Серед обстежених 218-ти хворих з повною атріовентрикулярною блокадою та 54 хворих з пошкодженням внутрішньошлуночкової провідності вторинні ідіопатичні пошкодження провідної системи серця діагностовані у 6,9 % - 7,5 % випадків. Описано нову нозологію - ідіопатичний прогресуючий септальний фіброз - і визначено критерії диференціальної діагностики цього захворювання та інших хвороб серця, які призводять до виникнення синдрому септального фіброзу.

Відзначено, що тканинна допплерографія - нова неінвазивна методика ультразвукового дослідження серця, яка стає суттєвим доповненням до інших ехокардіографічних методів і дозволяє оцінити швидкості рухів міокарда в різних клінічних ситуаціях. За допомогою спектрального тканинного імпульсного допплерівського зображення (ТІД) вимірюють локальну систолічну та діастолічну кінетику міокарда в разі його ішемії в стані спокою і під час фармакологічних стрес-тестів. Цей метод має особливе значення для розпізнавання розладів діастолічного розслаблення лівого шлуночка за різних патологічних станів. Визначення ТІД-швидкості Em має набагато вищу чутливість для діагностики аномалій лівошлуночкового розслаблення, ніж допплерівський аналіз трансмітрального кровоплину. Для оцінки глобальної поздовжньої скоротливої здатності лівого шлуночка все частіше застосовують ТІД-аналіз кінетики мітрального кільця. Проведено огляд клінічного застосування ТІД з акцентом на його діагностичному значенні та можливостях об'єктивізації оцінки глобальної і регіональної функцій міокарда.

Изучены особенности коронарного кровотока (КК) при митральном стенозе (МС) и сравнены с изменениями, возникающими при другом пороке, отличающемся патофизиологическими механизмами, - аортальном стенозе (АС). Гемодинамические расстройства, вызванные клапанными пороками сердца - МС и АС, обусловливают существенные изменения фазового КК и его скоростных характеристик.

З метою вивчення змін систолічної та діастолічної функції міокарда у хворих на токсичну кардіоміопатію обстежено 20 пацієнтів, які протягом тривалого часу зазнавали впливу токсичних речовин - ксенобіотиків, пов'язаного із професійною діяльністю. Проведено трансторакальну ехокардіографію, визначено розміри камер серця, товщину стінок, вираховано фракцію викиду (ФВ), об'єм лівого шлуночка. Методом імпульсної доплерометрії визначено трансмітральні потоки (ранній, передсердний) та їх співвідношення. За допомогою тканинної імпульсної доплерографії (ТІД) визначено криву міокардіальних швидкостей: систолічну (Sm), ранньодіастолічну, пізньосистолічну хвилі; часові інтервали: ізоволюметричне скорочення (IVCTm) і розслаблення, час систолічної фази викиду (CTm). В усіх пацієнтів були значно розширені камери серця. Виявлено ознаки систолічної дисфункції, яка проявлялася порушенням циркулярної (зменшення ФВ) та поздовжньої скоротності (зменшення Sm і CTm, збільшення IVCTm). Ці показники корелювали зі ступенем тяжкості серцевої недостатності (СН). Значна роль у прогресуванні СН належала відносній недостатності мітрального клапана з регургітацією. Одночасно виявлено різні типи діастолічної дисфункції, які корелювали з функціональним класом СН, відображаючи різні стадії патологічного процесу. Діастолічні ТІД-показники корелювали з розмірами камер серця, даними трансмітральної доплерометрії, а також із показниками систолічної функції.

Показники поздовжньої кінетики міокарда, визначені за допомогою ТІД, мають велике значення у вивченні патогенезу СН у хворих з токсичними ураженнями міокарда і є перспективним напрямом для встановлення чутливих критеріїв ранньої діагностики.

Ключ. слова: тканевая импульсная допплерография, аортальный стеноз, диастолическая функция, правый желудочек
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.212.011-43

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що останніми роками зростає частка хворих на мітральну недостатність (МН), яким проводять реконструктивні операції, та удосконалюється методика ЕхоКГ. Мета роботи - ретроспективне дослідження можливостей ЕхоКГ адекватно оцінити достовірність клапанозберігаючої операції у хворих на МН. Проведено аналіз 84-х послідовних випадків хірургічного лікування "чистої" МН за період з вересня 2000 р. до жовтня 2004 р. Всім хворим виконували ЕхоКГ з особливою увагою на виявлення механізму МН і можливості реконструктивного втручання, ймовірність якого оцінювали як високу, середню чи низьку. МН розцінили як функціональну у 6-ти випадках (7,2 %), органічну з гіпермобільністю стулок - у 60-ти випадках (71,4 %), органічну без гіпермобільності стулок - у 18-ти випадках (21,4 %). Пластичні втручання на клапані як первинну операцію виконали 34-ом хворим (40,5 %). Найчастіше проводили пластику клапана у випадках функціональної МН (83,3 %), за органічної

МН з гіпермобільністю стулок - у 41,7 % пацієнтів, переважно з відривом чи пролапсом середнього сегмента задньої стулки. За органічної МН без гіпермобільності стулок пластичні втручання провели лише у 22,2 % випадків. Доопераційно оцінена достовірність реконструктивної операції виявилася достатньо точною. З 29-ти випадків, де ймовірність визначено як високу, пластичне втручання виконали у 21-го (72,4 %), а у разі середньої достовірності - в 11 з 23-х випадків (47,8 %). Лише у 2 з 32 хворих (6,3 %) з низькою достовірністю таки вдалося здійснити пластичне втручання. Висновки. На підставі ретельно проведеного ЕхоКГ-обстеження вдається передбачити можливість реконструктивної операції за МН і достатньо точно класифікувати випадки за ймовірністю такого втручання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-4

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Навантажувальна проба на тредмілі - фізіологічний, доступний і високоінформативний метод неінвазивної діагностики ішемічної хвороби серця (ІХС). Тредміл-тест має важливе значення для визначення функціонального стану пацієнтів з уже діагностованою ІХС, під час підбирання медикаментозного лікування й оцінки ефективності реваскуляризації коронарних артерій, а також дає змогу виділити групу пацієнтів з високим ступенем ризику. Приведено стандартні протоколи, описано методику проведення, показано підходи до інтерпретації результатів навантажувальних проб з використанням тредмілу, приклади висновків, представлено рекомендації щодо обладнання кабінету для проведення проб з фізичним навантаженням. Використання тредміл-тесту значно підвищує якість обстеження і дає змогу ліпше визначати тактику ведення пацієнтів з ІХС.

З метою покращання ефективності ультразвукової оцінки морфофункціональної перебудови міокарда у хворих з хронічною клапанною патологією серця розроблено комплекс показників, що дають можливість передбачати зворотність міокардіальних змін та оптимізувати вибір строків проведення хірургічної корекції вад. Проаналізовано результати ехокардіографічного обстеження 553-х хворих на клапанні вади серця на різних стадіях хвороби, до та після хірургічного лікування, з використанням сучасних методів діагностичного зображення. Розроблено критерії діагностики та оцінки зворотності міокардіальних змін внаслідок хронічного перевантаження на підставі вивчення динаміки ультрасонографічних показників з урахуванням поздовжньої кінетики шлуночків та їх діастолічної функції. Проведено доплерівське дослідження адаптаційних змін коронарного кровоплину та виявлено його особливості для різних вад серця. Розроблено альтернативні методи неінвазивної ультразвукової діагностики легеневої гіпертензії. Здійснено порівняльне вивчення різних методик ехокардіографічного зображення, з урахуванням одержаних результатів оптимізовано процес розпізнавання морфологічних змін для окремих нозологічних одниць, які викликають розлади функціонування нативних і протезованих клапанів і призводять до клапанної кардіоміопатії.

Відзначено, що системна артеріальна гіпертензія (АГ) супроводжується не лише ураженням лівого шлуночка, а й зумовлює зміни структури і функції правого шлуночка (ПШ). У частини таких пацієнтів гіпертрофується міокард ПШ і виникає його діастолічна дисфункція. Крім цього, незначне підвищення артеріального тиску спричинює порушення поздовжньої систолічної функції ПШ. Доведено, що ремоделювання міжшлуночкової перегородки внаслідок системної АГ може мати важливе значення для формування субклінічних розладів діастолічної та систолічної функцій ПШ. На ранніх стадіях АГ це зумовлено діастолічною міжшлуночковою взаємодією. У цьому аспекті ехокардіографія є пріоритетним і доступним методом оцінки структури та функції ПШ. Тканинна доплерографія і метод strain/strainrate надають змогу виявити ранні зміни у поздовжній кінетиці міокарда ПШ у хворих на системну АГ. Зменшення ранньої діастолічної швидкості Еа і співвідношення Еа/Аа, а також подовження часу ізоволюмічного розслаблення IVRTa фіброзного кільця трикуспідального клапана вказують на поздовжні розлади діастолічної функції ПШ. Маркером поздовжньої систолічної дисфункції ПШ є зниження систолічної швидкості Sa фіброзного кільця трикуспідального клапана.

Проаналізовано відповідність доопераційних ехокардіографічних даних морфологічним змінам, виявлениь під час хірургічного втручання на серці з приводу інфекційного ендокардиту, на підставі ретроспективної оцінки даних 173-х випадків за період з січня 1997 р. до грудня 2003 р. Трансторакальну ехокардіографію виконано 105-ти хворим (18-ти - протезовані клапани), а в 68-ми хворих (21-му - протезовані клапани) проведено черезстравохідне обстеження (TEE). Доопераційне ехокардіографічне трактування морфологічних змін під час операції виявилося правильним у всіх випадках, однак у 36-ти випадках (20,8 %) діагноз був неповним. Лише в одному випадку неочікувані знахідки під час хірургічного втручання зумовили значне розширення обсягу операції. Не виявлено статистично вірогідної відмінності за частотою неповноти ехокардіографічного діагнозу між групами з ураженням мітрального чи аортального клапанів (22,5 % і 19,8 %; p = НД), з нативними клапанами чи протезованими (17,0 % і 23,6 %; p = НД). Застосування TEE суттєво зменшує частоту неповного розпізнавання такого серйозного ускладнення, як перивальвулярні абсцеси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501 + Р410.105.0-433.76

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Вади серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено морфофункціональні особливості міокарда у разі гіпертонічної хвороби, описано механізми розвитку ураження міокарда з порушенням систолічної функції як лівого, так і правого шлуночків. Викладено принципи ехокардіографічної оцінки правого шлуночка за останніми рекомендаціями Американського та Європейського товариств із ехокардіографії. Наголошено на основних показниках, які характеризують систолічну та діастолічну функції правого шлуночка і змінюються під впливом медикаментозного лікування: зменшення екскурсії фіброзного кільця тристулкового клапана, зниження пікової систолічної швидкості на фіброзному кільці тристулкового клапана, зниження пікової ранньої діастолічної швидкості, збільшення часу ізоволюмічного розслаблення на фіброзному кільці тристулкового клапана, зростання співвідношення ранньої та пізньої діастолічної швидкості. Наведено основні принципи визначення цих показників. Наголошено на ролі сучасних методів візуалізації в кардіології, таких як МСКТ-коронарографія і магнітно-резонансна томографія серця, які дають змогу вилучити інші причини ураження міокарда та визначити оптимальну тактику лікування. Описано клінічний випадок із ураженням міокарда, спричиненого артеріальною гіпертензією, та на його прикладі доведено, що на тлі оптимального медикаментозного лікування можливе покращання діастолічної і систолічної функцій обох шлуночків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р410.1-2

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж100823 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано випадок діагностики та хірургічного лікування апікальної аневризми лівого шлуночка внаслідок гіпертрофічної кардіоміопатії із середньошлуночковою обструкцією. Ехокардіографія була методом виявлення аневризми та середньошлуночкової обструкції, комп'ютерна томографія серця дозволила деталізувати анатомічні особливості аневризми. При коронарографії не виявили обструктивного ураження вінцевих артерій. Враховуючи особливості перебігу (множинні ішемічні мозкові вогнища ймовірно емболічного генезу), пацієнту виконали резекцію аневризми та лінійну пластику лівого шлуночка. Електронна мікроскопія біоптату міокарда підтвердила діагноз гіпертрофічної кардіоміопатії як причини аневризми.

Мета роботи - оцінити ефективність пренатальної ехокардіографії щодо виявлення, диференційної діагностики та моніторування стану плода з виявленими тахіаритміями. У період з квітня 1996 р. до липня 2016 р. обстежено 2073 вагітних і виявлено 213 (10,3 %) випадків аритмій плода. Пренатальну ехокардіографію проводили за загальним протоколом, результати кожного обстеження фіксували й архівували на електронному і паперовому носіях. Діагностовано 25 випадків тахіаритмій плода, що становить 11,7 % усіх випадків аритмій і 1,2 % усіх обстежень серця плода. У 5 (20 %) плодів тахіаритмія поєднувалася зі структурною патологією серця. Більшість (21) тахіаритмій плода діагностовано в III триместрі вагітності. Найчастішою тахіаритмією плода була ортодромна атріовентрикулярна тахікардія ріентрі - 14 (56 %) випадків. Жоден випадок із цієї групи не поєднувався зі структурною патологією серця плода, однак майже половина з них супроводжувалися гемодинамічними ускладненнями. Медикаментозне лікування в цій групі було ефективним. Фібриляція передсердь, друга за частотою аритмія в нашому дослідженні (4 (16 %) випадки) - прогностично небезпечна, в більшості спричиняла недостатність кровообігу плода та поєднувалася з природженою вадою серця або патологією міокарда. Медикаментозне лікування в цій групі менш ефективне і залежить від супутньої патології та терміну вагітності. Діагностовано 4 (16 %) випадки синусової тахікардії, яка у пренатальний період має доброякісний перебіг і не вимагає лікування, а прогноз вагітності визначається супутньою патологією плода. Один (4 %) випадок тріпотіння передсердь вимагав проведення термінових пологів через гемодинамічні ускладнення. У двох (8 %) плодів діагностовано ектопічну передсердну тахікардію. Ця аритмія малочутлива до медикаментозного лікування і може утримуватися після народження дитини. Висновки: тактика ведення вагітності, необхідність лікування та вибір дієвих антиаритмічних препаратів залежать від типу тахіаритмії. Пренатальна ехокардіографія забезпечує надійне моніторування стану плода та ефективності антиаритмічного лікування, а це визначає тактику ведення вагітності, допомагає планувати пологи та обумовлює лікарську тактику після народження дитини.

Цель работы - оценить значение геометрических показателей ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) как предикторов митральной недостаточности (МН) у пациентов со сниженной систолической функцией ЛЖ после перенесенного инфаркта миокарда (ИМ) разной локализации. Всего в исследование включено 99 пациентов с перенесенным ИМ с систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ) и МН от легкой степени до тяжелой. МН оценивали при помощи эхокардиографии с использованием показателя площади эффективного отверстия регургитации (EROA), определяли показатели глобального и локального ремоделирования ЛЖ. МН умеренной и больше степени выявили у 36 пациентов после перенесенного переднего ИМ (первая группа) и у 43 пациентов после перенесенного задненижнего ИМ (вторая группа). В контрольную группу включили 21 практически здорового человека. Выводы: у пациентов с систолической дисфункцией после перенесенного ИМ передней локализации процесс сферизации ЛЖ и показатели дислокации ПМ - более интенсивные по сравнению с пациентами после перенесенного ИМ задненижней локализации. Детерминантами МН у пациентов с ишемической кардиомиопатией после перенесенного переднего ИМ являются смещение ПМ (апикальное и заднее), акинезия нижних сегментов верхушки ЛЖ, обструкция инфарктнезависимых артерий (огибающей ветви левой венечной артерии и правой венечной артерии), тогда как у пациентов после перенесенного задненижнего ИМ - подтягивание задней ПМ и увеличение переднезаднего размера кольца МК. Полученные данные могут определять выбор хирургического похода к коррекции ишемической МН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.105.01

Рубрики:

Вроджені вади серця

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ