За допомогою методів флуоресцентної спектроскопії і мікроскопії досліджено можливості застосування флуоресцентних барвників ДСМ, Є-176, 3-ДАБ, ФМЄ для вивчення впливу кріозахисних речовин на сперматозоїди собаки. Установлено, що барвники ФМЄ і 3-ДАБ придатні для розв'язання поставленої задачі, а барвники ДСМ і Є-176 мають обмеження внаслідок достатньо сильної флуоресценції розчинів кріопротекторів. Показано, що досліджувані флуоресцентні барвники по-різному впливають на рухомість клітин.

Розглянуто сучасні хімічні та електрохімічні технології переробки фольфрамвмісної вторинної сировини. Висвітлено фізико-хімічне підгрунтя електрохімічних процесів при анодному розчиненні псевдосплавів вольфраму. Детально розглянуто окремі стадії електродних реакцій, закономірності впливу компонентів електролізу на перебіг цільових реакцій. Увагу приділено удосконаленню технології електрохімічної переробки вольфрамвмісного брухту та одержання покриттів сплавами вольфраму з широким спектром функціональних властивостей.

Проведено аналіз теоретичних положень, чинного законодавства України та практики його застосування, розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання механізму притягнення до адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, визначено понятійний апарат. Розкрито об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС. Проведено дослідження провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС. Проаналізовано заходи адміністративного стягнення, які застосовуються до працівників ОВС за вчинення адміністративних корупційних правопорушень. Сформульовано пропозиції до чинного законодавства з метою вдосконалення нормативно-правового регулювання особливостей відповідальності працівників ОВС за адміністративні корупційні правопорушення.

Обгрунтовано доцільність використання електролітичних сплавів феруму з тугоплавкими металами (Mo і W) для відновлення зношених поверхонь деталей ОВТ під час проведення ремонтних робіт. Встановлено, що запропоновані гальванічні сплави мають підвищені фізико-механічні та корозійно-електрохімічні властивості й можуть застосовуватись для інтенсифікації процесів відновлення та зміцнення зношених поверхонь.

Розроблено технологію виготовлення основов'язаного трикотажу з чарунками гексагональної форми, який зазвичай використовується для затінення та захисту саду, городу та виноградників від птахів. Проведено теоретичний аналіз можливості одержання чарунок гексагональної форми в основов'язаних полотнах філейного переплетення, на базі якого сформульовано основні умови їх одержання. Доведено, що гексагональна форма залежить від будови одинарних петель, їх комбінації та взаємного розміщення в трикотажі. Розроблено геометричні моделі шести видів петель, які формують гексагональну форму чарунки з урахуванням відсутності зв'язків між петлями в петельних рядах. Показано, що петлі різного виду мають різну довжину нитки в петлі, яка відрізняється в більшій мірі довжиною протяжки та кількістю розміщених діаметрів ниток у головці петлі. Одержано теоретичні залежності для визначення довжини нитки в петлях різних видів. Встановлено аналітичні залежності параметрів структури, розмірів чарунки та фізико-механічних властивостей трикотажу від кількості петель трико та ланцюжка в рапорті філейного переплетення.

Обгрунтовано можливість використання гальванічних сплавів феруму з тугоплавкими металами (Мо і W) для ефективного відновлення деталей під час ремонтних робіт. Установлено, що запропонований технологічний процес відповідає вимогам ресурсозбереження та екологічної безпеки. Одержані гальванічні сплави мають підвищені фізико-механічні і корозійно-електрохімічні властивості, тому їх можна застосовувати в технологіях відновлення і зміцнення зношених поверхонь.

На прикладі бінарних і тернарних сплавів проаналізовано методологічні підходи до селекції легувальних компонентів, оптимізації параметрів електросинтезу і прогнозування властивостей. Встановлено вплив енергетичних параметрів електролізу на фазовий склад і морфологію поверхні гальванічних сплавів тріади заліза (залізо, нікель, кобальт) з тугоплавкими металами - вольфрамом, молібденом і цирконієм. Наведено результати тестування синтезованих покривів залежно від їх призначення, а також оцінено чинники синергізму, зумовлені взаємною дією легувальних елементів. Проаналізовано вплив складу покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та виокремлено роль кожного легувального елемента і морфології поверхні. Обгрунтовано рекомендації до використання вказаних матеріалів у різних галузях промисловості.

Досліджено вплив концентрації компонентів цитратних електролітів на основі Fe (III) та режимів електролізу на склад покривів тернарними сплавами Fe-Со-Мо, Fe-Co-W і Fe-Mo-W. Виявлено, що тернарні сплави формуються за механізмом конкурентного відновлення кобальту і вольфраму (молібдену) з залізом. Зі збільшенням концентрації ліганду покриви збагачуються тугоплавким компонентом, однак, з підвищенням густини струму зафіксовано зворотну тенденцію. Встановлено, що імпульсний електроліз підвищує ефективність процесу і сприяє зростанню виходу за струмом до 70 - 75 %. Методом СЕМ та рентгеноспектральним мікроаналізом виявлено вплив природи та вмісту тугоплавких компонентів на морфологію покривів. Проаналізовано вплив складу тернарних покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та каталітичну активність в електрохімічній реакції виділення водню. Методами поляризаційного опору і спектроскопії електродного імпедансу встановлено, що корозійна тривкість покривів на 1,3 - 2,0 порядки вища, ніж матеріалу підкладки. Визначено залежність природи гальмування корозії від складу електролітичних сплавів.

Досліджено композиційні та комунікативно-прагматичні конструювання детективних текстів Д. Пеннака. Висвітлено теоретичні засади та розроблено комплексне підгрунтя вивчення лінгвопоетичних властивостей детективних творів автора. Визначено специфіку фреймової структури детективу Д. Пеннака. Охарактеризовано роль композиційних складників у смисловій структурі детективного тексту, з'ясовано особливості оповідного простору й оповідної інстанції у детективах Д. Пеннака. Виокремлено засоби та прийоми актуалізації модальної інформації, розкрито механізми творення іронічних смислів, ідентифіковано та встановлено специфіку функціонування інтертекстуальних елементів на різних рівнях детективного тексту Д. Пеннака.

Викладено сучасні уявлення про електрохімічні системи на основі феруму(ІІІ) та закономірності перебігу реакцій на міжфазових межах. Розглянуто іонні рівноваги в розчинах цитратних електролітів за присутності оксометалатів вольфраму та молібдену, а також окремі стадії електродних реакцій за участю різних форм феруму(ІІІ) та гететорядерних комплексів. Запропоновано схему механізму електроосадження бінарних покриттів залізо - молібден / вольфрам та тернарного залізо - молібден - вольфрам. Проаналізовано вплив режимів електролізу на склад і структуру, а також функціональні властивості (корозійну та зносостійкість, мікротвердість) покриттів.

Вміщено аналіз науково-технічної інформації та результати досліджень із формування багатокомпонентних електролітичних сплавів на основі заліза. Розглянуто іонні рівноваги у розчинах цитратних електролітів за наявності вольфраматів і молібдатів. Визначено кінетику електродних реакцій за участю різних форм феруму (III), кобальту та гетероядерних комплексів. Проаналізовано вплив режимів електролізу на елементний і фазовий склад, морфологію та функціональні властивості (каталітичні, магнітні, мікротвердість, корозійну стійкість) покриттів. Запропоновано принципіальні технології електроосадження тернарних сплавів заліза та кобальту з вольфрамом і / або молібденом, що враховують варіативність механізмів формування.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.054-1

Рубрики:

Електрохімічні покриття металів. Гальванотехніка

Шифр НБУВ: РА435209 Пошук видання у каталогах НБУВ