Рассмотрены теоретико-методологические и прикладные проблемы психологической герменевтики как направления исследований, изучающего проблемы понимания и интерпретации реальности, в том числе психической реальности человека, его личного опыта. Уделено внимание семиотическому опыту личности, психологическим механизмам понимания и интерпретации личного опыта, феномену диалога, реляционным аспектам личности, типологии текстов-нарративов, нарративным психотехнологиям.

Проаналізовано психологічні засади сприйняття літературної продукції: від давніх текстів, що базуються на міфологенному компоненті, до нових зразків, зокрема словесної реклами. Висвітлено історію усвідомлення ідеї рецепції в діахронічному аспекті. Розглянуто особливості формування рецептивної теорії наприкінці XX ст., розкрито її провідні положення та термінологічний інструментарій. Показано, що сенс і методологічні повноваження рецептивної поетики як поетики сприйняття художньої спадщини безпосередньо мотивуються психологічними факторами дискурсивної практики.

Проанализированы психологические основы восприятия литературной продукции: от древних текстов, основанных на мифологенном компоненте, до новых образцов, в частности словесной рекламы. Освещена история осознания идеи рецепции в диахроническом аспекте. Рассмотрены особенности формирования рецептивной теории в конце XX в., раскрыты ее главные положения и терминологический инструментарий. Показано, что смысл и методологические полномочия рецептивной поэтики как поэтики восприятия художественного наследия непосредственно мотивируются факторами дискурсивной практики.

Виявлено провідні чинники, що зумовлюють розуміння текстового повідомлення. Встановлено характер зв'язку між смисловою структурою навчального тексту та його розумінням студентами. На підставі структурно-смислового аналізу навчальних текстів визначено їх семантичні параметри, що зумовлюють повне та глибоке розуміння повідомлення. Виявлено критерії, за якими визначається повнота та глибина розуміння навчального тексту. Запропоновано комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують формування у студентів прийомів розуміння тексту. Розроблено та апробовано програму їх формування з урахуванням структурно-смислових особливостей повідомлення.

Визначено, що основними етапами засвоєння інформації є: сприймання текстового матеріалу, його розуміння, запам'ятовування, зберігання та актуалізація, відтворення та використання у навчальній і професійній діяльності. Виявлено, що саме розуміння інформації є провідним фактором ефективності засвоєння учбового матеріалу. Обгрунтовано, що сформованість когнітивних операцій читання, прийомів діалогічної взаємодії з текстом, базові знання з психології читання і теорії тексту становлять основу уміння опрацьовувати інформацію. Зазначено, що для успішного формування когнітивних операцій читання необхідно оволодіти прийомами структурування та переструктурування тексту, семантичного розмежування інформації, її стиснення та розгортання. Розроблено й апробовано програму розвитку вмінь, необхідних для успішного опрацювання тексту.

Проаналізовано підходи до проблеми читання, представлено психологічну характеристику тексту, зокрема, іншомовного, розкрито процес розуміння та його особливості у процесі читання. Виділено принципи вивчення поняття когнітивного стилю як інструменту, способу переробки інформації. Розглянуто історичні аспекти вивчення когнітивних стилів у вітчизняній та зарубіжній психології, визначено їх типологію та застосування на сучасному етапі розвитку психології. Наведено результати експериментального дослідження когнітивних особливостей прояву стилів студентів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі читання іншомовного тексту. Розроблено та апробовано систему завдань з формування прийомів читання даного тексту з урахуванням когнітивного стилю кожного студента. Доведено, що урахування даних стилів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі навчання іноземної мови суттєво впливає на підвищення ефективності читання іншомовного тексту.

Досліджено психологічні особливості розуміння старшими дошкільниками нових для них інформаційних структур в аудіо- та візуальних формах (віршів, понять, байок, оповідань, репродукцій картин, малюнків). Здійснено теоретичний аналіз проблеми розуміння, визначено основні психологічні індикатори та детермінанти його проявів. Виявлено характеристики процесу розуміння старшими дошкільниками нової для них інформації, що відбувається шляхом визначення ними суб'єктивних орієнтирів та конструювання нових образів-понять, які складають основу розуміння. Показано роль аналогізування та комбінування як головних механізмів формування нових смислових конструкцій. Розроблено експериментальну систему для навчання дітей вмінню аналізувати нові інформаційні структури.

Досліджено особливості розвитку особистісної рефлексії підлітків засобами художньої літератури. Проаналізовано теоретичні підходи щодо розуміння сутності, структури, рівнів, механізмів і чинників розвитку особистісної рефлексії підлітка-читача, з урахуванням його рефлексивної та читацької позицій. Розглянуто сучасні тенденції досліджень у галузі психології читання, виокремлено основні характеристики діалогічності художнього тексту, визначено етапи та способи організації діалогічної взаємодії з текстом у процесі вивчення творів української та зарубіжної літератури у загальноосвітній школі. З урахуванням одержаних результатів побудовано структурно-функціональну модель розвитку особистісної рефлексії підлітка-читача. Запропоновано визначення особистісної рефлексії підлітка як специфічного вияву його самоактивності, метою якої є осмислення власної особистості засобами рефлексивного аналізу, що сприяє актуалізації рефлексивної позиції у структурі внутрішньої позиції дорослого. Проаналізовано результати констатуючого етапу дослідження та виявлено істотний зв'язок між читацькою та рефлексивною позиціями у дітей підліткового віку з урахуванням складності, ієрархічності та узагальненості складових особистісної рефлексії (потреби у самопізнанні, предмета рефлексії, рефлексивних дій).

На підставі вивчення результатів формувального експерименту зроблено висновок, що застосування програми поетапної діалогізації взаємодії з художнім текстом у процесі вивчення творів художньої літератури, проміжною ланкою якої є формування читацької позиції, сприяє розвитку структури предмета особистісної рефлексії підлітків, її складності й ієрархічності, розширенню спектру рефлексивних дій.

Розглянуто рівні розуміння молодшими школярами навчальних текстів, описано основні етапи даного процесу (орієнтування учнів у змісті, смислового та структурного аналізу та діалогічної взаємодії з навчальним матеріалом). Теоретично обгрунтовано дидактичне забезпечення процесу розуміння учнями художніх і науково-пізнавальних текстів, експериментально перевірено його ефективність за різних умов організації роботи школярів над текстом. Проаналізовано динаміку рівнів розуміння учнями молодших класів навчальних текстів за умов реалізації запропонованої методики формування досліджуваного уміння.

Рассмотрены уровни понимания младшими школьниками учебных тектсов, описаны основные этапы данного процесса (ориентация в содержании, смыслового и структурного анализа, диалогового взаимодействия с учебным материалом). Теоретически обосновано дидактическое обеспечения процесса понимания учащимися художественных и научно-познавательных текстов, эксперементально установлена его эффективность при различных условиях организации работы школьников над текстом. Проанализирована динамика уровней понимания учащимися младших классов учебных текстов в условиях реализации новой методики формирования данного умения.

Розкрито стан проблеми розуміння навчальних текстів у теоретичних дослідженнях і педагогічній практиці. Проаналізовано особливості та визначено етапи розуміння навчальних текстів школярами. Теоретично обгрунтовано дидактичне забезпечення розуміння учнями художніх і науково-пізнавальних текстів, експериментально перевірено його ефективність за різних умов організації роботи школярів над текстом.

Раскрыто состояние проблемы понимания учебных текстов в теоретических исследованиях и педагогической практике. Проанализированы особенности и определены этапы понимания учебных текстов школьниками. Теоретически обосновано дидактическое обеспечение понимания учениками художественных и научно-познавательных текстов, экспериментально проверена его эффективность в разных условиях организации работы школьников над текстом.

Проаналізовано мотивацію сучасних підлітків до читання науково-пізнавальної літератури. Визначено основні стимули, мотиви, потреби підлітків як читачів пізнавальної книги.

На базі аналізу ієрархічної моделі параметрів, що впливають на процес інтенсивності читання, синтезовано вектор пріоритетів матриці парних порівнянь, головне власне значення якого слугує критерієм оптимізації вихідної моделі.

Проанализированы психологические особенности Интернет-пространства процесс социализации личности в Интернете, ее деятельность в виртуальном пространстве, а также рассмотрены новые возможности для работы практических психологов в Интернете. Изучен Интернет как интегрированное виртуальное пространство, даны психологические характеристики Интернет-пространства. Описан Интернет как мифологическое пространство, как пространство искусства. Проанализированы психологические особенности Интернет-пространтвеного процесса социализации личности в Интернете, ее деятельность в виртуальном пространстве, а также рассмотриваются новые возможности для работы практических психологов в Интернете. Сделаны выводы, что курса, который бы раскрыл психологию человека в Интернете, на современном этапе нет.

Проаналізовано теоретичні підходи та наукові погляди до проблеми розуміння тексту читачем. Систематизовано та розкрито зміст основних понять даної проблематики, окреслено можливі перспективи подальших наукових пошуків. Результати теоретичних досліджень можна використовувати викладачами та студентами вищих навчальних закладів для покращання роботи з текстом.

Проаналізовано психологічні основи формування навичок особистості. Викладено сутність концептуальних положень сучасної психологічної науки та погляди вчених щодо проблеми формування навичок суб'єкта. Запропоновано результати наукового дослідження стосовно формування вмінь та навичок виразного читання у студентів педагогічних факультетів.

Проанализированы психологические основы формирования навыков личности. Изложены сущность концептуальных положений современной психологической науки и взгляды ученых на проблему формирования навыков субъекта. Предложены результаты научного исследования по формированию умений и навыков выразительного чтения у студентов педагогических факультетов.

The article deals with the psychological bases of formation of skills of the person The essence of conceptual positions of a modern psychological science and sights of scientists at a problem of formation of skills of the subject is stated. Results ofscientific research on formation of skills of expressive reading at students of pedagogical faculties are offered.

Висвітлено результати теоретико-емпіричного дослідження історико-педагогічної спадщини, пов'язаної з досвідом переживання кризових ситуацій видатними вчителями, ученими-педагогами, та її терапевтичного впливу за кризи професійного розвитку (КПР) у вчителів. КПР визначено як нетривалий за часом період (до одного року) кардинальної перебудови професійної свідомості, діяльності й поведінки особистості, змінювання темпу та вектора її професійного розвитку. Наголошено на величезному психотерапевтичному потенціалі бібліотерапії. Створення "Антології педагогічного досвіду переживання кризових ситуацій" для групових та індивідуальних форм роботи психолога з педагогами, які переживають КПР та потребують професійної психологічної допомоги або самодопомоги, обгрунтовано тим, що зміна "масштабу" бачення себе і довколишнього світу, усвідомлення та збагачення досвідом мудрих і талановитих людей може стати вірним помічником педагога у вирішенні власних проблем.

Освещены отдельные результаты теоретико-эмпирического исследования терапевтического влияния историко-педагогического наследия, связанного с опытом переживания кризисных ситуаций выдающимися учителями, учеными-педагогами, во время кризиса профессионального развития (КПР) у учителей. КПР определен как недолгий период времени (до года) кардинальной перестройки профессионального сознания, деятельности и поведения личности, изменения темпа и вектора ее профессионального развития. Подчеркнут огромный психотерапевтический потенциал библиотерапии. Создание "Антологии педагогического опыта переживания кризисных ситуаций" для групповых и индивидуальных форм работы психолога с педагогами, переживающими КПР и нуждающимися в профессиональной психологической помощи или самопомощи, обосновано тем, что смена "масштаба" видения себя и окружающего мира, осознание и обогащение опытом мудрых и талантливых людей может стать верным помощником педагога в решении собственных проблем.

The article demonstrates opportunities of using such psycho-historical materials as "Anthologies of pedagogical experiencing of crisis situation" developed for contemporary teachers as "the reflexive mirror". The Anthology is based on the materials ofresearch on historical and pedagogical heritage of experience of prominent teachers scientist-teachers in overcoming crises of their professional development.

Проанализированы основные проблемы с осмыслением содержания текста на иностранном языке студентами неязыковых специальностей на профессионально-речевом этапе, основной единицей которого является научный текст. Констатировано, что его восприятие станет доступным при условии активизации возможно большего числа анализаторов: зрительного, речедвигательного, слухового, моторнодвигательного. Исследована трехуровневая модель обучения чтению научных текстов на изучаемом языке: осмысление текста обеспечивается в: полностью адаптированной версии, основанной на знакомом языковом материале; частично адаптированной версии, основанной на предыдущем и частично новом речевом материале; неадаптированной версии, основанной на всем предыдущем языковом материале, который остался из того же первоисточника.

Проаналізовано проблему осмислення змісту тексту іноземною мовою студентами немовних спеціальностей на професійно-мовному етапі, основною одиницею якого є науковий текст. Констатовано, що його сприйняття стане доступним за умови активізації можливо більшого числа аналізаторів: зорового, артикуляційного, слухового, моторнорухового. Досліджено триступеневу модель навчання читання наукових текстів на мові, що вивчається: осмислення тексту забезпечується повністю адаптованою версією, заснованою на знайомому мовному матеріалі, частково адаптованою версією, заснованою на попередньому та частково новому мовному матеріалі, неадаптованою версією, заснованою на всьому попередньому мовному матеріалі, який залишився з того ж першоджерела.

As a results of conducted analysis it became clear that unit the of teaching foreign professional speech is a scientific text. Perception on the text will be available for the majority of students in terms of activating as many analyzes as it is possible^ visual - when they read it, speech-motor and acoustic - when they listen to the comments of its main content, and motor - when they write its main ideas. Comprehension of the text is achieved if it is given in the form of: a) fully adapted version based on known linguistic material; b) partly adapted version based on known and partly new linguistic material from an original source: and c) unadapted version based on all known material and the taken from the same source.

Обгрунтовано структурно-функціональну модель психологічно ефективного навчально-книжкового комплексу (НКК) як складного психодидактичного інструменту суб’єктів освітньої взаємодії. На новітніх концептуальних засадах модульно-розвивальної системи навчання окреслено основні періоди та етапи технології проектування зазначеного комплексу. Запропоновано та розкрито сутнісний зміст системи психологічних принципів і нормативних вимог до наукового проектування його компонентів, а також розмежовано параметри та критерії оцінювання останніх. Створено й апробовано психодіагностичну методику, котра дає змогу виявити рівень зреалізування студентами власного психологічного потенціалу (психічних процесів, станів, властивостей та тенденцій) унаслідок їх взаємодії з навчальною літературою. Доведено значно вищий розвитковий ресурс та психологічну ефективність застосування інноваційних НКК порівнянні з традиційними навчальними книгами.

Дослідження присвячено формуванню прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами та підвищенню у зв'язку з цим рівня розуміння текстів студентами ВНЗ. Проаналізовано підходи до вивчення проблеми розуміння текстів, визначено психологічні характеристики розуміння іншомовних газетних текстів та їх основні діалогічні риси. Встановлено роль автора та читача в комунікативній системі реальна дійсність - автор - текст - читач. Розглянуто прийоми діалогічної взаємодії з іншомовними текстами і виділено найбільш ефективні з них. Розроблено програму формування у студентів прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами. Встановлено значно вищий рівень розуміння іншомовних газетних текстів досліджуваними експериментальної групи. Зазначено також вищий рівень розвитку іншомовної комунікативної компетентності у досліджуваних внаслідок формування у них основних прийомів діалогічної взаємодії з іншомовними текстами. Доведено, що умовою розуміння іншомовних газетних текстів, а також підвищення рівня іншомовної комунікативної компетенції є володіння прийомами діалогічної взаємодії з іншомовними газетними текстами.

Досліджено питання інтерпретації літературного тексту на засадах психоаналізу. Простежено синтез психоаналізу з нетрадиційною герменевтикою на підставі зіставлення категорії психоаналізу ("Воно", "Я", "Над-Я") і літературної герменевтики ("Текст", "Читач", "Літературна критика").

Исследованы вопросы интерпретации литературного текста на основе психоанализа. Прослежен синтез психоанализа с нетрадиционной герменевтикой на основании сопоставления категории психоанализа ("Оно", "Я", "Сверх-Я") и литературной герменевтики ("Текст", "Читатель", "Литературная критика").

The article dwells upon the problems of text interpretation on the basis of psychoanalysis. The author investigates the synthesis of psychoanalysis and hermeneutics, comparing the categories of psychoanalysis ("Id", "Ego", "Super-Ego") and literary hermeneutics ("Text", "Reader", "Literary Criticism").

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю940.3 + Ю944.111 + Ч481.252.2

Рубрики:

Психологічні питання навчання та навчальної діяльності дорослих

Читання і розуміння наукової літератури

Робота студентів з навчальними посібниками, книгами, періодикою, довідковими виданнями, засобами масової інформації (ЗМІ) <вища освіта>

Шифр НБУВ: ДС41233 Пошук видання у каталогах НБУВ