За допомогою використання розробленої математичної моделі запропоновано нові малореагентні засоби та водозберігальні технологічні режими дезактивації спецодягу та засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), що забезпечують скорочення утворення рідких РАВ, зменшення витрат матеріалів у процесах дезактивації, скорочення виходу кубового залишку та сольового плаву, що сприяє підвищенню рівня екологічної безпеки АЕС. Уточнено основні фактори, які впливають на ефективність робіт з дезактивації спецодягу та ЗІЗ, і обсяги відпрацьованих дезактиваційних розчинів. Вперше розроблено двоступеневу математичну модель для створення нових засобів дезактивації з заданими властивостями, що використовує методи Гауса та послідовних поступок і враховує оптимізаційні критерії - коефіцієнт дезактивації, ступінь ціноутворення, мийну здатність. Вперше за результатами експериментальних досліджень та математичного моделювання розроблено рецептури нових малореагентних засобів дезактивації спецодягу та ЗІЗ. Вперше на основі створених малореагентних засобів дезактивації розроблено водозаощаджувальні технологічні режими дезактивації. Вперше для зменшення обсягів утворення РАВ у технологіях дезактивації та кількості сольового плаву доведено можливість зменшення обсягів розчинів дезактивації, які впроваджено у виробничі процеси на АЕС України з ефективністю, що перевищує проектні рішення.

Індекс рубрикатора НБУВ: З46-43 + Л362.092.1

Рубрики:

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж22833 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Протягом останніх 50-ти років територія регіону західного узбережжя Антарктичного півострова та прилеглих архіпелагів, відома під назвою Прибережна Антарктика, зазнає відчутних впливів кліматичних змін. Вони стали однією з передумов розширення місць зростання 2-х аборигенних видів судинних рослин, а саме Deschampsia antarctica Desv. та Colobanthus quitensis (Kunth.) Bartl. Зроблено припущення, що одним із чинників поширення судинних рослин у регіоні є птахи. Мета роботи - дослідити роль судинних рослин у побудові гнізда домініканським мартином (Larus dominicanus) в регіоні Аргентинських островів. Проаналізовано матеріал, зібраний в регіоні протягом сезону 2009 - 2010 рр. Проаналізовано також матеріал, загублений птахами під час переносу. Гнізда вивчалися дуже обережно, впродовж короткого терміну, аби не завдати птахам зайвого стресу. Показано, що в регіоні Аргентинських островів D. antarctica та деякі види мохоподібних становлять основний матеріал для побудови гнізда L. dominicanus. Крім того, в гніздах у менших кількостях також зустрічаються інші матеріли, зокрема, деякі лишайники, пташине пір'я та черепашки м'якунів. Перенесення рослинного матеріалу здійснюється за допомогою вегетативних частин, здатних до приживлення, та діаспор.

Висвітлено сучасний стан природних комплексів Деснянського біосферного резервату та деяких інших природно-заповідних об'єктів краю. Викладено проблеми залучення громадськості до спостережень за станом довкілля. Розглянуто глобальні проблеми збереження біорізноманіття.