Подано психологічний підхід до дослідження та використання буддиської практики уважності, як однієї з найбільш ефективних відомих традиційних психотехнік розвитку самосвідомості.

Описан психологический подход к исследованию и применению буддийской практики внимательности, как одной из наиболее эффективных известных традиционных психотехник развития самосознания.

In the article was undertake an attemption of psychologycal approach to research of useing Buddhism attention practice as a most effective known tradition self-awereness developments psychotechniques.

Рассмотрено соответствие между типологией психе-йоги А.Афанасьева и типами информационного метаболизма в соционике. Указаны сходства и различия этих типологических систем.

Розкрито механізм впливу медитації на психіку, що відновлює спонтанну і безпосередню взаємодію особистості зі світом.

Ще з раннього дитинства люди втрачають контакт з необумовленою реальністю і починають сприймати світ крізь призму бінарних опозицій, які виступають атрибутом європейської культури в цілому і за певних умов призводять до стану "розірваної" свідомості. Вихід з цього стану досягається практикою медитації і містить у собі переживання тотального припинення процесу свідомої думки, зникнення ідеї власного "Я" і відчуття єдності суб'єкта і об'єкта. Досягаючи стану недуальності, особа, що медитує, відчуває глибоку причетність до всього сущого і сприймає світ як цілісну, гармонійну картину, де не існує ні добра, ні зла, ні життя, ні смерті, тому що це лише бінарні опозиції людського понятійного апарату, які мають мало спільного з реальністю.

Досліджено проблеми медитації як систематичного вправляння, спрямованого на зосередження і центрацію уваги, повне розслаблення та умиротворення.

Досліджено духовні практики особистості з метою досягнення такого ступеня духовного розвитку, який називається мудрістю і пов'язаний з відкриттям і переживанням Бога.

Зазначено, що духовні практики і сучасна трансперсональна психологія знаходяться у пошуці шляхів занурення всередину людської психіки, де знаходиться внутрішній світ людини як мікрокосмос, який відкриває нові сторони макрокосмосу, котрі не передаються існуючою природничо-науковою картиною світу. Розглянуто значення терміна "медитація", яка покриває реальність глибокої зосередженості людини на своєму внутрішньому світові, коли людина концентрує фокус уваги як центр свідомості на саму себе і, одночасно відсторонюється від будь-яких зовнішніх подразників. За різними критеріями виділено види медитації. Підкреслено, що, навчившись медитувати, ми залишаємося жити серед свого звичайного оточення, але змінюється ставлення до себе, до людей, до світу. Побудовано схему засад саморозвитку особистості, що проявляється у радикальній конверсії, ієрархії смислів, у нарощенні можливостей контекстуально-інтуїтивного потоку психіки, у гармонізації зв'язку свідомості з несвідомим, у переживанні безпосереднього психічного контакту з іншою людиною, зі спільнотою, з природою, з космосом (Богом).

Отмечено, что духовные практики и современная психология находятся в поисках путей погружения внутрь человеческой психики, где находится внутренний мир человека, как микрокосмос, который открывает новые стороны макрокосмоса, которые не передаются существующей естественно-научной картиной мира. Рассмотрено значение термина "медитация", которая покрывает реальность глубокой сосредоточенности человека на своем внутреннем мире, когда человек концентрирует фокус внимания как центр сознания на самого себя и, одновременно предельно отстраняется от всяческих внешних раздражителей. По разным критериям выделены виды медитации. Подчеркивется, что научившись медитировать, мы остаемся жить среди своего обыкновенного окружения, но меняется отношение к себе, к людям, к миру. Построена схема принципов саморазвития личности. Медитация определяется как могучее средство саморазвития личности, что проявляется в радикальной конверсии, иерархии, в наращивании возможностей интуитивного потока психики, в гармонизации связи сознания с бессознательным, в переживании непосредственно психического контакта с другим человеком, с обществом, с природой, с космосом (Богом).