Проведено клініко-параклінічне обстеження 1221 жінки з неплідністю з 1986 по 1996 рр., 211 із них були евакуйовані з міст Чорнобиля та Прип'яті у перші три дні після аварії на ЧАЕС і після цього мешкали у Києві, 560 - постійно проживали на забруднених радіонуклідами контрольованих територіях (КТ), 450 жінок проживали у Полтаві ("чистий" район). Встановлено зростання кількості гінекологічних захворювань у жінок з КТ через 6 років після аварії, тоді як у евакуйованих така тенденція спостерігалася вже у перші роки. В евакуйованих та жінок з КТ збільшилась кількість випадків запальних захворювань внутрішніх статевих органів, доброякісних пухлин яєчників, фіброміоми матки, генітального ендометріозу, патології шийки матки, порушення менструального циклу, а саме наявність гіпоменструального синдрому в жінок з КТ, що свідчить про ознаки старіння яєчників під впливом тривалої дії малих доз радіації.

С 1986 по 1996 гг. проведено клинико-параклиническое обследование 1221 женщины с бесплодием, из которых 211 были эвакуированы из городов Чернобыля и Припяти в первые три дня после аварии на ЧАЭС и жили затем в Киеве, 560 постоянно живут на загрязненных радионуклидами контролируемых территориях (КТ) и 450 проживают в Полтаве ("чистый" район). Установлен рост гинекологической заболеваемости у женщин с КТ через 6 лет после аварии, тогда как у эвакуированных эти заболевания наблюдались уже в первые годы. У эвакуированных женщин и женщин с КТ увеличилось количество случаев воспалительных заболеваний внутренних половых органов, доброкачественных опухолей яичников, фибромиомы матки, генитального эндометриоза, патологий шейки матки, нарушений менструального цикла,в частности, гипоменструального синдрома у женщин с КТ, что свидетельствует о старении яичников при длительном воздействии малых доз радиации.

Clinical and paraclinical examination of 1221 women with infertility was carried out in the period of 1986 - 1996. 211women were evacuated from Chornobyl and Prypjat in the first three days after the Chornobyl catastrophe and lived in Kyiv; 560women permanently lived in radiocontrolled territories (RCT). 450women who lived in Poltava were studied as a control. An increase of gynecologic sickness rate in women from RCT 6 years after the Chornobyl accident was found. In women who were evacuated from Chornobyl areas this increase was found already in the first years after the Chornobyl accident. High frequency of internal sex organ inflammatory diseases, tumors of the ovary, fibromioma of uterus, genital endometriosis, pathology of the cervix, disturbances of the menstrual cycle were showed for women exposed to radiation in both studied groups. Data about an increase of hypomenstrual syndrome frequency in women from RCT suggest premature exhaustion of the ovary induced by radiation.

Наведено методичні рекомендації, які є узагальненням майже 20-річного досвіду роботи відділення реабілітації репродуктивної функції жінок Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України. Обстежено близько 20 тисяч жінок з неплідністю. Досліджено принципи лікування подружньої пари з поєднаними формами неплідності. Викладено характерні ознаки гормонального стану яєчників у жінок з поєднаними формами неплідності. Запропоновано схему комплексної протизапальної терапії. Розглянуто загальні принципи профілактики спайкового процесу органів малого тазу.

Вивчено функцію гіпофізарно-гонадної системи у жінок з неплідністю, які зазнали різної радіаційної дії після аварії на ЧАЕС. Аналіз отриманих результатів свідчить про дисфункцію і, можливо, дезадаптацію центральної та периферичної систем ендокринної регуляції у жінок, що проживають в зоні радіоактивного впливу. Виявлено гіперпролактинемічну недостатність яєчників за відсутності даних про безпосередню пошкоджуючу дію несприятливих чинників зовнішнього середовища на яєчники (гіпергонадотропна аменорея). Значний відсоток гіперпластичних процесів у матці (органах-мішенях) на тлі відносної гіпоестрогенії свідчить про переважний регуляторний характер даних порушень у гіпофізарно-гонадній системі.

Висвітлено дані літератури щодо причин виникнення та значення для клінічної практики вивчення ендогенної інтоксикації (ЕІ). Стисло описано чинники ендотоксикозу, класи, принципи класифікації, механізми розвитку. Показано роль мікроорганізмів, гіпоксії та літичних ферментів у розвитку ЕІ, визначено методи діагностики та клінічну оцінку стану ЕІ, наведено чутливість показників ЕІ у випадку різних захворювань.

Зазначено, що вагініти є одним з найбільш поширених захворювань нижніх відділів генітального тракту у жінок. Їх діагностика та лікування можуть бути проблематичними. Препарати "Флуомізін" і "Гінофлор" ("Медінова", Швейцарія) використано для недиференційованої терапії вагінітів різної етіології та для відновлення нормальної флори піхви. Дослідження показали високу ефективність препаратів і добру переносність пацієнтками.

Представлено сучасні дані наукової літератури про роль імунних механізмів регуляції репродуктивного процесу у разі фолікулогенезу, овуляції, розвитку жовтого тіла, імплантації, запліднення та контакту організму з будь-яким чужорідним подразнювачем. Висвітлено авторські дослідження імунних процесів у жінок з безпліддям в різних біологічних рідинах. Наведено методи їх визначення та схеми лікування безплідних пар з урахуванням імунологічних факторів, що негативно впливають на репродуктивне здоров'я пацієнтів.

Наведено порівняльну характеристику груп жінок з різним статусом фертильності за даними епідеміологічного дослідження. З використанням методів варіаційної параметричної та непараметричної статистики порівняно групи фертильних і неплідних жінок. Виявлено основні чинники ризику розвитку неплідності загалом і первинної та вторинної неплідності зокрема. Визначено реальну частоту неплідного шлюбу в регіоні та доведено важливість епідеміологічного дослідження неплідності в межах програми ВООЗ для розробки адекватних диференційованих і оптимальних методів профілактики та лікування неплідного шлюбу.

Проведено огляд літератури з проблеми розповсюдженості та етіологічної структури неплідного шлюбу (НПШ). Наведено дані про частоту та структуру НПШ в різних географічних регіонах світу. Виявлено, що розповсюдженість і структура неплідності в різних регіонах суттєво відрізняється та залежить від цілого ряду соціально-гігієнічних і медико-біологічних факторів. Описано епідеміологічні дослідження неплідності в межах програми ВООЗ і визначено їх важливість для розробки адекватних та оптимальних методів профілактики та лікування НПШ в певному географічному регіоні.

Наведено результати опитування 1 100 заміжніх жінок фертильного віку, які проживають у двох найбільших районах м. Чернівці. Дослідження проведено з використанням епідеміологічного методу та уніфікованого протоколу, розробленого згідно з вимогами ВООЗ. Разом з основними демографічними показниками висвітлено питання щодо репродуктивного та контрацептивного анамнезу жінок. Наведено соціально-гігієнічну та медико-біологічну характеристики респонденток. Виявлено частоту неплідного шлюбу в популяції, частку первинної та вторинної неплідності, проаналізовано чинники, що мають вплив на репродуктивне здоров'я населення.

Висвітлено сучасні принципи антимікробної терапії запальних захворювань (ЗЗ) органів малого таза, показано найчастіші асоціації мікроорганізмів, які виділені із статевих шляхів. Визначено раціональні адекватні поєднання антибактеріальних препаратів у пацієнток із ЗЗ геніталій. Установлено, що вибір режимів терапії має враховувати поліетіологічність даної патології, в тому числі участь в її патогенезі анаеробної флори та вірусів.

Висвітлено віддалені результати ендоскопічного лікування поєднаних форм неплідності з використанням ендохірургічного методу у 186-ти жінок з хронічним сальпінгітом, СПКЯ, генітальним ендометріозом і маточними факторами безпліддя. Внаслідок проведеної терапії нормалізацію менструальної функції спостерігали у 141-ї пацієнтки, у перші 2 роки завагітніло 50 жінок, 48 з них народили здорових немовлят. Показано, що метод ендоскопії доцільно широко використовувати у ході комплексного лікування неплідних жінок, проте цей метод необхідно проводити з урахуванням виду безпліддя, характеру анатомічних змін матки і труб, ступеня спайкового процесу, області оклюзії труб, а у випадках лейоміоми - розмірів і локалізації вузлів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.1-5

Рубрики:

Фізіологія і патофізіологія молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.1 + Р569.133.1

Рубрики:

Фізіологія і патофізіологія молочних (грудних) залоз

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена оценка комбинированного метода лечения больных с лейомиомой матки, который заключался в применении адъювантной терапии агонистами гонадотропин-релизинг гормона в течение 2 - 4 месяцев, органосохраняющего хирургического лечения и назначения в послеоперационном периоде комбинированного орального контрацептива, гестагенным компонентом которого является диеногест. Данный подход повышает эффективность терапии, способствует нормализации размеров матки, уменьшению клинических проявлений миомы матки и фиброзно-кистозной мастопатии. Назначение противорецидивной терапии после оперативного лечения женщин с лейомиомой матки приводит к нормализации концентрации гонадотропных и половых гормонов и позволяет предупредить рецидив заболевания.

Вивчення генеративної функції у жінок із вторинною неплідністю, які постійно проживають на забруднених у результаті аварії на ЧАЕС територіях свідчить про значні порушення менструального циклу у них. Високий процент запальних процесів внутрішніх статевих органів узгоджується зі значною патологічною контамінацією піхви. У жінок із контрольованих територій спостережено недостатність жовтого тіла, яка може обумовлювати самовільні аборти. Це вказує на необхідність диференційованого підходу до вибору методу лікування у таких жінок до вагітності. Під час вторинної неплідності необхідно враховувати як ендогенні, так і екзогенні фактори ризику патологічних станів, які передують невиношуванню вагітності.

Обстежено 160 хворих на неплідність, спричинену ендометріозом. Найчастіше виникає неплідність у випадку ураження ендометріозом матки й яєчників. Після обстежень тільки 39-ти (24,4 %) хворим проведено консервативне лікування, всім іншим - хірургічне. В разі тяжкого перебігу ендометріозу в поєднанні з іншою патологією (запальні процеси геніталій, синдром полікістозних яєчників, фіброміома матки, виражений спайковий процес) використано лапаротомні операції (24,4 %), в ході яких створювалися кращі умови для виконання повного об'єму хірургічного втручання, в інших 51,2 % випадків - лапароскопічні. Тобто, спосіб хірургічного втручання визначався змінами, спричиненими хворобою, й її поєднанням з іншими патологічними станами. Цими ж факторами визначено й ефективність лікування.

Досліджено етіологічну структуру жіночої неплідності в Буковинському регіоні. Проаналізовано повне клініко-лабораторне обстеження 150-ти жінок, що перебувають у неплідному шлюбі. Підтверджено, що неплідність є поліетіологічною патологією. Визначено основні етіологічні чинники неплідності в жінок та виставлено діагноз відповідно до класифікації діагнозів (причин неплідності) ВООЗ. Доведено важливість даних про етіологічну структуру неплідності для удосконалення організації надання медичної допомоги неплідним шлюбним парам регіону.

Зазначено, що вплив лікарських засобів (ЛЗ) на перебіг і завершення вагітності є однією з найменш вивчених проблем медицини. За даними міжнародних епідеміологічних досліджень, ЛЗ застосовують понад як 80 % жінок. Застосування ЛЗ вагітними в період органогенезу є ризикованим внаслідок можливої тератогенної дії, а в II і III триместрах виникає ризик ембріотоксичних ефектів. Призначення вагітним стандартних доз ЛЗ може призвести як до недостатньої терапевтичної ефективності, так і до розвитку токсичних ефектів для матері та плода. Все це підкреслює актуальність вивчення цієї проблеми.