Установлено, что у 24 ( +- 4) % студентов медицинских вузов (N = 100) Украины отсутствует интерес к профессии врача, а к конкретной специальности - у 35 %. Устойчивый интерес к врачеванию также отсутствует у 18,6 % врачей, которые имеют стаж работы более 15 лет. Отмечено, что наряду с проблемами экономического характера особую актуальность приобретает содержание психологической подготовки медицинских кадров. Предложена методика изменения содержания психологической подготовки врача, исходя из интегральной модели личности специалиста-медика.

На основе данных современной психологической науки и диалектико-материалистической методологии понимания личности проанализированы индивидуально-психологические особенности личности врача-интерниста с учетом специфики его профессии. Показано значение психо-эмоциональных состояний врача при общении с больными, проанализированы объективные причины врачебных ошибок. Уделено внимание вопросам взаимосвязи индивидуальных особенностей личности врача с достижениями научно-технического прогресса.

Приведены ход и результаты эмпирического исследования уровня конгруэнтности-инконгруэнтности психотерапевта, его эмпатийного понимания клиента и эмоционального высвобождения как результата психотерапевтической работы.

Описаны личностные характеристики, а также профессиональные вредные факторы в связи с возникновением профессиональной деструкции и синдрома выгорания у врачей.

Подано теоретичні основи психологічної саморегуляції, практичні рекомендації, прийоми керування и регулювання власного психічного стану та особистісних взаємовідносин у контексті профілактики синдрому вигорання.

Представлены результаты комплексного клинико-психопатологического и психодиагностического исследования медицинского персонала бригад скорой помощи. Выделены феноменологические варианты синдрома профессионального выгорания, наиболее распространенным является астено-ипохондрический. Показано, что синдром профессионального выгорания во всех феноменологических вариантах имеет выраженный астенический компонент. Полученные результаты могут быть использованы при разработке психокоррекционных мероприятий.

Запропоновано теоретичне й емпіричне обгрунтування емпатійних чинників професійної адаптації медичних сестер на всіх етапах їх становлення, з'ясовано психологічний зміст емпатійної зумовленості ефективності такої адаптації. Розкрито емпатійні позиції медичної сестри як основного регуляційного чинника даної адаптації. Виокремлено на кожному з етапів професійного становлення у структурі особистісних і поведінкових рис медсестер комплекс взаємопов'язаних психологічних утворень, які є провідними структурними компонентами професійної готовності до праці та критеріями ефективної професійної адаптації. Розвинуто трактування трансформацій емпатійної позиції під час професійного становлення. Відповідно до цього наведено методичні рекомендації щодо проведення медичним психологом психопрофілактичних і розвивально-корекційних заходів з метою підвищення психологічної компетентності медсестер на всіх етапах їх професійної адаптації.

Досліджено динаміку індивідуально-психологічних характеристик особистості під час навчальної, навчально-професійної діяльності та праці. За результатами дослідження поглиблено уявлення про вплив провідної діяльності на індивідуально-психологічні характеристики людини та висвітлено особливості динаміки індивідуально-психологічних змін на різних етапах становлення особистості професіонала. У період навчання у студентів формується відповідальність за власні дії, мотиваційна й емоційна сфери, збільшується значимість конкретно-життєвих ціннісних орієнтацій. Лікарі-інтерни, які представляють учбово-професійний вид провідної діяльності, відрізняються стабільністю мотиваційної й емоційної сфери, поруч з цим відзначається зниження значимості цінностей абстрактно-пізнавальних. Початок професійної діяльності лікаря характеризується розвинутою відповідальністю, їм властивий високий рівень чутливості до невдач у діяльності та спілкуванні. Особливості ієрархії цінностей полягають в однаковому значенні цінностей конкретно-життєвих і абстрактно-пізнавальних.

Розкрито психологічну суть, структуру та види ідентичності. Виявлено психологічні детермінанти становлення професійної ідентичності у майбутніх медсестер. Розроблено тренінг, спрямований на оптимізацію становлення їх професійної ідентичності й експериментально перевірено його ефективність. Відзначено, що професійна ідентичність як інтегративний феномен розвивається у ході професійного навчання, є механізмом формування професійної самосвідомості та результатом професійного самовизначення, персоналізації та самоорганізації, має прояв в усвідомленні власної єдності з професією та представниками певної професії. Відзначено, що сформованість професійної індентичності у вигляді відносно стійкого особистісного утворення можна констатувати у разі перебування певного працівника на достатньо високому рівні оволодіння професією. Серед психологічних детермінант професійної ідентичності важливе місце займає сформованість Я-образу.

На підставі результатів теоретичного аналізу й експериментального вивчення проблеми готовності старшокласників до професійного навчання стоматолога визначено шляхи її формування. Така готовність зумовлена настановленням особистості на певну поведінку, комплексом мотиваційних, орієнтаційних інтелектуальних компонентів, а також певними рисами особистості, а саме: працездатністю, упевненістю, зосередженістю, спостережливістю, уважністю. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методики діагностування та формування індивідуально-психологічних якостей слухачів підготовчих курсів і учнів профільних класів відповідно до вимог, які необхідно задовольняти для здійснення праці стоматолога. Розроблено методичні рекомендації щодо формування готовності старшокласників до оволодіння даною професією, які грунтуються на комплексному врахуванні їх вияву залежно від віку та місця мешкання оптантів, а також використання активних форм і методів роботи зі старшокласниками, зокрема, групових тренінгових занять.

Оптимізовано систему психотерапевтичної корекції синдрому вигоряння (СВ) у медичного персоналу швидкої допомоги на підставі комплексного оцінювання його феноменології та патопсихологічних механізмів формування. Виявлено розповсюдженість синдрому професійного вигоряння серед даного персоналу. Вивчено особливості психічної сфери медичного персоналу бригад швидкої допомоги з СВ, виділено його феноменологічні варіанти та патопсихологічні механізми формування. Визначено особистісний профіль, варіанти акцентуацій характеру, стан емоційно-мотиваційної сфери у персоналу швидкої допомоги з СВ. Виявлено особливості соціального функціонування медичного персоналу швидкої допомоги в обстежених групах, виявлено його особливості. З використанням системного підходу науково обгрунтовано принципи патогенетичної психотерапевтичної корекції співробітників швидкої допомоги з СВ. За результатами апробації запропонованої системи корекції доведено її високу ефективність.

Виявлено, що чинником продуктивної професійної соціалізації лікарів-терапевтів є підтримання позитивних (конструюючих) та попередження впливу негативних (деструктивних) стереотипів лікарсько-пацієнтської взаємодії. Вперше виокремлено рівні рефлексії стереотипів професійної діяльності лікарів-терапевтів: індивідуальний - суб'єктивне сприйняття стереотипу як наслідку індивідуальної професійної діяльності (стаж 1 - 2 роки); професійний - асоціювання стереотипу з узагальненими характеристиками усіх лікарів за умови ігнорування взаємозв'язку між власною терапевтичною діяльністю та професійними стереотипами (стаж більше 5-ти років). Доведено, що формування інтерактивного рівня рефлексії сприяє успішності соціалізації лікарів-терапевтів у галузі медичної діяльності.

Розглянуто соціально-психологічні аспекти професійної ідентичності майбутнього медичного психолога. Розкрито специфіку його професійної ідентичності та представлено її структурну модель. Висвітлено результати дослідження динаміки становлення професійної ідентичності майбутнього медичного психолога, обгрунтовано її етапи. Представлено експериментально перевірене спеціально організоване професійно орієнтоване навчання, спрямоване на оптимізацію становлення професійної ідентичності.

Рассмотрены социально-педагогические аспекты профессиональной идентичности будущего медицинского психолога. Раскрыта специфика его профессиональной идентичности и представлена ее структурная модель. Освещены результаты исследований динамики становления профессиональной идентичности будущего медицинского психолога, обосновыны ее этапы. Представлено экспериментально проверенное специально организованное профессионально ориентированное обучение, направленное на оптимизацию становления профессиональной индентичности.

Вперше досліджено психологічні особливості особистості лікарів терапевтичного профілю з метою оптимізації їх професійної діяльності. Встановлено й обгрунтовано критерії оцінювання основних психологічних показників особистості лікарів терапевтичного профілю. Розроблено методику психодіагностичного дослідження рівня розвитку професійно значущих рис особистості лікарів терапевтичного профілю. Визначено програму психологічного тренінгу, спрямованого на формування професійно значущих рис особистості лікарів терапевтичного профілю, що лежать в основі ефективної терапевтичної взаємодії з пацієнтами та сприяють підвищенню рівня професійної компетентності.

Визначено, що в професійній діяльності лікарів когнітивний дисонанс має прояв як складне системне явище, амбівалентне за власною природою, а саме, може переживатися як самодіагностика системи, яка виявляє нові параметри розвитку та готовність до нього, і як оцінка деструкції системи, що не може втримати власну цілісність завдяки впливу чинників, які блокують можливість саморозвитку та самореалізації. Виявлено, що залежно від задіяних копінг-стратегій, уможливлюється формування "успішних" і "неуспішних" патернів поведінки фахівця, що відповідно має позитивні наслідки. Доведено, що копінг-стратегії здійснюють значний вплив на вихід із когнітивного дисонансу, проте неадаптивні копінг-стратегії є проявами когнітивного дисонансу, а адаптивні сприяють стресостійкості даних груп лікарів. Визначено, що ціннісне ставлення до життя, професійної діяльності, цілеспрямовані профілактичні та корекційні заходи сприяють формуванню "успішних" копінг-стратегій лікарів, підвищенню стресостійкості та мотивації щодо професійної самореалізації.

Розкрито специфіку та структуру професійної комунікативної компетентності провізорів, розроблено, теоретично обгрунтовано й апробовано психолого-педагогічну технологію розвитку професійної комунікативної компетентності в майбутніх провізорів, яка передбачає розвиток професійної самосвідомості як складової "Я-концепції" майбутніх провізорів, створення ефективних психолого-педагогічних умов розвитку та використання необхідних принципів, методів і прийомів у навчально-пізнавальної діяльності.

Зазначено, що професійна підготовка медичного психолога має спрямовуватися на засвоєння теорії, принципів, методів практичної діяльності та формування професійної ідентичності. Становленню складових професійної ідентичності майбутнього фахівця сприяє застосування активних методів навчання. Надано зміст програми соціально-психологічного тренінгу.

Исследованы особенности эмоционального реагирования у врачей скорой помощи в зависимости от индивидуальной склонности к тревожности. Рассмотрены особенности проявления синдрома выгорания у врачей скорой и неотложной медицинской помощи с разным уровнем тревожности.

Представлено модель метатеоретичного мислення психотерапевта. Запропоновано комплекс методів дослідження у відповідності до цієї моделі. Описано основні методи дослідження означеного феномену.

Проанализированы отечественные и зарубежные исследования синдрома выгорания. Раскрыты сущность, феноменология и последствия развития синдрома эмоционального выгорания. Рассмотрены факторы развития синдрома выгорания у медицинских работников. Описана специфика проявления синдрома выгорания у медицинских работников различной специализации.