Рассмотрена история психологии как науки, раскрыта сущность основных понятий общей психологии, в частности, личности, деятельности, общения, ощущения, восприятия, памяти, мышления, воображения, внимания, способности, воли, эмоции, чувства. Изложены основы педагогической, возрастной, социальной, музыкальной психологии. Определены психологические факторы успешности, освещены возрастные особенности детей.

Проаналізовано сутність моральних почуттів і особливості їх прояву у підлітків. Розкрито вплив музичних творів на формування моральності, визначено шляхи та засоби розвитку моральних відносин. Запропоновано методику діагностики та розвитку моральних почуттів підлітків у процесі сприйняття музичних творів.

Проанализирована сущность моральных чувств и особенности их проявления у подростков. Раскрыто влияние музыкальных произведений на формирование моральности, определены пути и средства развития моральных отношений. Предложена методика диагностики и развития моральных чувств подростков в процессе восприятия музыкальных произведений.

Висвітлено теоретичні та практичні засади формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Визначено сутність поняття "ціннісні орієнтації особистості у галузі музичної культури" та його структуру. Зроблено діагностику сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у даній сфері. Обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов і особистісно-орієнтованих технологій формування ціннісних орієнтацій підлітків у сфері музики.

Освещены теоретические и практические основы формирования ценностных ориентаций подростков в области музыкальной культуры. Определены сущность понятия "ценностные ориентации личности в области музыкальной культуры" и его структура. Сделана диагностика сформированности ценностных ориентаций подростков в данной сфере. Обоснована и экспериментально подтверждена эффективность педагогических условий и личностно-ориентированных технологий формирования ценностных ориентаций подростков в сфере музыки.

Проаналізовано теоретичні концепції проблеми вивчення музичних інтересів сучасних підлітків. Представлено результати анкетування, здійсненого в ході дослідження цінностей, інтересів та переваг у сфері музики серед підліткової аудиторії.

Обгрунтовано можливості використання діалогічного підходу у процесі дослідження музичної активності дитини. На підставі фундаментальних положень сучасних теорій діалогу обгрунтовано принципи діалогічної інтерпретації музичної активності дитини. Шляхом аналізу суб'єктного складу та типів діалогу проведено діалогічну інтерпретацію її дій у трьох формах музичноі активності (сприймання, виконання та компонування музики). Запропоновано методику психологічного аналізу складових процесу музичного компонування. Відзначено, що у вітчизняній психології дану форму музичної активності дитини досліджено вперше. Сформовану діалогічну методологію рекомендовано використовувати у процесі розробки нових методів тестування рівнів досягнень учнів у сфері музичного виховання, а також для вирішення завдань професійної діагностики і спеціального добору для подальшої музичної освіти.

Розглянуто актуальну проблему посилення корекційно-розвиваючих впливів спеціальної організації позакласної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей на їх музично-естетичний розвиток шляхом включення до системи мистецьких діяльностей комплексних тематичних занять. Розроблено показники та критерії музично-естетичного сприймання. Визначено специфічність його формування за умов зорової ізоляції, яка передбачає заміщення та перебудову міжаналізаторних зв'язків, коли одним з провідних аналізаторів є слуховий. Впроваджено систему тематичних комплексів музично-естетичних позаурочних занять, успішну реалізацію яких здійснено шляхом спеціальної організації музично-естетичної діяльності учнів з вадами зору, спрямованої на розвиток та корекцію адекватного сприймання та усвідомлення змісту музично-естетичної інформації, нормалізацію взаємодії з навколишнім середовищем на полісенсорній основі. Науково обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні основи системи позаурочної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей засобами музично-естетичної діяльності.

З метою вивчення особливостей інтерпретаційної активності учнів молодшого шкільного віку запропоновано використовувати музичний текст, який є експлікацією особистісних переживань і думок, втілених у музичну тканину твору, вихідна природа якого є інтонаційною. Особистісно-цілісна природа явища інтерпретації має історію становлення, яка виявляється в онтогенетичних особливостях розуміння й інтерпретації музичного художнього твору. Установлено психологічні характеристики особистості учня, взаємопов'язані з рівневою структурою інтерпретації музичного тексту. Здіснено кореляційний аналіз та виділено особистісні кореляти успішності інтерпретації музичного твору. Розроблено спеціальну програму тренінгового навчання, спрямовану на формування у молодших школярів готовності до інтерпретування музичного тексту. Установлено психологічні засоби, засвоєння та використання яких забезпечує досягнення суб'єктного рівня інтерпретації (аналіз, моделювання, рефлексія власних переживань).

Наведено результати теоретичного й експериментального дослідження процесу формування гуманних взаємин підлітків у ході колективно-виконавської музично-аматорської діяльності. Розкрито специфіку їх розвитку серед підлітків - учасників аматорських музичних колективів. Розроблено модель формування гуманних взаємин підлітків у процесі колективно-виконавської музичної діяльності. Визначено шляхи та психолого-педагогічні умови ефективного формування таких взаємин підлітків на заняттях в аматорських колективах. Конкретизовано показники та критерії рівнів сформованості гуманних взаємин підлітків, отримано нові емпіричні дані про їх прояв. Встановлено, що на основі демократичного стилю керівництва музично-аматорським колективом успішно формуються гуманно-творчі взаємини, зокрема, між лідерами інструментальної підготовки та гуртківцями-початківцями підготовчої групи. Запропоновано шляхи створення сприятливого психологічного клімату, який спонукає підлітків до усталеної гуманної поведінки.

Встановлено позитивний і негативний вплив егоцентризму на творчий розвиток юного музиканта. Доведено, що позитивний прояв когнітивного егоцентризму пов'язаний зі специфікою музичного мислення та уяви, віднайденням власної пізнавальної позиції. З'ясовано, що негативна роль особистісного егоцентризму проявляється у зосередженні підлітків на музичній діяльності, що обумовлено невмінням налагодити контакти з оточуючими. Виявлено, що як когнітивна властивість егоцентризм сприяє розумінню самодостатності, предметної визначеності та композиційних характеристик музичних творів, зосередженню на предметі творчості та прагненню до цілевизначеної організації діяльності, а також формуванню особистісного сприйняття музики. Встановлено, що як особистісна якість егоцентризм обумовлює такі позитивні прояви: представлення власної музичної творчості як соціально значущої, що накладає на соціальне середовище певні зобов'язання. Виявлено, що підлітки з високим показником егоцентризму найчастіше засвідчують достатньо високий і середній рівень музичного розвитку, домінування когнітивного, емоційного компонентів. Експериментально доведено, що оптимальним є середній рівень егоцентризму, пов'язаний з емоційним і поведінковим компонентами музичного розвитку. Виявлено неефективність поєднання низьких рівнів егоцентризму та показників музичного розвитку. Зроблено висновок, що розвиток рефлексії, децентрації, комунікативних умінь сприяють профілактиці та корекції егоцентризму, формують схильність до самоактуалізації та позитивне ставлення до соціальних стосунків.

Визначено особливості та рівні розвитку в розумово відсталих підлітків усвідомленого емоційного сприймання музики. Визначено найбільш значущі у корекційному відношенні психолого-педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності й емоційної сфери таких учнів у процесі музично-естетичного виховання. Розроблено систему спеціально організованої психолого-педагогічної роботи, показано її значення як суттєвої умови розвитку та корекції емоційної сфери у розумово відсталих підлітків на підставі формування емоційно-естетичного ставлення до музики. Розкрито властиву розумово відсталим учням специфіку слухання музики й емоційного реагування на неї. Обгрунтовано необхідність поетапного формування емоційно-естетичного ставлення до музики у таких дітей. Показано ефективність використання таких прийомів роботи, як музично-рольові ігри, психоемоційні етюди, вирішення різноманітних пізнавальних завдань на музичному матеріалі, які активізують мислення й уяву учнів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено умови корекційно-розвивальної роботи щодо формування емоційно-естетичного ставлення й усвідомленого емоційного сприймання музичних творів у розумово відсталих учнів 5 - 7-х класів допоміжної школи.

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Запропоновано психологічну модель, виявлено умови, критерії, показники та рівні розвитку даних здібностей. Доведено, що розвиток музичних здібностей здійснюється шляхом удосконалення перцептивно-репродуктивних співвідношень компонентів музичного слуху (ладового, звуковисотного, ритмічного, гармонійного, динамічного, тембрового) емоційного відгуку на музику шляхом використання музично-інтелектуальних процесів (музичної пам'яті, музичного мислення, музичної уяви). Досліджено вплив співу та народної музики на розвиток музичних здібностей дитини шостого року життя. Виявлено психологічні умови цього розвитку у дітей старшого дошкільного віку, а саме: активізацію емоційного відгуку дитини на музику; актуалізацію перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

Досліджено вплив особистісної рефлексії та спільної діяльності на розвиток творчого сприймання та творчих здібностей учнів музичних шкіл. Розглянуто сучасні тенденції дослідження проблем художньої творчості та творчого сприймання, особистісної рефлексії та спільної діяльності підлітків у контексті завдань вікової та педагогічної психології. Розкрито сутність явища особистісної рефлексії як усвідомлення суб'єктом детермінант і засобів власної діяльності. Показано, що спільна діяльність сприяє екстеріоризації особистісних смислів її учасників, результатом якої є посилення особистісної рефлексії. Встановлено істотний зв'язок ступенів розвиненості у підлітків спільної діяльності, особистісної рефлексії та творчого сприймання музики. Експериментально доведено, що спільне використання заходів з розвитку особистісної рефлексії та спільної діяльності сприяє формуванню творчого сприймання музики.

Висвітлюється теоретичне та експериментальне дослідження розвитку музичного сприймання підлітків на уроках музики засобами використання музичних констант у цьому процесі. Визначені і експериментально перевірені психолого-педагогічні умови розвитку музичного сприймання підлітків.

В дисертації представлено матеріали експериментального вивчення особистісної рефлексії у підлітковому віці, рзширено теоретичні та методичні уявлення про особливості розвитку і сутності даного феномена та розроблено комплекс методик для його діагностики. Виявлено, що внутрішня природа даного феномена пов'язана з осмисленням і переосмисленням особистісних змістів (різних образів "Я") в минулому, реальному, майбутньому. Встановлені види особистісної рефлексії підлітків: ретроспективний, ситуативний, перспективний. Доводиться, що розвиток особистісної рефлексії відбувається опосередковано - через прийняття підлітком особистісної позиції (продуктивної чи репродуктивної) і мотивується сприйняттям музики. Визначені крітерії і рівні розвитку саморефлексії та її видів у підлітків. Доведена ефективність розробленої системи навчально-виховних заходів, яка включала в себе серії занять (твори, ігрові імітації, імпровізації, проекції) та психологічні техніки, вправи і прийоми щодо саморозвитку і самовиховання особистісної рефлексії підлітків при сприйнятті ними класичної і сучасної музики.

Вперше розкрито зміст і структуру процесу гуманізації навчально-виховного процесу у дитячому хоровому колективі. Теоретично обгрунтовано педагогічну технологію формування гуманних взаємин між його учасниками на основі демократичного стилю керування ним. Удосконалено критерії та показники рівнів сформованості гуманних взаємин відповідно до специфіки, мети та творчої діяльності дитячого хорового колективу. Розроблено положення щодо впровадження в навчальний процес демократичного стилю керівництва дитячими музичними колективами.

Розглянуто феномен учіння як психолого-педагогічного явища, розкрито сутність мотивації учіння та особливості її формування у школярів. Висвітлено стан розкриття проблеми формування мотивації учіння гри на фортепіано в теорії та методиці інструментально-виконавської підготовки. Обгрунтовано педагогічні умови формування мотивації учіння гри на фортепіано у школярів, визначено критерії та показники її сформованості. Наведено результати констатувального експерименту, розкрито методику та зміст дослідної роботи, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування творчих здібностей молодших школярів у процесі музичної діяльності. Виявлено й обгрунтовано основні педагогічні умови, що сприяють ефективності формування творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку у процесі музичної діяльності. Дослідження переконує в дієвості методики стимулювання творчої самореалізації учнів особистісно зорієнтованого типу, що передбачає поетапність включення молодших школярів у процес творчої музичної діяльності завдяки прямим і опосередкованим впливам, забезпечує оволодіння мовою музики у власній музично-мовленнєвій діяльності учнів та включення музики у широкий художній контекст.

Визначено суть, зміст і структуру музичного і пізнавального інтересу. Висвітлено індивідуально-психологічні особливості формування інтересу до музичного виконавства й особливості та специфіку такої діяльності, як музичне виконавство взагалі та в ранньому віці - зокрема. На підставі різноманітного дослідного матеріалу встановлено рівні сформованості музично-пізнавального інтересу дітей віком 6 - 8 років, зроблено порівняльний аналіз динаміки його формування. Розглянуто фактори, що позитивно впливають на формування інтересу до музичного виконавства, а також негативні, які перешкоджають даному процесу. Підтверджено положення про те, що прояв активного інтересу зумовлює високий рівень навчання (сприймання, засвоєння, розуміння), успішність даної діяльності (з урахуванням високих та індивідуальних можливостей дітей), що стимулює подальший розвиток інтересу.

Наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми формування комунікативної компетентності у майбутніх учителів музики. Розкрито сутність та структуру цієї компетентності, визначено її засоби, критерії та рівні сформованості. Розроблено й апробовано комплекс педагогічних заходів для забезпечення ефективності процесу формування комунікативної компетентності майбутніх учителів музики, а також висвітлено перспективи подальшого науково-педагогічного пошуку з їх підготовки.

Досліджено проблему розвитку музичного мислення учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (музичні відділення). Проведено теоретичний аналіз наукової літератури з даної проблеми. Визначено специфіку мислення особистості в музично-творчій діяльності, поняття "музичне мислення", його структуру. Висвітлено педагогічні умови його розвитку. Психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку розглянуто з позиції констатування факту домінування емоційної сфери дитини над раціонально-логічною, підкреслюється необхідність поступового досягнення пропорційності цих двох начал. Визначено критерії розвитку музичного мислення молодших школярів і встановлено рівні його розвиненості. Експериментально перевірено впровадження у процес навчання учнів початкових музичних навчальних закладів поетапної методики розвитку музичного мислення.