Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27.1 + Т214(4Укр)-2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано історію археологічних досліджень київських поховань. уточнено історичну топографію стародавнього Києва в аспекті місцеположення поховальних пам'яток X - XIII ст. Визначено місце прихрамових могильників у загальноміській системі давньоруської доби. Створено каталог київських давньоруських поховань, на базі якого розроблено типологію поховальних споруд населення Києва. Виокремлено основні категорії супроводжувального інвентарю. Спостережено континуїтет у поховальній традиції киян протягом всієї давньоруської доби.

Проаналізовано особливості християнських некрополів давньоруського Києва, висвітлено історію вивчення міських могильників Х - ХІІІ ст. в контексті їх формування як складової середньовічної інфраструктури міста. Розкрито особливості поховального обряду давньоруської столиці протягом всього християнського періоду, зокрема, утворення прихрамових кладовищ, наявність християнської символіки у київських похованнях, поява чернечих поховань у печерах, влаштування костниць за результатами розкопок наприкінці ХІХ - першої половини ХХ ст.

Досліджено поховальний обряд населення давньоруського Києва (XI - XIII ст.). Створено топографічну карту християнських поховальних старожитностей, проаналізовано елементи поховального обряду.

Изготовление извести относится к числу наименее изученных отраслей древнерусского ремесла. Благодаря раскопкам последних лет в центральной части гончарного посада древнего Вышгорода исследованы 2 печи для выжигания извести. Керамический материал из них можно датировать, в основном, началом XII в. Еще один аналогичный объект, как удалось установить после тщательного анализа архивных материалов, был открыт неподалеку в 1936 г. В древнерусском городе известь в наибольшем количестве была необходима для потребностей каменного монументального строительства. Именно в это время в Вышгороде завершается сооружение церкви-усыпальницы свв. Бориса и Глеба, с которым и следует связывать обнаруженные печи. После окончания строительства один из описанных объектов прекращает свое существование, два других переоборудованы в гончарные горны. Ряд признаков позволяет говорить о вотчинном характере ремесла населения вышгородского посада.

Проаналізовано поховальні (некрополістичні) пам'ятки України як складові історичної нерухомої спадщини. Вміщено статті та публікації археологів, істориків, антропологів, мистецтвознавців, об'єднаних спільним прагненням якнайповніше висвітлити питання смерті та навколо смерті в європейській культурі. Що таке смерть і що відбувається з нами після неї? Це питання цікавило людство протягом всієї його історії. Починаючи з доби середнього палеоліту, людина намагалася знайти своє місце в системі загальної світобудови. Інтерес наших пращурів знайшов своє відображення в стародавньому мистецтві, первісній міфології та літературних джерелах світових релігій. І сьогодні питання, пов'язані з проблематикою смерті, є одними з найпоширеніших в європейських гуманітарних дослідженнях. Спроба осмислення сутності смерті у світовій науці отримала назву "танатологія". Відповідно до античних уявлень, Танатос - темний деструктивний бог, а Логос - закон розуму, який робить світ впорядкованим і гармонічним, тому танатологія часто розглядається як приручення Танатоса засобами Логосу. Іншими словами, у семантиці терміну лежить ідея приборкання смерті через її пізнання. Тому осмислення та наукове дослідження проблем, пов'язаних зі смертю - це не тільки обов'язковий компонент, а більш того, необхідний результат будь-якої танатологічної студії.