Установлено основні властивості акусто-іоносферних збурень (АІЗ) природного та техногенного походження та визначено радіофізичні методи дистанційного зондування іоносфери, потенційно придатні для виявлення зазначених збурень наземними засобами. Розвинуто новий підхід до фізичного моделювання іоносферних збурень, який грунтується на використанні наземного керованого акустичного випромінювача й інформаційно-вимірювального комплексу. Розроблено, створено та досліджено такий високочутливий комплекс на базі декаметрового радіотелескопа УРАН-3. На підставі результатів проведених теоретичних досліджень і експериментальної апробації інформаційно-вимірювального комплексу шляхом натурного моделювання процесів літосферно-іоносферної взаємодії виявлено характерні інформаційні ознаки сигналів, яких одержано у процесі дистанційного акусто-електромагнітного зондування іоносфери внаслідок взаємоді зондувальних радіохвиль з модифікованою акустичними хвилями областю іоносфери за рахунок ефектів відбиття, розсіяння або проходження радіохвиль. Розвинуто метод діагностики іоносфери, який дозволяє виявляти й ідентифікувати АІЗ на базі динамічного інформаційного еталону відгуку іоносфери на штучне акустичне збурення, що відкриває, зокрема, перспективи створення системи виявлення сейсмо-іоносферних передвісників високоенергетичних літосферних явищ.

Наведено результати досліджень на декаметрових радіотелескопах УРАН-2 та УРАН-3 сонячного затемнення 1 серпня 2008 р. Спостереження виконано за допомогою методу проходження джерела через нерухому діаграму спрямованості антени. Зареєстровано зменшення інтегрального потоку радіовипромінювання спокійного Сонця, що відповідає модельним розрахункам у декаметровому діапазоні хвиль.

Розглянуто етапи розвитку у ФМІ НАН України апаратурних та методологічних засобів спостережень космічних радіоджерел у декаметровому діапазоні хвиль. Наведено результати автономних досліджень декаметрового радіовипромінювання Сонця з використанням радіотелескопа УРАН-3 та комплексних досліджень радіовипромінювання галактичних та позагалактичних джерел у складі всеукраїнської мережі декаметрових радіоінтерферометрів УРАН.

Наведено результати спостережень сонячного затемнення 1 серпня 2008 р. з використанням цифрового радіометра на базі декаметрового радіотелескопа УРАН-3. Спостереження проведено за допомогою методу проходження джерела через нерухому діаграму спрямованості антени. В момент кульмінації для координат радіотелескопа УРАН-3 величина затемнення видимого диска Сонця становила 11,5 %. За результатами експериментального дослідження одержано оцінки відношення густини потоків Сонця, замаскованого Місяцем, до незамаскованого.

Наведено особливості формування структури реляційної бази даних про різні фізичні параметри геліопроцесів та фізичні, кліматичні і біологічні параметри стану компонентів біогеосистеми природно-заповідних територій Західного Полісся, створеної для дослідження геоефективних проявів сонячної активності, а також приклади її використання для аналізу впливу сонячної активності на індикатори екологічного стану цих компонентів.

Наведено результати експериментального спостереження спорадичного випромінювання Сонця з використанням радіотелескопа РТ УРАН-3. За результатами спостережень радіовипромінювання Сонця 3.08.2011 р. зареєстрували послідовність сплесків III, II, IV типів, спричинених хромосферним спалахом, що супроводжувався корональним викидом мас. Експериментальні дані, одержані на базі РТ УРАН-3, доповнені даними SOHO, SDO, GOES, WDC for Geomagnetism.

В 2013 - 2014 рр. в Україні було проведено два комплексних наземно-космічних експерименти з вивчення ефектів акустичного збурення іоносфери. Аналіз отриманих даних разом з експериментальними даними попередніх років дав нові знання про вплив низькочастотного звуку (в тому числі інфразвуку) на верхню атмосферу та іоносферу і відкрив перспективні напрямки подальших досліджень. В орбітальному сегменті космічні використовувались апарати DEMETER та "Чибіс-М", а в наземному - наземний низькочастотний акустичний випромінювач ННАВ (ЛЦ ІКД НАНУ та ДКАУ), радіотелескоп УРАН-3 ФМІ ім. Г. В. Карпенка НАН України (Львів). При аналізі виявлено періодичні та аперіодичні варіації статистичних характеристик даних і їхню кореляцію з приходом штучних акустичних збурень. Вперше розроблені фізико-математична модель та числовий алгоритм для моделювання поширення випромінювання ННАВ на шляху від поверхні Землі до іоносфери з урахуванням реальних параметрів середовища. Запропоновано вдосконалену схему проведення подальших наземно-космічних акустичних експериментів.

Предмет і мета роботи - опис методики досліджень сонячного вітру (СВ), що базується на спостереженнях мерехтінь декаметрового радіовипромінювання космічних радіоджерел. Методика грунтується на використанні методу фейнманівських інтегралів за траєкторіями для розрахунку статистичних характеристик міжпланетних мерехтінь. Створено методику визначення потокової структури СВ за орбітою Землі. Методика грунтується на аналізі часових, частотних та просторових характеристик міжпланетних мерехтінь декаметрового радіовипромінювання космічних радіоджерел. Виявлення потокової структури відкриває унікальні можливості для досліджень фізики міжпланетної плазми. Зокрема, різниця у параметрах потоків міжпланетної плазми може бути використана для досліджень високошвидкісних потоків СВ з корональних дір, виявлення і вивчення динаміки руху корональних викидів маси в міжпланетному просторі. Останнє надасть змогу, наприклад, розробити надійну методику оцінки часу приходу корональних викидів маси до Землі, що становить безумовний інтерес з точки зору прогнозу космічної погоди. Висновок: показано, що сучасний прогрес в цифровій техніці та методиках аналізу даних дозволяє ефективно використовувати спостереження міжпланетних мерехтінь радіовипромінювання космічних радіоджерел для визначення параметрів СВ, реконструкції потокової структури СВ, виявлення та дослідження динаміки корональних викидів маси за орбітою Землі.

Проаналізована проблема автоматизованого визначення параметрів сплесків спорадичного декаметрового радіовипромінювання Сонця за допомогою радіотелескопа УРАН-3 з урахуванням його функцій у складі системи радіоінтерферометрів "УРАН". Запропонована інформаційна технологія автоматизованого виявлення радіосплесків II типу на динамічних спектрограмах, зареєстрованих широкосмуговим цифровим приймачем радіотелескопа УРАН-3 під час довготривалих спостережень спорадичної компоненти радіовипромінювання Сонця. Описана технологія пошуку і виявлення радіосплесків II типу та визначення таких їх параметрів, як швидкість дрейфу в частотних піддіапазонах. інтенсивність, тривалість та частотна ширина сплесків на деяких вибраних частотах. Ефективність розробленої технології підтверджена результатами довготривалих радіоастрономічних спостережень, виконаних з допомогою радіотелескопа УРАН-3 упродовж 2011 - 2017 pp.

На підставі системного підходу розглянуто проблему функціонування екосистем природоохоронних територій за умов активізації сумісного впливу природних і антропогенних чинників. Показано, що за цих умов сучасні технології управління не завжди забезпечують належний рівень оцінювання екологічного стану і релевантного реагування на його негативні зміни. Запропоновано підхід до побудови систем оцінювання екологічного стану територій цього класу і розглянуто його інформаційні та методологічні аспекти. Як приклад застосування запропонованого підходу наведено ГІС-орієнтовану інформаційно-аналітичну систему, призначену для реалізації адаптивного управління станом природного середовища біорезервату ЮНЕСКО "Шацький".

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.374.1

Рубрики:

Світові магнітні бурі. Іоносферно-магнітні бурі і збурення

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ