Розглянуто проблеми освіти дітей, що потребують спеціального корекційного впливу. Висвітлено окремі питання навчання та виховання глухих і туговухих дітей, а також досліджено історію становлення наукової думки у галузі дефектології. Порушено актуальні питання вищої школи, зокрема, психології мовлення у структурі підготовки майбутніх сурдопедагогів, розвитку в студентів якостей дослідника в даній сфері, формування психологічної грамотності як професійної якості дефектолога тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю948.22 я43 + Ч430 я43

Рубрики:

Психологія глухих, глухонімих та тих, що погано чують

Дефектологія в цілому

Шифр НБУВ: В343275 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості розвитку психічних процесів та функціонування сенсорних систем дітей з обмеженими можливостями слухового аналізатора.

Рассмотрены особенности развития психических процессов и функционирования сенсорных систем детей с ограниченными возможностями слухового анализатора.

The article depicts the peculiarities development of psychical processes and functioning of sensory systems of deaf children.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.386 + Ю948.22

Рубрики:

Психологія глухих, глухонімих та тих, що погано чують

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено теоретичні положення з проблем діагностики та корекції психофізичного розвитку глухих дітей старшого шкільного віку. Встановлено особливості та потенційні можливості фізичного розвитку, психомоторних функцій й пізнавальної діяльності глухих дітей та дітей із нормальним слухом старшого шкільного віку. Розроблено методику корекції психофізичного розвитку глухих дошкільників засобами артикуляційної та пальцевої гімнастики у поєднанні з мовленнєвими та рухливими іграми.

Уточнено особливості формування та розвитку взаємин дітей з вадами слуху, які полягають у способах невербальної діагностики зовнішніх інформативно обмежених проявів на основі зорового сприймання та тлумачення ситуації, а також симптоматичних проявів поведінки людини. Розроблено компенсаторні засоби формування гуманістичних взаємин через гру шляхом включення дитини у рольові функцію та перспективу. Виявлено динаміку становлення гуманістичних відносин глухих, туговухих дітей, а також виділено критерії, рівні розвитку та типи взаємин.

Вперше проведено психологічне вивчення рівня сформованості мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Сконструйовано й апробовано діагностичні методики та розроблено психологічні підходи ефективного впливу на розвиток мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності у період навчання в університеті. Виявлено структуру та встановлено критерії та рівні мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Визначено домінантні мотиви та характер їх впливу на діяльність і виявлено "модифіковані ознаки критеріїв", які визначають процес і результат мотиваційної готовності. Вдосконалено знання сутності феномену мотиваційної готовності студента-сурдопедагога до здійснення професійної діяльності та конкретизовано положення про взаємозв'язок мотиваційної сфери та діяльності у формуванні особистості.

Висвітлено теоретичні підходи зарубіжних і вітчизняних учених щодо аналізу психологічних особливостей розвитку глухих дітей у процесі взаємодії та спілкування. Розглянуто причини виникнення вад слуху, проаналізовано проблему компенсації глухоти. Розкрито закономірності психічного розвитку дітей з вадами слуху. Проаналізовано особливості формування у таких осіб емоційної сфери, самосвідомості, мовлення та міжособистісних стосунків, визначено особливості їх предметної діяльності. Розкрито роль сім'ї у соціалізації та розвитку міжособистісних стосунків дітей з вадами слуху. Зроблено висновок, що ключовим психологічним фактором, який обумовлює особливості діяльності та спілкування дітей з вадами слуху, є їх гнучкість у створенні та використанні різноманітних психологічних засобів. Обгрунтовано рекомендації щодо надання психологічної допомоги сім'ям і вихователям з метою оптимізації та гармонізації розвитку глухих дітей.

Освещены теоретические подходы отечественных и зарубежных ученых к анализу психологических особенностей развития глухих детей в процессе взаимодействия и общения. Рассмотрены причины возникновения нарушений слуха, проанализирована проблема компенсации глухоты. Раскрыты закономерности психологического развития детей с нарушениями слуха. Проанализированы особенности формирования у таких лиц эмоциональной сферы, самосознания, речи и межличностных взаимоотношений, определены особенности их предметной деятельности. Раскрыта роль семьи в социализации и развитии межличностных отношений детей с нарушениями слуха. Доказано, что ключевым психологическим фактором, обуславливающем особенности деятельности и общения детей с нарушениями слуха, является их гибкость в создании и использвании различных психологических средств. Обоснованы рекомендации по оказанию психологической помощи семьям, учителям и воспитателям с целью оптимизации и гармонизации развития глухих детей.

Розглянуто особливо важливе у спеціальній психології питання взаємозв'язку особистісних характеристик і взаємин у групах, де є діти с порушеннями слуху. Висвітлено формування взаємин за емоційно-емпатичною й інтелектуальною складовою, типом групових контактів і засобів спілкування. Увагу приділено психодіагностичним технологіям і технікам.

Рассмотрен особо важный в специальной психологии вопрос взаимосвязи личностных характеристик и взаимоотношений в группах, где есть дети с нарушениями слуха. Освещены особенности формирования взаимоотношений по эмоционально-эмпатической и интеллектуальной составляющей, типам групповых контактов и средств общения. Внимание уделено психодиагностическим технологиям и техникам.

Вперше розроблено та науково обгрунтовано експериментальну модель корекційної методики розвитку пізнавальної діяльності глухих дітей 5 - 6-ти років у процесі навчання плавання, що складається з трьох етапів (пропедевтичний, адаптувально-навчальний, розвивально-тренувальний). Охарактеризовано сутність пізнавальної діяльності дітей 5 - 6-ти років з порушенням слуху (особлива форма прояву почуттєвої, теоретичної та практичної активності дитини дошкільного віку, спрямована на усвідомлення довкілля, зміст і можливості розвитку якої обмежені дефектом сприйняття слухової інформації), її показники (зорово-диференційоване сприйняття, логічно-образне та наочно-дійове мислення, увага, здатність до аналізу й узагальнення, зорова пам'ять, орієнтація у просторі). Визначено критерії оцінювання (самостійність, результативність і правильність виконання дії) і рівні розвитку пізнавальної діяльності (достатній, задовільний, нижче задовільного, низький). Виявлено відмінності розвитку пізнавальної діяльності та фізичного стану глухих дітей 5 - 6-ти років від показників розвитку їх однолітків без порушення слуху. Розроблено принципи та зміст корекційно-розвивальної роботи з розвитку пізнавальної діяльності глухих дітей у процесі навчання плавання. Уточнено поняття "пізнавальна діяльність". Подальшого розвитку набула теорія та методика корекційної роботи з розвитку пізнавальної діяльності глухих дітей 5 - 6-ти років.

Вивчено вплив рекреаційно-туристичних заходів на психоемоційний стан дитини з вадами слуху. Викладено результати дослідження психологічного тестування внутрішньо-емоційного стану дітей із вадами слуху за допомогою тесту Люшера до й після проведення туристичних заходів, визначено роль і місце активного туризму в процесі психологічної реабілітації дітей із вадами слуху. Перед початком рекреаційно-туристичних заходів для дітей зі слуховими порушеннями характерні нервово-емоційне напруження, замкнутість, тривога, прояви пасивності, занижена самооцінка, душевний неспокій. Після занять рекреаційно-туристичною діяльністю спостерігалося поступове покращання основних психофізичних функцій організму дитини, активізується увага, образне мислення, уява, діти стають відкритішими до нових контактів та вражень. Встановлено, що досягнення максимального ефекту можливе за повторюваності таких заходів, оскільки позитивні враження від попередніх подорожей стають активною мотивацією до участі в наступних. Організація рекреаційно-туристичних занять повинна поєднувати активне пересування з пізнавальними, краєзнавчими та розважальними заходами, що сприяє гармонійному психофізичному розвитку дитини із слуховими порушеннями.

Проаналізовано розвиток мотиваційної сфери навчання у молодших школярів з порушеннями слуху та групи норми. Описані результати дослідження підтверджують наявність відмінностей у стані сформованості мотиваційної сфери навчання у двох вибірках, а саме: у дітей з порушеннями слуху недостатньо розвинена вузька навчальна мотивація, домінує ігрова та широка соціальна мотивація.

Викладено теоретико-методологічні засади дослідження мотиваційної сфери учіння в молодших школярів. Висвітлено особливості психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку із порушеннями слуху в процесі учіння. Розглянуто емпіричне дослідження психологічних особливостей мотиваційної сфери учіння в молодших школярів із порушеннями слуху. Подано результати впровадження програми розвитку мотиваційної сфери учіння в молодших школярів із порушеннями слуху й їх інтерпретацію.

Увагу приділено проблемі розвитку мотиваційної сфери навчання у молодших школярів з порушеннями слуху. Розкрито зміст поняття мотиваційної сфери навчання як комплексу мотиваційного, емоційно-вольового, морально-ціннісного складників, що спонукають і спрямовують пізнавальну діяльність, визначають її успішність. Надано узагальнену характеристику особливостей психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху в процесі навчання. З'ясовано психологічні особливості мотиваційної сфери їх навчання та групи норми, розкрито динаміку змін складників цієї сфери від I до IV класів. Визначено психолого-педагогічні умови розвитку мотиваційної сфери навчання. Розроблено й апробовано програму, спрямовану на розвиток мотиваційної сфери навчання у молодших школярів з порушеннями слуху в контексті гуманістичного підходу й експериментально доведено її ефективність.

Вирішено проблеми інтелектуального розвитку особистості з порушеннями слуху в підлітковому віці. Визначено стан розробленості проблеми розвитку інтелекту в сучасній психологічній науці; описано підходи до трактування проблеми детермінації інтелектуального розвитку; визначено специфіку інтелектуального розвитку в підлітковому віці. Експериментально виявлено особливості інтелектуального розвитку підлітків із порушеннями слуху: низьку сформованість загальної обізнаності; низький рівень розвитку креативності та понятійного мислення; домінування невербальної підструктури інтелекту над вербальною. Встановлено специфіку психологічних детермінант інтелектуального розвитку в підлітків з порушеннями слуху: мотиваційних детермінант, що виявляється в домінантності зовнішнього локусу мотивації й недостатній сформованості пізнавального мотиву; емоційних детермінант, що виявляється у високій психоемоційній виснажуваності, тривожності; рефлексивно-регулятивних детермінант, що конкретизуються у несформованій здатності до усвідомленого програмування власних дій, самокритичного оцінювання результатів власної діяльності й рефлексивної саморегуляції, низькій регулятивній гнучкості й автономії. Доведено взаємозумовленість сформованості психологічних детермінант й показників інтелектуального розвитку. Констатовано значущість впливу сенсорних й соціокультурних чинників на розвиток інтелекту підлітків із порушеннями слуху. З’ясовано, що зміст, характер та темпи інтелектуального розвитку підлітків із порушеннями слуху зумовлюються переважно впливом зовнішніх чинників. Обгрунтовано й доведено ефективність психологічної технології формування психологічних детермінант інтелектуального розвитку підлітків з порушеннями слуху.