Досліджено життєвий шлях, громадсько-політичну та дипломатичну діяльність К. А. Мацієвича наприкінці XIX ст., у період Української революції 1917 - 1921 рр. і в 1920 - 1940-х рр., яку досі не було висвітлено в історіографії. Вчений-аграрник, журналіст, викладач, професор Кость Мацієвич (1873 - 1942 рр.) зробив вагомий внесок у боротьбу за незалежність України.

На підставі вивчення подій новітньої української історії, Української революції 1917 - 1920 рр. досліджено роль К. Мацієвича (1873 - 1942 рр.) - відомого ученого-аграрника, педагога, громадсько-політичного та дипломатичного діяча. Простежено процес становлення ученого як національно свідомого українця, організатора та засновника громадської агрономії, журналіста та вченого. Проаналізовано діяльність К. Мацієвича як діяча національно-визвольного руху, активного учасника Української революції 1917 - 1920 рр., висвітлено його співробітництво з Центральною Радою та Директорією УНР. Визначено характер ділових та особистих відносин К. Мацієвича з видатними українськими суспільно-політичними та державинми діячами: С. Петлюрою, Д. Дорошенком, І. Мазепою, П. Скоропадським. Розкрито й охарактеризовано основні напрями дипломатичної діяльності К. Мацієвича на посаді Голови Дипломатичної місії УНР у Румунії у 1919 - 1923 рр. На підставі введених до наукового обігу нових історичних джерел розкрито основні напрями політичної діяльності К. Мацієвича у період еміграції у Чехословаччині.

Увагу приділено видатному українському ученому-аграрнику, громадсько-політичному діячу, дипломату та журналісту К. А. Мацієвичу. Висвітлено професійне становлення ученого та діяльність у передреволюційний період. Досліджено особливості емігрантського періоду життя 1924 - 1942 рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-6

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 30 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)612-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 29, ч. 2 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використовуючи раніше не опубліковані архівні документи, проаналізовано організаційні засади та форми надання методичної допомоги курсам українознавства на початку 20-х років ХХ ст. на Сумщині. Створені комісіями з українізації кабінети українознавства займалися розробкою та практичною реалізацією нових форм і методів викладання української мови, історії України та економічної географії України, проводили активну роботу з підвищення кваліфікації вчителів та лекторів курсів, займалися створенням методичної та програмної бази українознавства.

Сформовано організаційні та методичні засади системи лікнепів на Сумщині у 20-і роки ХХ ст. На основі документів Державного архіву Сумської області проаналізовано проблему забезпечення учительськими кадрами курсів лікнепу, якісний склад викладачів, рівень оплати праці. Розглянуто питання організації постачання підручників та додаткової літератури до лікнепів українською мовою та мовами інших національностей. Визначено перспективи подальшого дослідження зазначеної проблематики.

Розглянуто методи і заходи влади і громадських організацій, спрямованих на формування україномовного простору на території Сумщини на початку 20-х років XX ст. Використовуючи документи Державного архіву Сумської області, проаналізовано і узагальнено діяльність "Просвіт", лікнепів, курсів українознавства, методичних кабінетів української мови, які мали на меті поширення і популяризацію української мови не тільки у державній сфері, а й у побуті населення. Наголошено на актуальності дослідження напрямів формування україномовного простору в Україні на початку XXI ст. і визначено перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблематики.

Надано аналіз форм і методів ідеологічного впливу більшовицької влади на населення України через роботу лікнепів у другій половині 20-х - на початку 30-х рр. ХХ ст. На основі документів Державного архіву Сумської області автори узагальнюють досягнення кампанії лікнепу на початковому етапі її запровадження і наголошують на нерозривному зв'язку між навчанням населення регіону письменності і пропагуванням комуністичної ідеології. Наведено цитати із партійних документів, які свідчать про те, що із другої половини 20-х рр. ХХ ст., а особливо на початку 30-х рр. ХХ ст., більшовицька влада відкрито запроваджує комуністичну ідеологію у процес навчання лікнепів.