Рассматривается роль лицея в жизни Пушкина. Освещаются взаимоотношения поэта с А.Мицкевичем, его путь восхождения к христианству. Исследуется влияние творчества Пушкина на творчество А.Ахматовой, на его современников и др.

Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Розглянуто проблеми сприймання індійської літератури в творчості І.Франка. Простежено еволюцію та встановлено коло індологічних зацікавлень письменника. Проаналізовано основні форми рецепції індійської літератури в його спадщині. Висвітлено невідомі досі факти зв'язку письменника з літературою Стародавньої Індії. Використано структурно-семіотичну методологію та принципи порівняльного літературознавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анализируются особенности пушкинского стиля, творческие взаимоотношения поэта с А.Мицкевичем, О.И.Сенковским, А.С.Грибоедовым, вероятность его знакомства с П.И.Фаленбергом, отношение А.С.Пушкина к предшествующей традиции ХVІІІ в. Рассмотрено развитие пушкинских традиций в русской поэзии ХХ в,. в украинской и южнославянских литературах, а также истолкование А.С.Пушкина в школьном преподавании.

Исследованы русская и украинская поэзия ХХ века - тексты А.Блока, К.Бальмонта, Н.Гумилева, А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернака, О.Мандельштама, В.Маяковского, М.Семенко, П.Тычины, В.Маккавейского, Н.Заболоцкого, Н.Зерова, М.Рыльского, В.Набокова, А.Тарковского, В.Высоцкого, И.Бродского, Ю.Андруховича и др. Освещена система представлений - типология, которая отражает формы проявления литературных конвенций и читательского восприятия. Рассмотрена динамика процесса секуляризации творчества от автора-"пророка" до автора-"художника", "ремесленника", "изгоя", "трикстера" и "частного человека".

Досліджено питання життя й творчості А.Міцкевича, зокрема, проаналізовано слово і проблему зради в А.Міцкевича, інтерпретацію письменником балади Й.-В.Гете "Mignon", проблему духовних сил героя в його поетичній творчості. Особливу увагу приділено характеристиці творчої діяльності А.Міцкевича у контексті слов'янської та української культур. Розглянуто поезію А.Міцкевича в оцінці І.Франка, типологію і контактно-генетичні зв'язки письменника з Т.Шевченком та Л.Українкою, балади А.Міцкевича в перекладацькій інтерпретації П.Куліша тощо.

Розглянуто феномен карнавалізації у поезії Ю.Андруховича, рецептивні моделі творчості Т.Осьмачки, витоки сповідальності в німецькій літературі другої половини ХХ ст. Висвітлено художні функції пейзажу у малій прозі Б.Лепкого, мистецько-виражальні особливості в повісті "Поза межами болю" О.Турянського, роль гри як організуючого чинника постмодерністської культурної парадигми. Охарактеризовано творчість Н.Кибальчич у контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., психологію влади як проблему у творчості Ф.Достоєвського та письменників "Південної школи" американського роману, а також визначено уендерний аспект прози В.Підмогильного.

Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Вміщено матеріали доповідей Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 500-річчю першої писемної згадки Коростишева та 200-річчю з дня народження Густава Олізара - видатного польського поета та громадського діяча Правобережної України, яка відбулася 8 - 9 травня 1999 р. у м.Коростишеві Житомирської області. Висвітлено актуальні проблеми історії, літератури, освіти та культури Волині та Київщини. Значну увагу приділено діяльності З.Д.Заграничного, В.П.Горностая, Є.М.Кудрицького та ін.

Запропоновано двомовне (українсько - англійське) видання матеріалів першої в Україні міжнародної конференції, присвяченої нагальним проблемам найновітнішого періоду літератури США: постмодернізму, мультикультуралізму, поетичним процесам і постатям, критичним школам. Висвітлено доповіді провідних дослідників США, України, Росії, Білорусії та молодих науковців-американістів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4Содомора А.О.я1

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ВА606750 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)32/35-318.3 + Ш5(4Укр)5-4 Куліш П. 418.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4 Куліш П. 418.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюються катастрофічні мотиви в творчості Євгена Маланюка, втілення у його поезії універсалій художньої свідомості. Розглядаються не тільки джерела тих чи інших художніх прийомів, але їх розвиток і особливе значення в системі необароко (наприклад, гіперболи, анафори, анаграми, риторичні інтонації та ін.). Підкреслено, що Є.Маланюк сконструював у своїх творах особливий катастрофічний час і простір, заповнивши цей континуум конкретними подіями і предметами та рефлексіями про них.

Обосновывается и излагается новый взгляд на произведение А.С.Пушкина "Моцарт и Сальери", предлагается оригинальная трактовка сверхсюжета цикла маленьких трагедий. Дана сравнительная характеристика этого взгляда с другими, обнаруженными автором в работах пушкинистов Д.Н.Овсянико-Куликовского, А.Белого, В.Соловьева, С.Булгакова, В.Резникова, Д.Дарского, М.Гершензона, С.Рассадина и др.

Исследованы поэтика библейского слова, его полисемантичность в контексте романтического произведения.

Рассмотрены аспекты рецепции Библии в литературе средневекового Московского государства, упрочение христианской ментальности, учения о Боге, Христе и Церкви, обоснование идеала "обоженого" человека, дидактических начал словесности, а также богатство жанрово-стилистического воплощения библейских идей.

Рассмотрены проблемы изучения текста Библии. Освещены вопросы библейского канона. Раскрыта специфика Библии как образца сакральной литературы. Определено ее место среди других сакральных книг человечества. Отображены проблемы ее перевода и рецепции в художественной литературе.