Изложены результаты исследований профессиональной деятельности работников пожарной охраны и создания на основе эргономических требований профессиограммы специалиста службы пожаротушения.

Установлено, что у 24 ( +- 4) % студентов медицинских вузов (N = 100) Украины отсутствует интерес к профессии врача, а к конкретной специальности - у 35 %. Устойчивый интерес к врачеванию также отсутствует у 18,6 % врачей, которые имеют стаж работы более 15 лет. Отмечено, что наряду с проблемами экономического характера особую актуальность приобретает содержание психологической подготовки медицинских кадров. Предложена методика изменения содержания психологической подготовки врача, исходя из интегральной модели личности специалиста-медика.

Визначено суть понять гуманізації, гуманітаризації, психологічної культури, нестандартно-стимульованих ситуацій, психомистецького підходу. За результатами експериментально-дослідницької роботи розглянуто види діяльності фахівця (пізнавальну, комунікативну, практично-відтворювальну та культурно-створювальну), проаналізовано етапи особистісно-професійного росту, розглянуто складові психологічної культури, професійні властивості та здатності. Охарактеризовано психомистецькі ситуації з метою усвідомлення "цеглинок" психіки, духовного збагачення особистості. Обговорено особливості використання ефекту спорідненості, а також процесу розв'язання психологічних задач.

Висвітлено актуальні питання теорії та практики професійно-психологічного відбору персоналу органів внутрішніх справ (ОВС) України та зарубіжних країн. Проаналізовано сучасний стан професійного відбору персоналу ОВС, наведено його форми та методи, класифікацію видів його діяльності. Розглянуто особливості діяльності співробітників оперативних підрозділів міліції, а також патрульно-постової служби міліції, визначено чинники їх психологічної готовності. Досліджено особливості пізнавальних процесів. Встановлено зміст понять проекції та проективних методів з застосуванням методу портретних виборів професійного відбору. Наведено методи прямого поліграфного опитування та непрямого поліграфного обстеження.

Обгрунтовано необхідність психологічної діагностики осіб, які висловлюють бажання служити в органах внутрішніх справ. Підкреслено, що професійний відбір має носити конкретно-науковий характер, передбачати обов'язкове використання психологічних знань.

Проаналізовано сучасні методи та засоби психофізіологічного тестування та відбору персоналу. Запропоновано класифікацію психодіагностичних та психофізіологічних технологій, систем та методик. Створено математичну модель процесу психофізіологічного тестування персоналу. Визначено критерії оцінки взаємодії фізіологічної та психічної компонент. Розроблено теоретичні засади, модель і метод контролю якості процесу та створено інформаційну технологію й автоматизований комплекс для психофізіологічного тестування і відбору персоналу в системі ОВС України.

Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження професійного психологічного відбору військовослужбовців. Проаналізовано професійну діяльність військовослужбовців під час виконання миротворчих завдань. Визначено її цілі, завдання, умови та психологічні особливості. Розроблено професіограми основних спеціальностей військовослужбовців даних підрозділів, визначено професійно важливі якості, необхідні для виконання миротворчих завдань. Охарактеризовано динаміку (з використанням психологічних показників) та рівні їх розвитку у військовослужбовців, що свідчить про адекватність професійного психологічного відбору розробленим професіограмам досліджуваних спеціальностей, а також обгрунтованому комплектуванню миротворчих підрозділів. Розроблено систему та організаційно-методичні рекомендації щодо професійного психологічного відбору та комплектування військовослужбовцями миротворчих підрозділів.

Розроблено комплексну програму діагностики та розвитку особистісної придатності абітурієнтів і студентів до професійного навчання за спеціальністю "Психологія" та суміжними професіями. Зазначено, що програма передбачає диференціацію абітурієнтів і студентів за рівнем їх особистісної придатності та, відповідно до запропонованого поділу, різне психологічне супроводження, а у випадку їх фахової непридатності - переорієнтацію за іншими суміжними напрямками професійного самовизначення. Наведено аналіз результатів застосування даної програми протягом 1996 - 2003 рр., надано оцінку характеру виявлених взаємозв'язків між групами особистісної придатності та критеріями успішності професійного навчання.

Досліджено індивідуально-психологічні властивості майбутнього працівника оперативного підрозділу міліції. Розроблено модель індивідуально-типологічних властивостей курсантів ВНЗ МВС України, яка передбачає з'ясування їх особистісних якостей на базі теорії провідних тенденцій та врахування об'єктивних умов професійної діяльності. Запропоновано критерії, діагностичну модель, алгоритм оцінювання та прогнозування професійної придатності та психологічної готовності до навчання та подальшої діяльності в оперативних підрозділах міліції.

Наведено основні нормативні та психологічні засади системи професійного психологічного відбору кандидатів на оперативні посади в системі органів податкової міліції ДПА України. Розроблено й апробовано методику проведення такого відбору працівників підрозділів даних органів, яка передбачає проведення комплексу заходів щодо визначення ступеня придатності кандидата, що претендує на посаду працівника оперативного підрозділу податкової міліції. За результатами проведених емпіричних досліджень підтверджено гіпотезу щодо залежності успішності професійної діяльності від наявності у кандидата на посаду даного працівника професійно важливих якостей, необхідних для належного виконання його функцій.

Проведено емпіричний аналіз психологічних особливостей рольової поведінки менеджера з безпеки підприємництва під час його контактної взаємодії з об'єктами професійної зацікавленості. Вивчено ступінь і характер зв'язку виявлених психологічних чинників з успішністю рольової поведінки менеджера у процесі реалізації його функціональних обов'язків. Охарактеризовано типові стилі рольової поведінки (раціональний, квазіраціональний або ірраціональний), з'ясовано психологічні детермінанти її оптимізації. Розглянуто процес формування загальної готовності менеджера з безпеки підприємництва до успішного здійснення професійної діяльності. Визначено основні напрямки вивчення складових психологічних особливостей рольової поведінки, змістова сторона якої визначається характером виконуваних функцій і досягненням поставленої мети. Доповнено загальну наукову концепцію розвитку і становлення теорії та практики психології рольової поведінки.

Встановлено, що успішність професійної діяльності студентів-стоматологів детермінується точністю виконання професійно важливих дій в їх навчально-фаховій діяльності. Виділено 10 комплексів професійно важливих дій стоматологів, пов'язаних із діагностикою, профілактикою та лікуванням стоматологічних захворювань. Встановлено рівні їх сформованості в студентів третього та четвертого курсів, які були умовно розподілені на підгрупи з високим, достатнім, середнім і низьким рівнями сформованості професійно важливих дій. Встановлено, що успішність їх реалізації залежить від зовнішньої мотивації, емоційної стійкості, невротизму, гіпотомії, фрустрації та розвитку інтелекту студентів. Розроблено систему психолого-педагогічних рекомендацій щодо розвитку професійно важливих дій у студентів.

Досліджено проблему професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ, визначено та науково обгрунтовано сутність поняття, структуру та ознаки даної усталеності. Теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано психолого-педагогічні умови ефективного формування професійної усталеності курсантів на заняттях з вогневої підготовки: поглиблення змістового компонента навчального заняття, диференційований підхід до навчання курсантів, емоційну регуляцію діяльності курсантів, а також оволодіння курсантами оцінним компонентом та адекватним застосуванням його у напружених ситуаціях.

Показано можливість набуття професійно важливих якостей на етапі фахового становлення за умови оптимізації професійного психологічного відбору пожежників. Теоретично проаналізовано найбільш часто використовувані підходи, структуру та систему професійного психологічного відбору. За результатами професіографічного аналізу діяльності фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони встановлено, що домінуючою ознакою психологічних особливостей діяльності фахівця є високі показники розвитку уваги, психофізіологічних функцій зорового та слухового аналізаторів, нервово-психічної стійкості, а також інтелектуальний рівень, низький рівень тривожності. Виявлено особливості динаміки становлення професійної майстерності пожежників протягом навчання у вищому пожежно-технічному закладі освіти та на початку практичної діяльності. Доведено ефективність використання запропонованого методичного комплексу професійного відбору до служби пожежогасіння.

Вперше показано роль ціннісно-смислової сфери як складової мотиваційно-ціннісного компоненту готовності приватних охоронців до діяльності в екстремальних ситуаціях. Здійснено порівняльний аналіз психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях у приватних і державних охоронців. Розроблено програму формування ціннісно-смислової сфери психологічної готовності приватних охоронців до діяльності в екстремальних ситуаціях. Вдосконалено узагальнення теоретичних підходів до проблеми охоронної діяльності та виокремлення специфічних вимог до особистості приватного охоронця. Встановлено структуру головних компонентів готовності приватних охоронців до діяльності в екстремальних ситуаціях, виявлено, що системотвірним компонентом є мотиваційно-ціннісний.

Вперше розроблено теоретико-методологічні засади психофізіологічного забезпечення становлення фахівців професій типу "людина - людина". Вперше розроблено концепцію психофізіологічного забезпечення становлення фахівця у професіях типу "людина - людина". Суттєво доповнено існуючі наукові уявлення щодо психологічних і психофізіологічних особливостей та чинників професійного становлення фахівців професій типу "людина - людина". Вдосконалено практичні підходи, спрямовані на сприяння професійному становленню фахівців професій типу "людина - людина".

Розкрито сутність професійного самопізнання. З’ясовано, що це сукупність і послідовність виявлення, фіксації, аналізу, оцінки та прийняття (неприйняття) тих, чи інших елементів свого навчально-професійного Я-образу. Запропоновано методику оцінювання здатності до професійного самопізнання у студентів економічного ВНЗ, проаналізовано рівень сформованості цієї здатності. За результатами експертного аналізу встановлено, що професійне самопізнання складає процес пізнання студентом самого себе як майбутнього фахівця та суб’єкта професійного самозростання, своїх потенцій до професійного самозростання й актуалізованих властивостей, а також мети, мотивів, способів, механізмів і результатів професійного самозростання. Відзначено, що професійне самопізнання здійснюється за допомогою внутрішніх прийомів самоспостереження, самосприйняття, самоаналізу, самомоделювання. У ході експерименту обгрунтовано, що у студента формуються знання про навчально-професійний Я-образ. Як основні механізми професійного самопізнання, як і самопізнання взагалі, постають ідентифікація і рефлексія та їх взаємодія. Ідентифікація дозволяє ототожнити свій навчально-професійний Я-образ або його складові з деяким ідеалом, з іншою особистістю, товаришем, з собою або різними аспектами свого Я. Рефлексія, навпаки, дозволяє відсторонитися від предмета аналізу (навчально-професійного Я-образу, його складових).

Исследованно содержание и особенности профессионального самопознания у студентов экономического ВУЗ. Выяснено, что это сукупность и последовательность выявления фиксации, анализа, оценки и принятия тех или других элементов своего учебно-профессионального Я- образа. Предложена методика оценки уровня способности к профессиональному самопознанию, проанализирован уровень ее сформированности у студентов экономического ВУЗ. По результатам экспертного анализа установлено, что профессиональное самопознание состоит из процесса познания студентом самого себя как будущего специалиста и субъекта профессионального самовозростания, своих потенций в профессиональном самовозростании и актуализированых качеств, целей, мотивов, способов, механизмов и результатов професионального самовозростания. Отмечено, что професиональное самопознание осуществляется с помощью внутренних приемов самонаблюдения, самовосприятия, самоанализа, самомоделирования. В ходе эксперимента обосновано, что у студента формируются знания об учебно-професиональном Я-образе. В качестве основных механизмов профессионального самопознания выделяют идентификацию и рефлексию, их взаємодействие. Идентификация позволяет отождествить свой учебно-профессиональный Я-образ или его особенности с некоторым идеалом, с другой личностью, другом, с собой или разными аспектами своего Я. Рефлексия, наоборот, позволяет отстраниться от предмета анализа, учебно-профессионального Я-образа или его частей.

The content and features of professional self-knowledge among students of economic universities. It was found that this sukupnost and sequence identification of fixation, analysis, evaluation and adoption of these or other elements of his teaching andprofessional self-image. The method of assessing the level of capacity for professional self-knowledge, analyzed its level of formation of the students' economic institution. The results of the peer review found that professional self-learning process consists of the student himself as the future of the specialist and the subject of professional samovozrostaniya, their potency in a professional and samovozrostanii aktualizirovanyh qualities, goals, motivations, methods, tools and results samovozrostaniya professionally. It is noted that self-performed professionally with internal methods of self-observation, self-perception, introspection, samomodelirovaniya. The experiment proved, that the student generated knowledge about teaching and I-proffesional manner. As the basic mechanisms of professional self-identification and reflection emit, their vzaєmodeystvie. The identification ototozhniti your educational and professional self-image and its features with some ideal, with another person, friend, or with a different aspect of J. Reflection, by contrast, allows you to step back from the object of analysis, training and professional self-image or its parts .

Уперше виявлено зв'язок альтруїстичної орієнтації, кар'єрної орієнтації служіння із оптимістичним атрибутивним стилем особистості у структурі мотиваційної сфери майбутніх медичних працівників. Розширено уявлення про особливості становлення мотиваційної сфери майбутніх медичних працівників шляхом виявлення відмінностей з досвідченими працівниками у таких характеристиках, як альтруїстична орієнтація, кар'єрні орієнтації служіння та виклику, інтернальність у професійній діяльності. Удосконалено засоби дослідження мотиваційної сфери зазначених спеціалістів шляхом створення психодіагностичного комплексу. Набуло подальшого розвитку теоретичне уявлення про мотиваційну сферу особистості майбутнього медичного працівника шляхом визначення змісту цього поняття, що розуміється як комплекс просоціальних мотивів професійної діяльності, обумовлений альтруїстичними цінностями та смислами, інтернальністю у професійній діяльності та оптимістичним атрибутивним стилем. Покращено засоби розвитку мотиваційної сфери особистості майбутніх медичних працівників шляхом створення програми, спрямованої на розвиток мотивів та ціннісних орієнтацій, з урахуванням інтернальності у професійній діяльності та оптимістичного атрибутивного стилю, що обумовлюють успішне здійснення професійної діяльності медичної сестри.

Висвітлено результати теоретичного й емпіричного вивчення проблеми соціального мислення в сукупності основних функціональних процедур - проблематизації, категоризації, репрезентації, інтерпретації, а також впливу останніх на професійну компетентність фахівців соціальної сфери. На емпіричному рівні встановлено вплив категоризації та інтерпретації різних фрагментів соціальної дійсності на професійно-комунікативну компетентність фахівців. Запропоновано шляхи через розвиток процедур соціального мислення.

Досліджено емоційний інтелект (ЕІ) як чинник психологічної готовності до соціономічних процесій. Виокремлено три складові психологічної готовності: когнітивно-цільову, мотиваційну і поведінкову; визначено їх критерії та рівні. Виявлено специфічність зв'язків здібностей ЕІ зі складовими психологічної готовності і проведено порівняльний аналіз особливостей розвитку ЕІ у представників різних соціономічних професій (психологів, педагогів і лікарів). Зокрема, виявлено різницю у вибірковості локусу фіксації на проблемі: майбутні лікарі фіксують свою увагу на управлінні емоціями пацієнта, а майбутні психологи - на змісті його емоцій. Зазначено, що у майбутніх педагогів і лікарів у процесі навчання у ВНЗ формуються установки до формальних взаємовідносин і керівної позиції щодо суб'єктів своєї праці (пацієнтів, учнів); у більшості майбутніх психологів комунікативні установки відрізняються конструктивною спрямованістю і гармонійністю. Розроблено інтегративний тренінг зі створення умов розвитку ЕІ. Підтверджено, що запропонований інтегративний тренінг має високу ефективність завдяки створенню умов, які, активізуючи пізнавальну, спонукальну і регулятивну функції ЕІ, сприяють розвитку як ЕІ, так і психологічної готовності до соціономічних професій.