Індекс рубрикатора НБУВ: Ш2 г(4УКР)5 д

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-4

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено листи Г.Залюбовського - відомого українського фольклориста, етнографа, етнолінгвіста, письменника, культурно-громадського діяча, який жив і працював у Катеринославі, до Я.Новицького, також видатного фольклориста, етнографа, дослідника історії Запоріжжя, в яких обговорено проблеми земства та шкільництва.

Приведены письма Г.Залюбовского - известного украинского фольклориста, этнографа, этнолингвиста, писателя, культурно-общественного деятеля, который жил и работал в Екатеринославе, к Я.Новицкому, также выдающемуся фольклористу, этнографу, исследователю истории Запорожья, в которых обсуждены проблемы земства и школьного дела.

Проаналізовано діяльність видатних дослідників українського фольклору ХІХ - початку ХХ ст. - О. Потебні, Г. Залюбовського, В. Горленка, П. Іванова, Я. Новицького, Д. Яворницького, Б. Грінченка та ін. Висвітлено проблеми теорії фольклору, історії фольклористики, внесок діячів науки та культури у національне відродження.

Висвітлено історію фольклористики (ІФ) та етнографії південної України в контексті процесу розвитку науки в регіоні, періодизації ІФ. Увагу приділено найвидатнішим дослідникам та видавцям ІФ та етнографії, зокрема, І. І. Срезневському, А. О. Скальковському, О. С. Афанасьєву-Чужбинському, Г. А. Залюбовському, Я. П. Новицькому, Д. І. Яворницькому, М. Ф. Комарову. Проаналізовано регіональні періодичні видання як джерело до вивчення фольклористики південної України.

Висвітлено біографію і фольклористичну діяльність видатного історика Запорозького краю, археолога і джерелознавця, педагога і краєзнавця, члена-кореспондента ВУАН, засновника Запорізького обласного краєзнавчого музею та Державного архіву Запорізької області - Я. П. Новицького (1847 - 1925) на основі архівних джерел.

Здійснено критико-аналітичний огляд фольклору як категорії жанру. Проаналізовано фольклорну свідомість в теорії естетики. Розглянуто фольклоризацію усної історії як механізму збереження історичної пам'яті. Досліджено концепт світла в українських народних думах у контексті міфологічних структур у думі про Марусю Богуславку. Вивчено особливості функціонування сучасної української оповідної традиції. Охарактеризовано українську фольклористику середини ХІХ ст. Приділено увагу київській громаді як центру розвитку української фольклористики в 1860 - 1870-х рр.

Наведено відомості про українців Курської губернії. Представлено етнографічний опис українських сіл Старооскольського повіту, зроблений на початку 1860-х рр., в якому висвітлено їх традиційні ремесла, соціально-економічні проблеми та міжетнічні взаємини, а також особливості одягу та мови їх мешканців.

Спростовано сучасний міф про безшлюбний спосіб життя запорожців. Спираючись на історичні та фольклорні джерела, автор розкрив тему взаємин запорожців із жінками, зокрема, зосереджує увагу на найбільш поширених у Південній Україні легендах, піснях, анекдотах, здійснив їх поетичний і текстологічний аналіз, з'ясував джерела окремих фольклорних сюжетів і мотивів.

Увагу зосереджено на історії запису та публікації пісні про повстання М. Пушкаря проти І. Виговського 1658 р. Уперше її опублікував 1834 р. І. Срезневський в альманасі "Запорожская старина". Очевидно, звідти її запозичив польський історик Л. Вшендобильський і опублікував 1851 р. латинкою з купюрами в його статті. В. Щурат републікує пісню 1920 р. й подає її як досі невідомий літературний твір. Із його статті пісня про Пушкаря мандрувала й мандрує в сучасні академічні та хрестоматійні видання давньої української літератури. Порушено проблему автентичності текстів "Запорожской старины".

Розкрито феномен традиційної нематеріальної культури українців від давнини до нинішнього часу. Відзначено синкретичність і синтетизм фольклору, його зв'язки з мовою, міфом, ритуалом, магією, релігією, історією, етнографією, літературою, різними видами народного і професійного мистецтва. Висвітлено походження та жанрове розмаїття фольклору, його національну специфіку, поетику. Простежено зародження та розвиток української фольклористики як науки. Подано інформацію про дослідників, збирачів, носіїв-виконавців фольклору (кобзарів, лірників, народних співаків, казкарів, оповідачів). Охарактеризовано основні терміни, поняття та явища з теорії фольклору, історії фольклористики, сучасного стану досліджень, записування, архівного збереження, публікацій фольклору.

Представлено дослідження історика, етнографа та філолога Я. Новицького з історії о. Хортиця. Подано інформацію про його природу та старожитності. Вміщено грунтовні наукові коментарі й архівні фотографії автора та музейних фондів.