

Розглянуто створення математичної моделі пасивної інфрачервоної міри та прогнозування її роботи у різні пори року та на різних широтах.

Розглянуто методику випробувань інфрачервоних систем повітряної розвідки. Вирішено задачу оптимізації висоти польоту літаків спостереження з урахуванням кінематичних умов і сертифікаційних обмежень на засоби інфрачервоної розвідки.

Розглянуто перспективи використання фотографічних приймачів оптичного випромінювання з метою повітряної розвідки, а також основні характеристики аерофотоплівок. Розраховано величину межового рівня світлочутливості, яка показує, що межа величини світлочутливості для сучасних фотографічних приймачів оптичного випромінювання ще не досягнута.

Перед виконанням польоту на повітряну розвідку та спостереження засобами інфрачервоних систем (ІЧС) доцільно проводити перевірку засобів ІЧС за лабораторних умов. Успішно проведені повітряні розвідки та спостереження залежать від справності ІЧС. Але на результати повітряної розвідки та спостереження можуть впливати різні фактори, які спричиняють втрату різкісних властивостей ІЧС, причому засоби повітряної розвідки та спостереження можуть залишатись у справному стані. Саме на такі випадки необхідно звертати увагу курсантів зі спеціальності "Комплекси повітряної розвідки" під час вивчення ними питань, що пов'язані з визначенням розрізнювальної здатності ІЧС повітряної розвідки та спостереження. Розглянуто можливість оцінення ІЧС за допомогою методу визначення розрізнювальної здатності ІЧС повітряної розвідки та спостереження за лабораторних умов.

На підставі аналізу завдань та типових операцій дешифрування розглянуто основні вимоги та структуру тренажера дешифрувальника, досліджено галузі та методику його застосування. Проаналізовано перспективи використання тренажера для підготовки, підтримання навичок та підвищення кваліфікації дешифрувальників.

Наведено порівняльний аналіз результатів ефективності застосування фотографічного обладнання за різкісними характеристиками сучасних безпілотних літальних апаратів для цілей повітряного спостереження.

Систематизовано основні методи та засоби формування видових цифрових зображень та їх обробки в системі повітряної розвідки. Проведено класифікацію та розглянуто базові засоби реєстрації цифрових зображень бортовими комплексами аеророзвідки. Висвітлено методологічні засади побудови систем стискального кодування цифрових зображень. Викладено основні напрямки морфологічної обробки аерозображень, у тому числі методів фільтрації, сегментації, геометричної прив'язки та дешифрування знімків.

Приведено порівняльний аналіз результатів ефективності застосування фотографічного обладнання по різкісним характеристикам сучасних літаків для цілей повітряного спостереження.

Проведено порівняльний аналіз результатів ефективності застосування інфрачервоного обладнання по різкісних характеристиках сучасних БПЛА для цілей повітряного спостереження.

Проаналізовано сучасні засоби спостереження повітряної розвідки (ПР) та дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) щодо інформаційного забезпечення з виявлення розвідувально-диверсійних груп і незаконних збройних формувань.

Приведено аналіз мережоцентричної моделі, її відмінності від класичної моделі ведення бойових дій. Розглянуто основні фази мережоцентричних бойових дій, на основі яких запропоновано нову модель застосування засобів ураження по даним повітряної розвідки.

Запропоновано циклічну модель знищення цілі противника на основі вдосконалення оптико-електронних систем повітряної розвідки. Мета статті - дослідження сучасних засобів ведення повітряної розвідки з використанням циклічної моделі знищення цілі противника. Запропонована циклічна модель знищення цілі противника дозволяє кількісно оцінити та порівняти комплекси озброєння відносно оперативності, які планується застосовувати командирами. Розвиток нових технологій призводить до вдосконалення тактико-технічних характеристик систем, в свою чергу це підвищує оперативність циклічної моделі знищення цілі противника.

В геномах Triticum aestivum і Triticum monococcum ідентифіковано гомологи генів Sr33 і Sr35, що забезпечують стійкість пшениці до високопатогенних рас стеблової іржі (Ug99). Здійснено їх порівняння з вихідними послідовностями для визначення важливих для стійкості амінокислотних сайтів. З'ясовано, що послідовності S5DMA6 і E9P785 є найближчими гомологами білка RGAle - продукту гена Sr33, а послідовності M7YFA9 (CNL-C) та F2E9R2 гомологами білка CNL9 - продукту гена Sr35. Передбачається, що гомологи генів Sr33 і Sr35, одержані з диких родичів пшениці та ячменю, здатні надавати стійкість до різних форм стеблової іржі і можуть бути використані у подальших селекційних програмах, націлених на покращання вітчизняних сортів пшениці.

Запропоновано розрахунок визначення ймовірності проведення повітряної розвідки в умовах протиповітряної оборони противника, враховуючи тактико-технічні характеристики повітряного судна, а також тактико-технічні характеристики зенітних ракетних комплексів. Мета роботи - дослідження ефективності застосування розвідувальної авіації в умовах протиповітряної оборони противника. В ході досліджень було розглянуто критерії, які впливають на повітряне судно під час ведення повітряної розвідки в умовах протиповітряної оборони, запропонований розрахунок ймовірностей за часом застосування зенітних ракетних комплексів, швидкості та висоти повітряного судна, що проводить повітряну розвідку. Такі розрахунки дозволять в подальшому оцінювати та визначати типи повітряних суден, які виконують повітряну розвідку, відносно зенітних ракетних комплексів, що застосовує противник.

Представлено аналіз основних параметрів безпілотних авіаційних комплексів розвідувально-інформаційного характеру, порівняння даних типів БПЛА для виконання завдань за призначенням підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Показано, що повітряна розвідка не замінює інших видів розвідки, але значною мірою доповнює їх, встановлюючи разом з ними безперервний ланцюг розвідки і спостереження. Встановлено коефіцієнт виявлення цілі, що надасть змогу порівняти ефективність розвідки та мати постійну інформаційну перевагу.