Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Охарактеризовано вітровали у регіоні Карпат упродовж останнього 130-річного періоду. У вияві катастрофічних вітровалів встановлено довготермінову 80 - 100-річну періодичність. Досліджено причини, що формують вітровалонебезпечні ситуації та зумовлюють вияв вітровалів.

Висота місцевості над рівнем моря істотно впливає на вітровальність деревостанів. Досліджено рівень вітровалонебезпечності на різних висотах у західній, центральній і східній частинах північно-східного мегасхилу Українських Карпат.

Розглянуто основні закони землеробства та охарактеризовано грунтові умови природно-кліматичних зон України. Встановлено показники родючості та окультуреності грунту, наведено способи регулювання грунтових умов. Подано сучасну систему заходів боротьби з бур'янами. Проаналізовано наукові та агротехнічні засади сівозміни, розглянуто технології та системи механічного обробітку грунту. Показано особливості проведення агротехнічних заходів у лісовому господарстві. Охарактеризовано основні види органічних і мінеральних добрив, наведено їх класифікацію та умови ефективного застосування в сільському та лісовому господарстві. Проаналізовано перспективні напрямки розвитку сучасних систем землеробства.

Рассмотрены основные законы земледелия и охарактеризованы грунтовые условия природно-климатических зон Украины. Установлены показатели урожайности и окультуренности почв, приведены способы регулирования грунтовых условий. Представлена современная система средств борьбы с сорняками. Проанализированы научные и агротехнические основы севооборота, рассмотрены технологии и системы механической обработки почвы. Показаны особенности проведения агротехнических работ в лесном хозяйстве. Охарактеризованы основные виды органических и минеральных удобрений, приведена их классификация и установлены условия эффективного применения в сельском и лесном хозяйстве. Проанализированы перспективные направления развития современных систем земледелия.

Досліджено несучу здатність дерев'яних балок з пошкодженнями у вигляді наскрізних тріщин. Встановлено, що зміна напружено-деформованого стану та коефіцієнтів інтенсивності напружень залежить від довжини тріщин і розташування їх по висоті поперечного перерізу. Статистично підтверджено задовільну збіжність між теоретичними даними, одержаними за запропонованою методикою, й експериментальними дослідженнями. Запропоновано методику визначення міцності дерев'яних балок з пошкодженнями у вигляді наскрізних тріщин, яка враховує фактичний НДС. Розроблено рекомендації щодо практичного (інженерного) застосування запропонованої методики.

Розглянуто нові конструктивні форми та результати експериментальних досліджень елементів сталезалізобетонних часторебристих перекриттів. Крім того, наведено варіант їх використання у реальних несучих конструкціях будівель.

Наведено результати експериментальних досліджень дерев'яних балок з наскрізними тріщинами по нейтральній осі. В результаті експерименту встановлено, що характер розподілення напружень повністю відповідає характеру напружень, одержаних за допомогою числового методу.

Проаналізовано області застосування, пошкодження та методи оцінювання несучої здатності дерев'яних балок. Описано методику визначення напружено-деформованого стану та несучої здатності дерев'яних балок з пошкодженнями у вигляді наскрізних тріщин. Визначено напружено-деформований стан і несучу здатність дерев'яних балок з наскрізними тріщинами чисельними методами, експериментально досліджено їх роботу. Проведено порівняння теоретичних та експериментальних результатів, надано рекомендації до розрахунку дерев'яних балок з наскрізними тріщинами.

Розроблено нові конструктивні рішення сталезалізобетонних конструкцій з армуванням сталевими листами, розглянуто питання міцності й деформативності даних конструкцій у цілому. Проведено експериментальні дослідження сталезалізобетонних балок та плит з армуванням вертикальними листами із різними геометричними розмірами конструкцій. Виявлено особливості роботи зразків за різних умов та схем навантаження. На підставі експериментальних і теоретично отриманих схем руйнування удосконалено методики оцінювання міцності нормальних перерізів згинальних елементів методом граничної рівноваги, за методикою діючих нормативних документів, на основі моделі напружено-деформованого стану композитного бруса, методом скінченних елементів, які дозволяють визначити напружено-деформований стан сталезалізобетонних балкових конструкцій, що працюють на згин, на всіх етапах завантаження.

Мета дослідження - поліпшення безпосередніх результатів хірургічного лікування вади клапана аорти (КА) шляхом мінімізації операційної травми і, відповідно, швидкого функціонального відновлення пацієнтів. Протезування КА з застосуванням мінімально інвазивного доступу виконане у 44 хворих. Доведено, що використання міністернотоміїза суворими показаннями ефективне і має значні переваги у порівнянні з класичною серединною стернотомією, оскільки забезпечує мінімальну хірургічну травму, збереження каркасності грудної клітки, кращий косметичний ефект.

Представлено технічні особливості протезування клапана аорти з застосуванням мінімально інвазивного доступу. Оперативні втручання виконані у 48 хворих з використанням верхньої часткової J-подібної міністернотомії. Доступ ефективний і достатньо безпечний, має значні переваги у порівнянні з класичною поздовжньою серединною стернотомією, оскільки дозволяє мінімізувати хірургічну травму, зберегти каркасність грудної клітки, досягти кращого косметичного ефекту.

Мета роботи - оцінка впливу мінімально інвазивної J-подібної стернотомії і поздовжньої серединної стернотомії (ПСС) на ступінь вираженості операційного стресу і системної запальної реакції у разі протезування аортального клапана (ПАК). На підставі обстеження 44 пацієнтів із застосуванням мінімально інвазивного доступу (МІД) і 54 пацієнтів із застосуванням ПСС було показано, що у разі застосування МІД спостерігається менш виражена системна запальна реакція організму, що підтверджується більш низькими концентраціями у плазмі ключових прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлини альфа - у середньому на 5,8 пг/мл (в 1,6 разу), інтерлейкіну-6 - у середньому на 5,3 пг/мл (у 2,3 разу)) та деяких протеїнів гострої фази запалення (C-реактивного протеїну - у середньому на 23,5 мг/л (в 1,8 разу) та концентрації фібриногену - у середньому на 1,3 г/л (в 1,3 разу)). До того ж під час роботи було визначено, що застосування мінімально інвазивного доступу для виконання ПАК у порівнянні з традиційною поздовжньою серединною стернотомією супроводжується менш вираженою стрес-індукованою перебудовою гормонального гомеостазу, що також об'єктивно підтверджує перевагу мінімально інвазивного доступу над поздовжньою серединною стернотомією.

Наведено результати обстеження цегляної будівлі поліклініки ЦРЛ після руйнування її частини, проаналізовано причини аварії, надано рекомендації по усуненню її наслідків.

Наведено результати обстеження дерев'яних дахів з холодним горищем будівель громадського призначення.

Наведено результати обстеження технічного стану греблі Мигіївської ГЕС на р. Південний Буг. Визначено дефекти і пошкодження, які виникли в процесі експлуатації та встановлені причини їх появи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: РА432908 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати експериментальних досліджень тріщиностійкості згинальних залізобетонних елементів при дії малоциклових знакозмінних навантажень. Запропонована вдосконалена методика розрахунку ширини розкриття нормальних тріщин за дії зазначених навантажень.

Наведено результати розрахунку, проектування та застосування дерев'яних конструкцій напіврамного типу в будівлі з середніми прольотами. Запропонована конструктивна схема напіврами з клеєних дерев'яних конструкцій, що забезпечує необхідну надійність в процесі експлуатації будівлі.

Частковий аномальний дренаж легеневих вен у праве передсердя характеризується нездатністю однієї або кількох легеневих вен з'єднатися з лівим передсердям під час внутрішньоутробного розвитку. Сформована таким чином вроджена вада серця потребує хірургічної корекції в дитячому віці. Представлено клінічний випадок успішного лікування цієї патології в дорослого пацієнта віком 72 роки. Радикальну корекцію вади на відкритому серці проводили в умовах штучного кровообігу. На контрольному огляді через 1 і 2 роки після операції в пацієнта відзначено відсутність скарг і добрий функціональний статус. У доступній нам літературі не знайдено описів оперативного лікування часткового аномального дренажу легеневих вен у хворих подібного і старшого віку.