Досліджено особливості процесу становлення і розвитку малого підприємництва в Україні, виявлено глибинні недоліки діючого фінансового механізму, зокрема негативного впливу чинної податкової системи на темпи розвитку цього сектору економіки. На підставі аналізу міжнародного досвіду запропоновано напрями та методи удосконалення фінансового механізму стимулювання розвитку малого підприємництва в Україні.

Досліджено сутність, економічну природу й обгрунтовано принципово нове поняття "грошовий потік підприємства", з урахуванням його двоїстого характеру. Проведено на основі визначених критеріїв класифікацію грошових потоків. Розкрито сутність і структуру механізму управління грошовими потоками підприємства. Розроблено комплексну систему економічного аналізу грошових потоків та оцінено вплив детермінант внутрішнього та зовнішнього середовища на грошові заощадження. Досліджено ефективність управління грошовими потоками. Удосконалено науково-методичні засади оцінювання дебіторської заборгованості підприємства та запропоновано модель ії оптимізації. Обгрунтовано рекомендації щодо оптимізації грошових потоків підприємства з застосуванням таргетування. Розроблено підходи до формування та реалізації бюджетування грошових потоків. Удосконалено факторинговий механізм захисту грошових надходжень.

Досліджено сутність та здійснено аналіз сучасних підходів до оптимізації грошових потоків підприємства, а також обгрунтовано шляхи та напрямки управління ними з метою досягнення підприємством сталого розвитку. Шляхом математичного моделювання чистого грошового потоку підприємства за умов оптимізаційної діяльності виявлено наступні можливі сценарії його поведінки: наближення його значення до нуля, до заданої межі, дефіцит або надлишок потоку. Відповідно запропоновано та обірунтовано основні напрямки управлінського впливу на грошові потоки в розрізі їх оптимізації. Доведено недоцільність наближення чистого грошового потоку підприємства до нульового значення, натомість запропоновано його таргетування, тобто наближення до норми страхового залишку, який, в свою чергу, пропонується розраховувати за моделлю Міллера - Орра за умов невизначеності. В якості основних інструментів оптимізаційної політики таргетування запропоновані: бюджетування - за умови перевищення чистим грошовим потоком підприємства нормативного залишку та факторинг - за дефіцитного його значення.

Розглянуто теоретико-методологічне обгрунтування причин занепаду інноваційно-інвестиційної активності в Україні в умовах трансформаційних змін на шляху до інноваційного розвитку економіки. Проаналізовано причини негативної динаміки інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні протягом 2004 - 2012 рр., теоретично доведено, шляхом проекції її показників на економічну кон'юнктуру, прямо пропорційну залежність обсягу (наявності) інвестицій у інновації від рівня ділової активності в галузі та економіці, причому, саме останній є першоджерелом і опосередковує інвестиційний процес - на відміну від загальноприйнятого твердження, саме фаза економічного циклу визначає як доцільність фінансування випуску інноваційних товарів, так і ризики, пов'язані з подальшою втратою ними переваги над рештою товарів в момент реалізації вартостей і економічного піку. На основі об'єктивного кон'юнктурного закону М. Кондрат'єва, обгрунтовано припущення про відсутність циклічних коливань в деяких галузях економіки України внаслідок їх картельної монополізації, що, власне, і є причиною депресивного стану економіки та занепаду інноваційно-інвестиційної активності.

Розроблено та обгрунтовано методологічні особливості розвитку підприємств на інвестиційно-інноваційних засадах в умовах трансформації економіки, методів та форм їх практичної реалізації, визначення напрямків інвестиційно-інноваційного процесу національної економіки. Проаналізовано причини негативної динаміки інвестиційно-інноваційних процесів у промисловому секторі за 2005 - 2012 рр.; обгрунтовано особливості парадигми капіталоємності розвитку ринку цінних паперів, визначено головні чинники підвищення ефективності виробничого капіталу; умови й джерела інвестиційного забезпечення технологічного оновлення, реструктуризації та підвищення конкурентоздатності суб'єктів господарювання. Доведено, що фінансовий капітал ринку цінних паперів характеризується сукупністю показників, які відображають його реалізований та нереалізований стан. Здійснено аналіз структури та динаміки основних джерел формування фінансового потенціалу ринку цінних паперів на основі грошових заощаджень промислових підприємств. У дослідженні сформульовано рекомендації стосовно умов підвищення реалізації фінансового потенціалу ринку цінних паперів у напрямку удосконаленої версії оптимізації портфельних інвестицій.

Розглянуто проблему трансформації на фоні інформатизації національної економіки, яка впливає безпосередньо на базові для неї відносини і відносини у сфері регулювання науково-технологічного стійкого розвитку, що приводить до зміни в масштабах, формах і структурних зрушеннях. Теоретико-методологічний аналіз відносин категорії "розвиток" крізь призму концепції постіндустріального суспільства дозволив переосмислити нові реалії стосовно науково-технологічного розвитку, з'ясувати детермінанти, які визначають подальшу інтелектуальну активність людського капіталу. Визначено роль і обірунтовано значення інтелектуальної активності, засновану на знаннях, усвідомлену, морально-зорієнтовану спроможність збирати, накопичувати і переробляти все наростаючі потоки інформації. Підхід до аналізу економічних процесів з позиції суперечливої єдності науково-технологічного розвитку й конкуренції, як різних, але взаємообумовлених систем обміну й координації економічної діяльності має фундаментальне теоретико-методологічне значення.

Досліджено історичну сутність процесу венчурного інвестування з метою обгрунтування теоретико-методичних засад розробки ефективної моделі венчурування в Україні на шляху до інноваційного економічного розвитку.Проаналізовано історичні передумови становлення венчурного бізнесу в світі та основні тенденції його розвитку. Проведено дослідження найбільшуспішних та значущих моделей венчурування в світовій практиці та одержано висновки щодо розробки практичних рекомендацій для стимулювання венчурної індустрії в Україні. Зважаючи на наявність кон'юнктурних коливань венчурного сектору, доведено необхідність його активної державної підтримки і, водночас, обмеженого державного втручання. Виходячи із світового досвіду, доведено успішність венчурування саме у високотехнологічне і новаторське підприємництво, на противагу вітчизняним тенденціям використання венчурних фондів для фінансування будівництва та комерції.

Приділено увагу економічним наслідкам монополізації. Розглянуто конфлікт цінностей та інтересів як деструктивний чинник. Визначено основні тенденції інноваційного розвитку харчової промисловості України. Досліджено стан і перспективи використання лазерного обладнання в Україні. Показано вплив макроекономічного стану України на залучення інвестиційних ресурсів у підприємства розподілення електроенергії. Вивчено особливості функціонування сучасного ринку праці. Проаналізовано відмінності оцінювання інтелектуального капіталу за умов становлення економіки знань. Досліджено проблеми вартісно орієнтованого управління розвитком підприємства.

Виходячи із циклічного характеру розвитку економіки, а відтак, потреби у постійному пошуку факторів за межами виробничих можливостей з метою подолання деструктивності та переходу до нового, більшого за своїми можливостями, циклу, доведено необхідність інноваційності економічного зростання з метою досягнення системою сталого розвитку. Обгрунтовано економічну природу інтелектуального капіталу як фактору інноваційного розвитку економіки. Грунтуючись на аналізі досліджень класичних політекономістів, неокласиків та інституціоналістів, визначено економічну сутність інтелектуального капіталу як здатності людей, використовуючи особистий фактор виробництва, вірніше його частину, - знання та інтелект, генерувати уречевлений. А також, обгрунтовано місце інтелектуального капіталу в системі продуктивних сил суспільства і його особливість одночасної приналежності і до нематеріальної (як форми розвитку індивіду), так і до метеріальної (прикладних знань) сфери. Зважаючи на мультихарактерність знань, доведено доцільність використання концепції інтелектуального капіталу з метою конкретизації їх економічного змісту та управління ними. Проаналізовано економічні дослідження інтелектуального капіталу, яким властивий управлінський аспект, і з'ясовано, що вони, переважно, зводяться до оцінки та моніторингу, що використовуються, здебільшого, в якості індикатору прогресу економіки знань, або інструменту коригування стратегій розвитку. Структуризація знань в розрізі інтелектуального капіталу дає підставу для припущення про підвищення ефективності управління знаннями на мікрорівні внаслідок ефективізації даного процесу на макрорівні. Таким чином, можна зробити висновок про доцільність розробки механізму та удосконалення теорії управління інтелектуальним капіталом в різних розрізах економічної системи.

Досліджено ряд теоретико-методологічних та прикладних положень щодо використання боргових інструментів у фінансуванні компаній. Узагальнено теоретичні основи механізму залучення зовнішніх запозичень на фінансовому ринку України. Систематизовані основні характеристики інструментів боргового фінансування, що застосовуються в процесі прийняття рішення щодо інвестування, зокрема банківських кредитів, корпоративних облігацій і лізингу. Виявлено особливості використання боргових інструментів на вітчизняному ринку та уточнено практичні рекомендації щодо їх застосування за сучасного стану економіки. Досліджено методи боргового фінансування, використовувані українськими компаніями. Здійснено порівняння джерел фінансування для компаній-емітентів на вітчизняному фондовому ринку. Розглянуто особливості функціонування сегменту корпоративних облігацій на ФБ ПФТC. Досліджено найбільші за розмірами випуски облігацій підприємствами реального сектору, які відбулися у 2014 році. Проаналізовано високодохідні корпоративні облігації великих українських компаній та були визначені основні причини значного відхилення значень купону та дохідності до погашення для кожного емітента. На основі даних про емісії облігацій банків на ФБ ПФТС у 2014 році було зроблено висновки про роль фінансових установ на організованому ринку, зокрема ПФТС.

Визначено загальні методи монетизації додатків у маркетах найпопулярніших сучасних платформ поширення мобільного програмного забезпечення. Досліджено стратегії, рекомендовані до використання мобільними розробниками та компаніями подібного профілю, а також, поради щодо монетизації мобільних додатків, які було розроблено відомими практикуючими маркетологами. Дана характеристика ринку мобільних додатків для найбільш поширених платформ, їх аудиторії, число та їх загальні прибутки. Також, проаналізовано розподіл прибутків від монетизації мобільного програмного забезпечення, а саме: безпосереднє придбання додатку, прибутки від вбудованої реклами та придбань всередині додатку. Розглянуто особливості підходів до монетизації мобільних додатків, наведено відповідні приклади популярних успішних та невдалих засобів монетизації. Виявлено нові стратегії монетизації додатків, з яких деякі є поєднанням стандартних: вбудованої реклами, плати за застосунок, пробного періоду тощо, а інші є більш новаторськими та використовують відмінні від звичайних підходи. Окрім загальних засобів монетизації, розглянуто аналітику як метод монетизації мобільного програмного забезпечення, зокрема явну та тіньову аналітику, їх особливості, раціональність та методи. Особливу увагу надано поєднанню різних підходів до монетизації з метою використання переваг кожного для максимізації прибутків від додатку. В результаті дослідження та аналізу, були розроблені рекомендації до практичного застосування методів монетизації мобільних додатків. Використання вказаних підходів та порад гарантовано допоможе ефективніше розробити стратегію монетизації мобільного додатку.

Викладено матеріали доповідей учасників конференції, в яких розглянуто проблематику побудови і використання математичних моделей та методів для дослідження поведінки економічних агентів, застосування інформаційних технологій для моделювання та прогнозування економічних процесів на мікро- та макрорівнях, моделі ефективного управління персоналом, методи аналізу та моделювання ринку праці.