Проаналізовано причини виникнення відхилень у поведінці молодших школярів, запропоновано їх корекцію засобами професійно-педагогічного спілкування, а також особливості стратегії, тактики і техніки такого спілкування. Підкреслено роль особистісно-професійних властивостей вчителя у спілкуванні з важковиховуваними дітьми.

Проаналізовано результати експериментальної роботи, спрямованої на профілактику агресивності у дітей старшого дошкільного віку. Визначено зміст роботи практичного психолога в системі дошкільних установ щодо профілактики агресивності старших дошкільників. Розроблено дидактичну модель впровадження психологічної служби у системі освіти.

Висвітлено психологічні особливості формування звичок у дітей дошкільного віку на підставі узагальнення матеріалів експериментальних досліджень і вивчення передового досвіду вихователів. Визначено психолого-педагогічні умови формування звичок у дітей, наведено шляхи, засоби та методичні прийоми керівництва даним процесом. Розглянуто гру як засіб формування звичок у дошкільників.

Освещены психологические особенности формирования привычек у детей дошкольного возраста на основе обобщения материалов экспериментальных исследований и изучения передового опыта воспитателей. Определены психолого-педагогические условия формирования привычек у детей, приведены пути, средства и методические приемы управления данным процессом. Рассмотрена игра как способ формирования привычек у дошкольников.

Розглянуто питання виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Подано історико-педагогічний та теоретичний аналіз проблеми морального виховання дошкільників та відповідальності як внутрішньої передумови їх моральної поведінки. Обгрунтовано підхід до розгляду відповідальності на етапі дошкільного дитинства у вигляді моральної норми поведінки, що визначається відповідними правилами. Запропоновано поетапний підхід до виховання відповідальної поведінки, який включає створення емоційних передумов для відповідальної поведінки, ознайомлення дошкільників з конкретними спобами взаємодії, формування власного досвіду відповідальної поведінки.

Проведено теоретичний та експериментальний аналіз проблеми моральної саморегуляції як умови запобігання девіантній поведінці підлітків. Проаналізовано суть, види та детермінанти поведінкових відхилень у дітей підліткового віку. Виявлене значення моральної саморегуляції у виникненні поведінкових аномалій вимагало теоретичного аналізу й експериментального дослідження специфіки її прояву в підлітковий період. Розроблено та апробовано програму тренінгових занять зі становлення моральної саморегуляції поведінки підлітків. Отримані експериментальні дані засвідчили доцільність і ефективність розробленої програми морального виховання підростаючого покоління, необхідність її поширення з метою морального розвитку дітей підліткового віку, становлення в них моральної саморегуляції поведінки, що сприятиме запобіганню поширення відхилень у їх поведінці.

Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено психологічні, соціальні та педагогічні умови та чинники формування асоціальної поведінки підлітків. Визначено психологічний зміст, структуру та механізм соціальної детермінації даного феномену. Доведено взаємозв'язок між індивідуальними особливостями учнів, активізацією процесу саморегуляції поведінки та механізмами зовнішньої регуляції. Розроблено прогностичну модель подолання асоціальної поведінки, важливими елементами якої є психологічна корекція та психологічна профілактика. Виявлено конкретні форми, типи та специфіку прояву асоціальної поведінки підлітків, визначено психолого-педагогічні напрями її профілактики.

Розкрито сутність та висвітлено характерні особливості аморального вчинку, розглянуто його структуру, проаналізовано різні підходи щодо запобігання відхиленням у поведінці підлітків. Виявлено рівні та основні форми аморальних вчинків, що скоюють підлітки та з'ясовано їх мотиви. Визначено психологічні умови, додержання яких сприяло процесу запобігання аморальним проявам в поведінці підлітків. Розглянуто зовнішнє вираження внутрішньої структури особистості підлітка. Запропоновано програму, яка дозволила за умов сучасної загальноосвітньої школи розвинути свідоме ставлення підлітків до норм моралі та зменшити, а в деяких випадках позбутися певних аморальних аспектів їх поведінки.

Визначено, що особливої актуальності набуває розуміння механізмів формування поведінкових відхилень та реалізація на цій основі превентивної складової педагогічного процесу, що передбачає поєднання превентивної освіти, розвитку та виховання з точки зору закономірностей безпечного зростання дитини як складової її соціалізації. Відомо, що механізм формування девіацій поведінки пов'язаний з дією відповідних психологічних законів поведінки людини. В основі дії лежить необхідність задоволення одного з рівнів потреб людини: потреб в увазі, визнанні, забезпеченні особистісної значущості.

Зазначено, що останніми роками виникла необхідність психодіагностики особливостей сімейного виховання проблемних дітей, яка забезпечує батькам і дітям, починаючи з раннього дитинства, великий спектр різної за формою та спрямованістю психологічної допомоги, надає розуміння причин поведінкових та особистісних розладів, надає можливість підібрати оптимальні та ефективні шляхи та способи виховання проблемної дитини.

Досліджено структуру образу "я" підлітків з розладами поведінки з метою оптимізації та вдосконалення методичного апарату для діагностики різних порушень у побудові образу "я" і психологічної роботи з формування адекватного образу "я" з метою профілактики девіантної поведінки.

Изучен образ "я" и описана его структура у подростков с расстройствами поведения с целью оптимизации и усовершенствования методического аппарата для диагностики различных нарушений в построении образа "я" и психологической работы по формированию адекватного образа "я" с целью профилактики отклоняющегося поведения.

The article is devoted to studying "I" - image and to description of its structure of teenagers with behavioral disorders in order to find ways of optimization and improvement of methodical set for diagnosing various "I" - image components and for possible psychological work when forming adequate "I" - image with the aim of deviant behaviour prophylaxis.

Порушено одну з найбільш актуальних проблем у сучасному науково-психологічному просторі – тривожність підлітків. Розкрито сутність понять "тривога" і "тривожність" у контексті їх впливу на поведінку людини. Викладено основні концепції вітчизняних і зарубіжних учених щодо прояву та корекції тривожності в підлітковому віці, а також розглянуто експериментальні доробки стосовно визначення видів та форм тривожності, виявлення зв'язків між тривожністю дітей і батьків. Виокремлено два типи джерел стійкої тривожності – тривала зовнішня стресова ситуація через часте переживання станів тривоги; внутрішні психологічні та / або психофізіологічні причини. Підсумовано, що викликають тривожність і впливають на зміну її рівня дуже різноманітні причини, які можуть бути в усіх сферах життєдіяльності людини.

Рассмотрена одна из наиболее актуальных проблем в современном научно-психологическом пространстве – тревожность подростков. Раскрыта сущность понятий "тревога" и "тревожность" в контексте их влияния на поведение человека. Изложены основные концепции отечественных и зарубежных ученых относительно проявления и коррекции тревожности в подростковом возрасте, а также рассмотрены экспериментальные наработки относительно определения видов и форм тревожности, выявления связей между тревожностью детей и родителей. Выделены два типа источников устойчивой тревожности – длительная внешняя стрессовая ситуация из-за частого переживания состояний тревоги; внутренние психологические и / или психофизиологические причины. Подытожено, что вызывают тревожность и влияют на изменение ее уровня очень разнообразные причины, которые могут быть во всех сферах жизнедеятельности человека.

The article raises a most actual issue - anxiety of teenager. It presents some basic concepts and doctrines of both domestic and foreign scientists, their experimental investigations concerning manifestation and correction of anxiety level in adolescence.

Подано результати дослідження факторів агресивної поведінки дітей старшого дошкільного віку. Надано психологічний портрет агресивної дитини. Окреслено шляхи профілактики та корекції агресивної поведінки у дітей старшого дошкільного віку.

Поданы результаты исследования факторов агрессивного поведения детей старшего дошкольного возраста. Представлен психологический портрет агрессивного ребёнка. Определены пути профилактики и корекции агресивного поведения у детей старшего дошкольного возраста.

The results of research of factors of aggressive conduct of children of senior preschool age are presented in the article. An author gives the psychological portrait of aggressive child, outlines the ways of prophylaxis and correction of aggressive conduct of children of senior preschool age.

Розглянуто дослідження зарубіжних та вітчизняних психологів з проблеми розвитку особистості та становлення соціальної поведінки дітей дошкільного віку. Розкрито сутність та структуру соціальної поведінки. Досліджено чинники, які впливають на поведінку дитини. Встановлено, що головною умовою адекватної поведінки дітей дошкільного віку є взаємини з батьками, які ґрунтуються на взаємоповазі та любові.

Рассмотрены исследования зарубежных и отечественных психологов по проблеме развития личности и становления социального поведения детей дошкольного возраста. Раскрыты сущность и структура социального поведения. Исследованы факторы, влияющие на поведение ребенка. Установлено, что главным условием адекватного поведения детей дошкольного возраста являются взаимоотношения с родителями, которые основываются на взаимоуважении и любви.

In the article research of foreign and ldomestic psychologists on issue of development and becoming of social conduct of children of preschool age.

Досліджено психологічні особливості саморегуляції поведінки дітей старшого дошкільного віку та можливості її розвитку за умов сюжетно-рольової гри. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення саморегуляції їх поведінки. Висвітлено особливості сюжетно-рольової гри у старшому дошкільному віці. З'ясовано взаємозв’язок типів суб’єктної регуляції поведінки та тривожності, а також статеві відмінності вияву зазначених показників. Виявлено зв'язок компонентів саморегуляції поведінки та рівня тривожності. Визначено актуальний рівень та оптимальний варіант розвитку саморегуляції поведінки старших дошкільників. Розроблено та впроваджено розвивально-корекційну програму, спрямовану на розвиток саморегуляції старших дошкільників за умов сюжетно-рольової гри, ефективність якої експериментально підтверджено.

Розкрито основні труднощі у функціонуванні сім'ї, яка має проблемну дитину. Виділено фази реакцій батьків на народження проблемної дитини, узагальнено коло проблем, які трапляються у сім'ях, описано їх типові ситуації функціонування та дисфункційні симптоми.

Наведено цілісну характеристику проблеми дослідження відповідальності у психологічній науці. Розкрито особливості розвитку й умови формування якості відповідальності у підлітковому віці, зокрема, у важковиховуваних учнів. Описано типи просоціальної відповідальності. З'ясовано, що якість відповідальності у підлітковому віці характеризується нецілісністю, дисгармонійністю розвитку, а також зорієнтованістю як на просоціальні, так і асоціальні цінності та норми (описано аналогічні типи асоціальної відповідальності). Досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування у важковиховуваних підлітків інтегрованої просоціальної відповідальності. Розглянуто метод педагогічної вимоги та включення учня у спільну діяльність з учителем і однокласниками. Зазначено, що після формувального впливу зафіксовано значущі позитивні зміни у групі важковиховуваних підлітків: зростання загальної кількості типів відповідальності просоціального спрямування, покращання показників ставлення до відповідальності та її розуміння. Наведено рекомендації щодо профілактики та подолання безвідповідальності як фактора важковиховуваності учнів.

Охарактеризовано психолого-педагогічні особливості підліткового віку. Визначено групу факторів ризику у формуванні адиктивної поведінки підлітків. Аргументовано, що у підлітковому віці виховний вплив батьків і близьких є одним із вирішальних чинників у формуванні певного стереотипу поведінкових реакцій і характерних особливостей.

Охарактеризованы психолого-педагогические особенности подросткового возраста. Определена группа факторов риска в формировании адиктивного поведения подростков. Аргументировано, что в подростковом возрасте воспитательное влияние родителей и близких является одним из решающих факторов формирования определенного стереотипа поведенческих реакций и характерных особенностей.

The psycho-pedagogical features of adolescence are characterised. It is determined the group of risk factors in the formation of addictive behaviour of adolescents.

Теоретично розглянуто проблему харчової поведінки особистості (Л. Пономарьова, Р. Комер, О. Самойлова, Т. Яблонська та ін.), яка визначає не лише вподобання, схильності, цінності, установки особистості, а й культурну, етнічну та релігійну приналежність, відтворює психологічний портрет індивіда, несе приховану інформацію про його індивідуальні характеристики. Ризик порушень харчової поведінки особистості пов'язаний із низькою соціальною адаптацією, труднощами в налагодженні міжособистісних взаємин, сімейною ситуацією тощо (А. Занозін, В. Сутчук, В. Шебанова й ін.). Емпірично з'ясовано, що підлітки групи ризику вирізняються емоційною та екстернальною харчовою поведінкою. У ставленні до себе в них превалюють закритість, певний рівень самокерівництва, внутрішня конфліктність і схильність до самозвинувачення. Школярі цієї групи визначили ставлення батьків до них як диктаторське, вороже та непослідовно-деструктивне. Отже, підліткам групи ризику складно переробляти емоції, не вдаючись за допомогою до їжі, і стримуватися при її вигляді, вона виконує для них психотерапевтичну функцію. Вони схильні "заїдати" свої проблеми та компенсувати таким чином власні недоліки, про що свідчать кореляційні зв'язки емоційної харчової поведінки з ворожим ставленням батьків і закритістю; екстернальної харчової поведінки з диктаторським ставленням та самозвинуваченням. Харчова поведінка підлітків групи норми характеризується здатністю обмежувати себе в їжі, прагненні харчуватися раціонально. Вони вирізняються самовпевненістю, самоприйняттям, очікуванням позитивного ставлення з боку інших та усвідомленням власної цінності. Підлітки визначили ставлення до себе батьків як автономно-відсторонене та позитивно-гармонійне. Тобто, з одного боку, наявна довіра та позитивний інтерес у батьків до своєї дитини, її повне психологічне прийняття; з іншого - відсутність тенденцій до заступництва й певне відмежування від проблем дітей, їх оцінка як цілком дорослих осіб. Установлено кореляційні зв'язки обмежувальної харчової поведінки з автономно-відстороненим і позитивно-гармонійним ставленням батьків та із самовпевненістю; екстернальної харчової поведінки із самоприйняттям.