Комплексно проаналізовано феномен модернізаційного дискурсу в аспекті еволюції та функціонування елітних груп. На базі методології модернізаційної теорії у контексті просторового підходу та процедурних факторів розроблено модель аналізу трансформаційних процесів і перебігу модернізаційного дискурсу. Проведено емпіричний аналіз даного дискурсу елітних груп щодо головних питань державного майбутнього України. Виявлено проекти модернізації, що продукуються елітами стосовно бажаного устрою країни. Визначено історичні особливості формування регіональних ідентичностей спільнот Донбасу та Галичини, а також етнокультурні та політико-економічні проекти, сформовані на регіональному рівні, передумови пом'якшення суперечностей між цими регіонами.

Розкрито історію виникнення та розвитку, основні поняття, суспільні функції, проблеми та теорії в сфері соціології масової комунікації (МК). Охарактеризовано провідні теорії ЗМІ в західній соціології. Висвітлено сутність масових ефектів мас-медіа та маніпулятривний арсенал їх впливу. Описано методи соціального аналізу МК, ЗМІ й аудиторії мас-медіа. Розкрито взаємозв'язок таких інститутів індустріального суспільства, як МК, ЗМІ, громадська думка, публічна сфера. Висвітлено особливості політичного впливу ЗМІ. Наведено глосарій, в якому розкрито сутність таких понять, як активна аудиторія, ідеєздатні системи образів, імідж, масова свідомість, праймінг, соціальна медіація, фрагментація аудиторії.

Розглянуто особливості ідеології та науки, кордони, що відділяють ці специфічні форми пізнання. Зазначено, що зв'язок між ідеологією та наукою є важливим, оскільки глибинні зміни у суспільстві нереальні без ідеологічної основи, яка, у свою чергу, неодноразово намагалася віднайти опору в науці. Особливо цей зв'язок стає важливим у період значних соціальних трансформацій.

Проаналізовано ідеологію державотворення елітних груп у незалежній Україні. Відзначено, що гасла лібералізму використані, головним чином, для перерозподілу власності, сформували індивідуалістичні та консюмеристські установки в суспільстві. Консерватизм, не набувши якісного оновлення своїх ідей відповідно до сучасних реалій українського суспільства та світу, поки що не має передумов для об'єднання українського суспільства. Ідеї соціалізму, незважаючи на підтримку деякий час українськими громадянами СПУ та СДПУ (о), спіткав політичний маргінес, причини якого частково пов'язані з олігархізацією верхівки цих партій і неспроможністю провести якісне кадрове та ідейне оновлення відповідно до викликів глобалізації. У висновках зроблено акцент на суспільних наслідках відсутності консенсусу щодо базових цінностей серед еліти та народних мас.

Проаналізовано загальні тенденції трансформації політичних ідеологій сучасного суспільства. Зазначено, що в сьогоднішньому суспільстві ідеології не виконують функції, які були характерні в індустріальному суспільстві. Одним з проявів кризи ідеологій є наявність слабкої ідеологічної ідентичності, що має незначний зв'язок з електоральною поведінкою. На прикладі аналізу мотивів електоральних установок луганчан, показано відсутність прагнення реалізувати класовий і груповий інтерес, брак раціональних мотивів голосування.

Акцентовано увагу на дослідженні та осмисленні подієвої парадигми в ретроспективі та сьогоденні (велике значення приділено рецепції російсько-української війни), біографічних розвідок, загальних принципів формування, систематизації та особливостей енциклопедичного контенту. Розглянуто практичний досвід створення енциклопедій, прикладні аспекти розвитку енциклопедичної справи в різних галузях наукового знання, засади створення і тенденції розвитку електронної енциклопедистики, можливості використання штучного інтелекту в енциклопедистиці, наголошено на чиннику мовленнєвої культури і правописних нормах, роль енциклопедій у протидії дезінформації, важливість накопичення і збереження енциклопедичної інформації для популяризації національно-культурної ідентичності тощо.