Розглянуто феномен психічного вигоряння психолога в аспекті його взаємозв'язку з внутрішньою суперечливістю психіки й особистісною проблематикою суб'єкта. Доведено необхідність глибинно-психологічної корекції особистості психолога-практика. Розкрито сутність методу активного соціально-психологічного навчання. Акцентовано увагу на питаннях поєднання психокорекції та виховних заходів у підготовці майбутніх психологів-практиків.

Рассмотрен феномен психического выгорания психолога в аспекте его взаимосвязи с внутренней противоречивостью психики и личностной проблематикой субъекта. Доказана необходимость глубинно-психологической коррекции личности психолога-практика. Раскрыта сущность метода активного социально-психологического обучения. Акцентировано внимание на вопросах совмещения психокоррекции и воспитательных мероприятий в подготовке будущих психологов-практиков.

Розкрито проблеми забезпечення професійної підготовки психологів-практиків з використанням методу активного соціально-психологічного навчання. Увагу приділено окремим прийомам даного методу, зокрема, процесуальній діагностиці під час психокорекційного діалогу, психоаналізу семантики висловлювань учасників психокорекційної групи. Розглянуто психодраму як прийом психокорекції та запобігання синдрому професійного вигоряння.

Раскрыты проблемы обеспечения профессиональной подготовки психологов-практиков с использованием метода активного социально-психологического обучения. Уделено внимание отдельным приемам данного метода, в частности, процессуальной диагностике во время психокоррекционного диалога, психоанализу семантики высказываний участников психокоррекционной группы. Рассмотрена психодрама как прием психокоррекции и предупреждения синдрома профессионального выгорания.

Розкрито концептуальні засади практичної психології. Висвітлено теоретичні проблеми глибинно-психологічноі корекції особистості психолога-практика, передумови та труднощі її ефективного здійснення у процесі групової роботи за методом активного соціально-психологічного навчання, розробленого академіком АПН України Т. Яценко. Розглянуто особливості поєднання психокорекції та виховних заходів у підготовці майбутніх психологів-практиків. Запропоновано новий погляд на феномен психічного у його статичних і динамічних характеристиках в аспекті взаємозв'язків глибинних механізмів.

Раскрыты концептуальные основы практической психологии. Освещены теоретические проблемы глубинно-психологической коррекции личности психолога-практика, предпосылки и трудности ее эффективного осуществления в процессе групповой работы по методу активного социально-психологического обучения, разработанному академиком АПН Украины Т. Яценко. Рассмотрены особенности совмещения психокоррекции и воспитательных мероприятий при подготовке будущих психологов-практиков. Предложен новый взгляд на феномен психического в его статических и динамических характеристиках в аспекте взаимосвязей глубинных механизмов.

Конкретизовано теоретико-концептуальні положення психодинамічної теорії. Обгрунтовано феномен та структуру особистісної психокорекції. Визначено можливості активного соціально-психологічного навчання (АСПН) у професійній корекції психолога. Здійснено організацію та проведення всіх етапів емпіричного й експериментального досліджень результативності особистісної психокорекції. Установлено стійкий взаємозв'язок особистісної відкоректованості практичного психолога з рівнем його професіоналізму. З'ясовано труднощі психокорекції психолога-початківця, спричинені особистісними характеристиками та специфікою групового психокорекційного процесу. Змодельовано схему структури особистісної психокорекції. Доведено психокорекційний ефект глибинно-психологічної роботи засобами АСПН. Запропоновано новий прийом особистісно-професійної психокорекції психолога-початківця, яким є безпосередня супервізія професійної роботи. Наголошено на визначенні критерія особистісної відкоректованості психолога-практика як основного орієнтира для майбутніх практичних психологів у особистісно-професійному становленні.

Розглянуто феномен статики та динаміки з погляду різних галузей наукових знань. Обгрунтовано психологічні категорії, що функціонально презентують статичність і динамічність у психіці суб'єкта. Подано новий погляд на феномен психічного у його статичній і динамічній характеристиках в аспекті взаємозв'язків глибинних механізмів. Досліджено поведінкові вияви особистості, що засвідчують наявність у психіці "деструктивної" і "прогресивної" статичності.

Рассмотрен феномен статики и динамики со стороны различных областей научных знаний. Обоснованы психологические категории, которые функционально презентуют статичность и динамичность в психике субъекта. Предложен новый взгляд на феномен психического в его статической и динамической характеристиках в аспекте взаимосвязей глубинных механизмов. Исследованы поведенческие проявления личности, свидетельствующие о наявности в психике "деструктивной" и "прогрессивной" статичности.

Обгрунтовано феномен запрограмованості психіки, окреслено його соціальні та глибинно-психологічні детермінації. Досліджено усталені, повторювані форми поведінки суб'єкта, що пов'язані з психологічною запрограмованістю інфантильними тенденціями. Розглянуто різні підходи до визначення понять "запрограмованість", "життєва програма". Виходячи з аналізу науково-психологічних джерел, констатовано, що психологічна запрограмованість людини визначається характером об'єктних відносин, тобто усталеного емоційного фону, який суб'єкт переживав у "едипів" період розвитку, і нерідко призводить до деструктурування його психіки і поведінки.

Обоснован феномен запрограммированности психики, очерчены его социальные и глубинно-психологические детерминации. Исследованы устоявшиеся, повторяющиеся формы поведения субъекта, которые связаны с психологической запрограммированностью инфантильными тенденциями. Рассмотрены разные подходы к определению понятий "запрограммированность", "жизненная программа". Исходя из анализа научно-психологических источников, констатировано, что психологическая запрограммированность человека определяется характером объектных отношений, то есть устоявшегося эмоционального фона, который субъект переживал в "эдипов" период развития, и нередко приводит к деструктурированию его психики и поведения.

The article considers the researches presenting the mind programming phenomenon. It researches social and deeply psychological factors of "life programs" determination and their realization in the unique subject's behavior.

Наведено результати експериментальних досліджень шлаковміщуючих цементних паст за допомогою методу пластометрії. Вказана методика проведення дослідів. Проведено аналіз впливу пластифікаторів на шлаковміщуючі цементні системи.

Зазначено, що відповідно до проаналізованих досліджень і результатів психокорекційної практики, у формуванні запрограмованості психіки провідну роль відіграє період раннього дитинства суб'єкта. Виховні впливи нерідко є недосконалими через обтяженість батьків інфантильними тенденціями, що спричиняє формування деструктивних життєвих програм у дитини. Водночас "життєві програми" реалізують інфантильні тенденції психіки, "незавершені справи дитинства", пов'язані з фіксаціями в едіпів період розвитку. Індивідуально-неповторні вияви життєвих програм характеризуються усталеністю, автоматизованістю, стереотипністю поведінки за параметрами ходіння хибним колом.