Висвітлено соціально-психологічні особливості професійної діяльності корабельного складу ВМС України. Розглянуто психологічні передумови ефективного несення особовим складом бойового чергування та вартової служби. Наведено результати математичного аналізу моделі функціональної системи П.К.Анохіна. Акцентовано увагу на питаннях формування здорового способу життя у військовослужбовців. Розкрито сутність, зміст, основні напрями та систему роботи зі зміцнення військової дисципліни на сучасному етапі реформування та розвитку Збройних Сил України.

Досліджено питання впливу на стійкість психічних якостей операторів ППО сухопутних військ цілеспрямованного розвитку фізичних якостей.

Исследованы вопросы влияния на устойчивость психических качеств операторов ПВО Сухопутных войск путем целенаправленного развития физических качеств.

The problems of influence on stability psychological possibility of the operators of the Force Armed of Ukraine with help single-minded development of the physical possibilities are look in this article.

Наведено методику визначення ступеня психологічної сумісності військовослужбовців з метою оптимізації процесу формування з їх числа функціональних груп невеликої чисельності для виконання завдань за призначенням у мирний час.

Досліджено науково-практичні засади, методики та діагностичні алгоритми психологічного прогнозування надійності діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України, наведено оцінку застосування психологічної саморегуляції для корекції нервово-психічних станів та збереження працездатності. Обгрунтовано принципи психологічного прогнозування надійності діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів з урахуванням рівня їх стресостійкості. На підставі екстремального особистісно-діяльнісного підходу розроблено й апробовано нові психодіагностичні методики оцінки емоційної та нервово-психічної стійкості. За допомогою методів багатовимірного математичного моделювання виявлено симптомокомплекси особистісних індивідуально-психологічних якостей офіцерів для визначення надійності їх діяльності у стресових ситуаціях. Обгрунтовано доцільність використання нових психодіагностичних методик для довгострокового й оперативного прогнозу надійності діяльності та стресостійкості офіцерів оперативно-розшукових підрозділів.

Викладено результати теоретичного та експериментального досліджень проблеми військово-професійної відповідальності, розроблено й емпірично випробувано функціонально-динамічну модель. Визначено, що суб'єкт відповідальності характеризується потенційною та актуальною складовими мотивації, можливостями забезпечення та саморегуляції даної поведінки. Охарактеризовано та одержано експериментальні дані про мотиви, предмет, інстанцію відповідальності, виділено її типи та чинники становлення у курсантів вузу. Подано психологічний аналіз важливих аспектів педагогічного мислення офіцерів-наставників та ряд педагогічних впливів, що використовуються ними з метою виховання у курсантів військово-професійної відповідальності. Психологічно обгрунтовано систему виховання відповідальності у курсантів та показано основні напрями оптимізації цього виховання.

Досліджено проблеми розвитку пізнавальної самостійності курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів. Проведено її теоретико-експериментальний аналіз. У дослідженні обгрунтована модель пізнавальної самостійності особистості, основні напрямки її вдосконалення з урахуванням особливостей індивідуально-психологічного розвитку курсантів.

Розглянуто питання виховання професійних якостей у військовослужбовців за контрактом. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблем, обгрунтовано основні педагогічні умови підвищення ефективності професійного виховання та алгоритм визначення рівня професійної вихованості, які теоритично обгрунтовано та доведено практично. Встановлено, що підвищення рівня вихованості позитивно впливає на загальну професійну підготовку військовослужбовців за контрактом, створює сприятливі умови для ефективного вирішення службово-бойових завдань на державному кордоні.

На підставі отриманих результатів аналізу якісних і кількісних показників, що характеризують складові лідерської спрямованості (ЛС), а також з урахуванням тенденцій їх зміни створено експериментальну модель формування ЛС курсантів у процесі їх навчання та службової діяльності. Виявлено специфічні для курсантів закладів інженерної освіти особливості процесу розвитку та формування ЛС. Розроблено експериментальну модель формування ЛС майбутніх офіцерів Збройних Сил України, в якій розкрито значущість, наведено характеристику умов і механізмів формування ЛС.

Визначено й обгрунтовано сутність і структуру поняття педагогічної культури у слухачів-прикордонників як важливого фактора військово-професійної підготовки. Розроблено систему формування педагогічної культури на основі педагогічного впливу на особистість слухача протягом усіх років навчання в Академії.

Висвітлено теоретичні, організаційно-методичні та практичні проблеми психологічного забезпечення професійної діяльності миротворців-саперів. Розкрито особливості організації психологічного забезпечення українських військовослужбовців-саперів в Південному Лівані. Увагу приділено індивідуально-психологічним властивостям людини і їх впливу на успішність виконання бойових завдань. Обгрунтовано концептуальні засади психологічного забезпечення миротворчої діяльності миротворців-саперів за екстремальних умов.

Освещены теоретические, организационно-методические и практические проблемы психологического обеспечения профессиональной деятельности миротворцев-саперов. Раскрыты особенности организации психологического обеспечения украинских военнослужащих-саперов в Южном Ливане. Уделено внимание индивидуально-психологическим свойствам человека и их влиянию на успешность выполнения боевых задач. Обоснованы концептуальные основы психологического обеспечения миротворческой деятельности миротворцев-саперов в экстремальных условиях.

Актуалізовано питання якості професійної підготовки, які особливо гостро виникають у тих галузях, де професійна діяльність відбувається за екстремальних умов (військова служба, правоохоронна діяльність, діяльність у надзвичайних ситуаціях тощо). Проаналізовано такі категорії, як професійна зрілість, компетентність, готовність фахівців в частині їх професійно-практичної підготовки. Відзначено, що питання категоріального апарату професійної зрілості, компетентності та готовності у вітчизняній науці розглянуто недостатньо. Піддано критиці уявлення про настання професійної зрілості в середині етапу становлення професіонала, загально гуманітарний підхід до поняття "професійна компетентність". Взаємовідношення між поняттями "професійна зрілість", "професійна компетентність", "професійна готовність" ("довготривала підготовленість"), "професійна готовність" (ситуативна) подано ієрархічно у вигляді піраміди, в основі якої лежить "професійна зрілість".

Актуализированы вопросы качества профессиональной подготовки, которые особенно остро возникают в тех областях, где профессиональная деятельность происходит в экстремальных условиях (военная служба, правоохранительная деятельность и т.п.). Проанализированы категории "профессиональная зрелость", "компетентность", "готовность специалистов" в части их профессионально-практической подготовки. Отмечено, что вопросы категориального аппарата профессиональной зрелости, компетентности и готовности в отечественной науке рассмотрены недостаточно. Подвергнуто критике представление о наступлении профессиональной зрелости в середине этапа становления профессионала, общегуманитарный подход к понятию "профессиональная компетентность". Взаимоотношения между понятиями"профессиональная зрелость", "профессиональная компетентность", "долговременная профессиональная подготовленность", "ситуативная профессиональная готовность" представлены в виде пирамиды, в основе которой лежит "профессиональная зрелость".

The article analyzes categories of professional maturity, competence and readiness of specialists in their professional and practical training.

Виділено основні стрес-фактори професійної діяльності моряків. Поділено основні стрес-фактори професійної діяльності моряків на декілька підгруп: які пов’язані з природними умовами, з виробничими умовами та соціально-психологічні стрес-фактори. Охарактеризовано сутність стрес-факторів професійної діяльності моряків. Досліджено практичний ступінь впливу стрес-факторів професійної діяльності на психічний стан моряків.

Наведено чинники психофізичного перевантаження морських фахівців. Досліджено наслідки впливу на моряків психотравмуючих факторів. Розглянуто емоційний інтелект морських фахівців у механізмі професійних відносин. Висвітлено особливості ресурсних психосаморегулятивних механізмів. Викладено педагогічні аспекти самоменеджменту психофізичних станів моряка. Запропоновано шляхи впровадження основ свідомого психологічного самоуправління в навчальний процес ВНМЗ. Розкрито поняття про методи та прийоми як засоби свідомого психологічного самоуправління. Наведено технологічні аспекти психологічного самоуправління під час виконання завдань професійної спрямованості на спеціалізованих тренажерах за умов підвищеного ризику.

Розкрито психологічні особливості професійної діяльності рятувальників кінологічної служби. Визначено психологічний зміст основних професійних завдань кінологів-рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України. З’ясовано, що провідними у професійній діяльності рятувальників кінологічної служби є такі групи професійно важливих якостей: моторні, вольові, когнітивні та емоційні. Виявлено, що для кінологів-рятувальників ДСНС України характерні "прогресивний" мотиваційний профіль та екстернальний тип локалізації контролю. Виділено типові індивідуально-особистісні властивості рятувальників кінологічної служби (досвідчених та початківців). Наведено рекомендації з побудови професіографічного підходу щодо аналізу діяльності кінологів-рятувальників ДСНС України.

Висвітлено шляхи психологічної профілактики та корекції самотності моряків. Проаналізовано підходи щодо вивчення проблеми самотності й особливостей переживання самотності фахівцями екстремальних видів діяльності, а також професійну діяльність моряків далекого плавання та чинники, що породжують переживання ними самотності. Емпіричним шляхом досліджено психологічні особливості переживання самотності моряків далекого плавання, що виявляються у прояві відчуженої та дисоційованої самотності, дефіциті комунікативних контактів, зниженій здатності до саморегуляції, низькій емпатії та несхильності до кооперації, недостатній осмисленості життя та підвищеному рівні професійного вигоряння. Доведено, що на переживання самотності моряків далекого плавання впливає їх сімейний стан, у неодружених моряків сильніше виражені переживання самотності. Розроблено програму соціально-психологічного тренінгу профілактики та корекції самотності й соціальної депривації моряків далекого плавання.

Досліджено проблему формування в майбутніх фахівців оперативно-рятувальної служби (ОРС) цивільного захисту психологічної готовності до професійної діяльності на етапі професійного навчання. Проаналізовано сучасні погляди вчених на питання психологічної готовності до професійної діяльності за особливих умов, на її структуру та процес формування. Визначено психологічні особливості, що впливають на її стан та рівень. У структурі психологічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності виокремлено три основні компоненти: мотиваційний, інтелектуально-когнітивний, регуляторний. Охарактеризовано динаміку структурних компонентів психологічної готовності в майбутніх фахівців ОРС цивільного захисту й у фахівців ОРС цивільного захисту. Визначено рівні їх сформованості на етапах професійного навчання та професійної діяльності. Розроблено й апробовано професійно-психологічний тренінг щодо формування в майбутніх фахівців ОРС цивільного захисту психологічної готовності до професійної діяльності, мета якого - підвищення рівня структурних компонентів психологічної готовності до фахової діяльності.

Обоснована возможность применения аппарата теории надежности функционирования сложных технических систем к системе менеджмента командой мостика на морском флоте с целью повышения безопасности мореплавания. Приведены практические примеры оценки надежности контроля над "человеческим фактором" в системе менеджмента командой мостика, а также практические рекомендации по использованию этих оценок для повышения надежности системы менеджмента командой мостика на судах. Определены перспективы дальнейшей работы по данному направлению.

Об'єктом дослідження виступає процес психологічної підготовки сучасного моряка. В якості предмету розглянуто самоменеджмент психофізичних станів як продуктивна педагогічна технологія. Доведено доцільність та можливість формування у майбутніх моряків умінь свідомого психологічного самоуправління без активізації вольових зусиль та додаткового напруження ЦНС. Розкрито специфіку методів тренінгової спрямованості, пояснено їх значення та доцільність використання в процесі професійної психологічної підготовки курсантів вищих навчальних морських закладів. Розглянуто сутність та значення самоменеджменту психофізичних станів моряка як дієвої педагогічної технології свідомого психологічного самоуправління. Звернення курсантів та студентів ВНМЗ до цієї технології на підставі цілеспрямованої актуалізації складових їх людського ресурсу сприятиме підвищенню рівня індивідуальної психоемоційної стійкості та протистоянню явищу "людський фактор".

Подано результати теоретичного аналізу стану дослідженості проблеми психологічних бар'єрів у професійній діяльності та виявлено їх у професійній діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України. Встановлено взаємозв'язок показників стійкості офіцера до подолання психологічних бар'єрів з індивідуально-психологічними властивостями його особистості. Розроблено та апробовано програму з розвитку здатності офіцера-прикордонника до конструктивного подолання психологічних бар'єрів. Обгрунтовано основні шляхи розвитку професійної бар'єростійкості серед офіцерського складу підрозділів охорони державного кордону України. У контексті результатів формувального експерименту подано змістові та процесуальні аспекти апробації авторської програми розвитку у офіцерів-прикордонників здатності до подолання психологічних бар'єрів у професійній діяльності.

Здійснено теоретико-методологічний аналіз феномену копінг-поведінки у контексті особистісних та ситуативних резервів професійної адаптації особистості. Проаналізовано емоційно-напружені ситуації в професійній діяльності прикордонників та окреслено феноменологію копінг-стратегій поведінки зазначених фахівців. Обгрунтовано концептуально-методологічні засади дослідження копінг-стратегій поведінки прикордонників як ментально-адаптаційного конструкту контролю за емоційно-напружених умов, проведено оцінювання та аналіз когнітивної репрезентації "емоційно-напруженої ситуації" у професійній діяльності прикордонників та подано результати аналізу емоційно-поведінкових характеристик копінг-стратегій поведінки зазначених фахівців. Розроблено та апробовано програму навчально-практичного тренінг-курсу активізації професійної стресостійкості прикордонників та проведено комплексне кількісно-якісне оцінювання її результативності.