До сих пор недостаточно изученным аспектом физиологической готовности индивида к летной деятельности является количественная оценка способности организма обучаться летной профессии и стать летчиком вообще. В экспериментальных исследованиях показатель аэробного окисления (максимальное потребление кислорода) использован для оценки физиологического состояния летчиков, сделан вывод о возможности прогнозирования с помощью этого показателя качества деятельности специалистов на транспорте.

Барокамерные испытания, которые проводятся для летного состава, предназначены для выявления устойчивости к гипоксии умеренных степеней и для оценки барофункции ушей. Уже больше полстолетия процедура проведения этих высотных испытаний (ВИ) не пересматривалась. Практика полетов свидетельствует, что классический вариант проведения ВИ (плавный подъем, 30-минутная площадка на высоте 5 000 метров, плавный спуск) неадекватно отображает условия полетов. Поэтому предложен новый способ испытаний в барокамере, который основан на дискретном нарастании и спадании атмосферного давления, вдвое меньшем времени пребывания на высоте. Экспериментальные исследования проведения ВИ разными способами в двух группах свидетельствуют о целесообразности замены существующего способа плановых ВИ на новый.

Зазначено, що у зв'язку з підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали та інші ресурси дослідження вартості підготовки військових льотчиків є актуальним науковим завданням. Воно має дозволити проаналізувати ступінь впливу окремих складових на інтегровану вартість підготовки курсантів-льотчиків в ХУ ПС.

Державною програмою реформування та розвитку Збройних сил України перехід до професійної армії визначено пріоритетним завданням, що ставить більш високі вимоги до осіб, які бажають проходити службу в Збройних силах. Одним із заходів з виконання цієї вимоги є удосконалення системи рейтингування військовослужбовців. В ХУПС розроблена й вже застовується методика рейтингування курсантів-льотчиків, яка дозволяє об'єктивно оцінювати професійні здібності кожного курсанта й прогнозувати доцільність продовження навчання за льотним фахом, визначати його спрямованість на льотну діяльність. Вона також надає можливість диференційованої та інтегральної оцінки рівня підготовленості курсанта-льотчика та його готовність до виконання функціональних обов'язків за первинною посадою в Збройних силах України.

Розглянуто результати розробки методики оцінки вартості первинної підготовки льотчиків, яка надала змогу проаналізувати ступінь впливу на вартість підготовки льотчиків кожної складової та визначити шляхи з оптимізації підготовки.

У ході планування та ведення бойових дій авіаційні командири та штаби постійно аналізують розташування своїх військ, наземного (морського), повітряного противника, його системи протиповітряної оборони. Паперові топографічні схеми вже не відповідають сучасним вимогам до процесу надання оперативно-тактичної та картографічної інформації. Впровадження геоінформаційних систем дозволить удосконалити не тільки цей процес, а й підвищити якість підтримки прийняття рішень командирами, ефективність бойового застосування, підготовки авіаційних частин та підрозділів. Застосування геоінформаційних систем в процесі прийняття рішення командирами частин і підрозділів підвищить оперативність прийняття рішення.

На теперішній час, за умов обмежених фінансових можливостей, проблема оптимізації системи підготовки військових льотчиків Повітряних сил Збройних сил України є дуже актуальною, що вимагає змін в організації первинної льотної підготовки в ХУ ПС.

Наведено аналіз тенденцій у змінах в підготовці військових льотчиків в навчальних закладах зарубіжних Збройних сил. Зроблено висновок про те, що одним з основних напрямків удосконалення підготовки льотчиків в військових навчальних закладах є зниження її вартості шляхом впровадження більш дешевих в виробництві і експлуатації навчально-тренувальних літаків, які дозволяють досягати мету і вирішувати завдання первинної та основної льотних підготовок.

Вирішення проблеми оптимізації вартості первинної льотної підготовки в ХУПС, у зв'язку з її постійним подорожчанням задіяних ресурсів, є актуальним науковим завданням. Доцільність проведення первинної підготовки льотчиків на поршневих гвинтових або турбогвинтових навчально-тренувальних літаках, задля здешевлення її вартості, визнана в більшості авіаційних країн світу. Обгрунтовано склад і зміст методики відбору літака первинної льотної підготовки для Повітряних сил Збройних сил України.

Озброєння авіації Повітряних Сил Збройних сил України безпілотними авіаційними комплексами (БПАК) пов'язано з наявною потребою у підвищенні її бойового потенціалу та відповідає світовій тенденції з роботизації тих бойових функцій, що мають виконуватись льотчиком за умов підвищеної загрози його життю, або виходять за межі фізіологічних можливостей людини. Як показує досвід розробки в Україні БПАК військового призначення в цьому процесі є багато не визначеного. Задля усунення наявних проблем треба визначити шлях, з'ясувати особливості й основні заходи з оснащення авіації ПС ЗС України БПАК.

Стрімке збільшення кількості безпілотних повітряних суден цивільного та військового призначення ускладнило проблему безпеки польотів в єдиному повітряному просторі. На цей час навіть в провідних країнах світу не існує завершеної системи, яка б забезпечувала безпеку сумісних польотів безпілотних і пілотуємих повітряних суден. Тому є актуальним аналіз проблем, що виникли у зв'язку з польотами безпілотних повітряних суден в повітряному просторі України, та обгрунтування шляхів їх вирішення.