Показано роль гри в історії педагогіки, проаналізовано вплив ігор на розвиток і формування особистості. Розкрито значення педагогічної культури у професійно-педагогічній діяльності вчителя. Запропоновано методику створення та проведення педагогічних ігор з формування педагогічної культури майбутніх учителів. Розглянуто педагогічну техніку як елемент майстерності та педагогічної культури. Увагу приділено педагогічним етиці вчителя, такту та майстерності вчителя. Висвітлено особливості розвитку пізнавального інтересу студентів засобами навчально-педагогічних ігор.

Показана роль игры в истории педагогики, проанализировано влияние игр на развитие и формирование личности. Раскрыто значение педагогической культуры в профессионально-педагогической деятельности учителя. Предложена методика создания и проведения педагогических игр по формированию педагогической культуры будущих учителей. Рассмотрена педагогическая техника как элемент мастерства и педагогической культуры. Внимание уделено педагогическим этике учителя, такту и мастерству учителя. Освещены особенности развития познавательного интереса студентов средствами учебно-педагогических игр.

Раскрыта сущность понятий "игромания", "гемблинг", 'лудомания", "компьютеромания", "кибераддикция", "сетеголизм", "чатомания", "азартные игры", "неазартные игры". Описаны модели регулирования азартных игр в различных странах. Показана пагубность игровой зависимости индивида для семьи как ячейки общества, нормальной работоспособности человека.

Показано процес відновлення індивідуації засобами творчого самовираження за допомогою піскової терапії. Наведено результати практичного застосування даної технології на прикладі конкретного індивідуума. Доведено, що піскова терапія є технологією, грою й корекцією способу життя одночасно.

Показан процесс восстановления индивидуации способами творческого самовыражения посредством песочной терапии. Приведены результаты практического применения данной технологии на примере конкретного индивидуума. Доказано, что песочная терапия является технологией, игрой и коррекцией способа жизни одновременно.

The article deals with the process of reestablishing psychological equality by ways of creative self-expression by means of sand therapy. The result of practical application of the given technology is stated by the example of a concrete individual. Itis proved, that sand therapy is technology, game and correction of a way of a life simultaneously.

Обговорены психологические трудности студентов при их участии в деловых играх. Приведены данные исследования уровней самореализации студентов в учебно-исследовательской деятельности во время деловых игр.

Обговорено психологічні труднощі студентів під час їх участі в ділових іграх. Наведено дані дослідження рівнів самореалізації студентів у навчально-дослідницькій діяльності під час ділових ігор.

It is psychological difficulties of students come into question at participating in business games. These researches over of levels of self-realization of students are brought in educational-research activity during business games.

З метою виявлення провідних особистісних тенденцій, характерних для осіб, що схильні до розвитку ігрової залежності, проведено дослідження на вибірці з 102-х досліджуваних. За результатами тестування респондентів визначено основні характерологічні особливості особистості, схильної до азартних ігор: підвищений рівень екстравертності та пасивності. Показники основних патохарактерологічних особливостей осіб, які відносяться до групи ризику розвитку ігрової аддикції, подано у вигляді таблиці. Наголошено, що у досліджуваної вибірки осіб переважають лабільні та істероїдні характерологічні риси. Аналіз отриманих результатів виявив основні особливості психологічно схильної до азартних ігор особистості: товариськість, схильність до пошуку збудливих ситуацій та ризику, наявність труднощів у формуванні цілепокладання і вольових якостей. Виникнення ігрової аддикції супроводжується яскравими емоційними проявами, чутливістю до оцінки з боку оточуючих, залежністю від чужої думки, психологічною схильністю до алкологізації. З цього випливає, що в осіб юнацького віку азартна гра виступає як спосіб укріпити самооцінку, покращити настрій, привернути увагу інших.

С целью выявления ведущих личностных тенденций, характерных для лиц, склонных к развитию игровой зависимости, проведено исследование навыборке из 102-х испытуемых. По результатам тестирования респондентов определены основные характерологические особенности личности, склонной к азартным играм: повышенный уровень экстравертности и пассивности. Показатели основных патохарактерологических особенностей лиц, относящихся к группе риска развития игровой аддикции, представлены в табличном виде. Отмечено, что у исследуемой выборки лиц преобладают лабильные и истероидные характерологические черты. Анализ полученных результатов выявил основные особенности психологически склонной к азартным играм личности: общительность, склонность к поиску возбуждающих ситуаций и риска, наличие трудностей в формировании целеполагания и волевых качеств. Возникновение игровой аддикции сопровождается яркими эмоциональными проявлениями, чувствительностью к оценке со стороны окружающих, зависимостью от чужого мнения, психологической склонностью к алкологизации. Из этого следует, что у лиц юношеского возраста азартная игра становится способом укрепить самооценку, улучшить настроение, привлечь внимание других.

The article demonstrates some results of psychodiagnostic research of persons psychologically inclined to gambling. It is shown that such subjects are communicative, aspire for the search of exciting situations, inclined to d conduct related to risk, and herewith they are characterized by difficulties in setting purposes and volitional qualities. Risk of development of game addiction is accompanied the brightness of emotional displays, by sensitiveness to estimation from the side of surrounding people, by dependence on other people's ideas, by psychological propensity to alcoholism, it shows that for adolescents gambling turns into as a method of strengthening self-appraisal, lifting spirit, winning the respect of others by attracting attention.

Проаналізовано феномен гри в сучасній гуманітаристиці, осмислюється його онтологічний статус та практичне значення. Увагу привернуто до ролі гри в психології та філософській рефлексії над нею. Продемонстровано інтердисциплінарність поняття "гра" та перспективність його дослідження.

Розглянуто види, функції і можливості ігрової діяльності. Зазначено, що сучасне наукове поняття "ігрова культура" орієнтує дослідника на системний аналіз змін в ігровій діяльності, у співвідношенні традиційних і нових ігор, стихійних і спрямованих факторів розвитку гри, на свідоме використання і формування розвиваючого потенціалу гри. Виділено розвиваючі можливості гри і особливості їх реалізації в комп’ютерному просторі. Емпірично показано, що розвиток творчих елементів діяльності індивіда за допомогою використання ігрових комп’ютерних методів і прийомів є ефективним не тільки на етапі, коли ігрова діяльність є провідною, але і в інші періоди розвитку індивіда.

Рассмотрены виды, функции и возможности игровой деятельности. Констатировано, что игра позволяет искусственным способом сохранять и развивать способности, данные природой, но невостребованные в реальной жизни индивида. Был проведен анализ эффективности игровых технологий в развитии визуального мышления студентов. С этой целью были выделены две группы молодых людей (контрольная и экспериментальная), которые состояли из студентов-программистов II курса Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. В результате проведенных исследований были зафиксированы изменения в развитии творческого начала студентов-программистов: в экспериментальной группе значительно увеличилось количество студентов с высокими показателями визуального мышления – в процентном соотношении это составило половину от предыдущих показателей входящего тестирования. Данные исследования подтвердили гипотезу о том, что развитие творческих элементов деятельности индивида с помощью использования игровых методов и приемов является эффективным не только на этапе, когда игровая деятельность является ведущей, а и в другие периоды развития индивида.

The article presents the types, functions and opportunities of play activity. Games are interesting for people of any age and give opportunities for people’s learning, development and self-improvement. Games allow people to keep and de-velop abilities given by nature and not required in their real life. We have reviewed the efficiency of game technologies in students’ visual thinking development. For that purpose 2 groups (control and experimental) of young people were formed, each of them involving second-year students-programmers.

Мета роботи - визначити, яким чином звук грального автомата впливає на вибір автомата гравцем, а також які є преференції відвідувачів казіно відносно звуків автоматів - традиційні чи нові мелодії. Опитано 630 геймерів по всій Південній Африці, інтерв'ю проведено у шести локаціях мережі казіно "Sun International". Результати вказують на те, що звуковий супровід в автоматах є важливим для гравців та вони готові обирати нові мелодії для автоматів. Розроблені за результатами опитування рекомендації можуть стати корисними для менеджерів казіно, та для розробників гральних автоматів в їх роботі щодо інноваційного оновлення галузі.

Изложены принципы построения игровых технологий, в частности развивающих, коррекционных и тренинговых программ. Освещены особенности использования игры в учебном процессе и в тренинге. Приведены примеры игровых оболочек.

На основі методології системного підходу здійснено аналіз особливостей Я-концепції геймерів. Уперше вивчено особливості Я-концепції не лише осіб, які зловживають комп'ютерними іграми, а також звичайних гравців, на основі того, які жанри комп'ютерних ігор вони переважно обирають. Запропоновано вивчення Я-концепції через дослідження самоставлення як цілісного опису Я-концепції та Я-образів як її елементів. Доповнено наукові уявлення щодо нового культурологічного чинника інформаційне середовище або кіберпростір і вплив комп'ютерних технологій на психологію особистості його користувачів. Розкрито психологічні особливості впливу комп'ютерних ігор на Я-концепцію геймерів.

Проаналізовано проблематику феномена гри, в ході дослідження розглядаються основні позиції стосовно базових характеристик ігрового феномену та їх специфіку в контексті теоретичних досліджень, щодо даної проблеми. Аналізується місце людини в ігровій структурі, його особливий статус та сутнісні характеристики, висвітлюється позиція іншого в ігровій структурі. У висновку обгрунтовується імпліцитний характер іншого в системі гри, оскільки гра - це завжди процес діалогу з іншим та завдяки іншому.

Досліджено соціально-філософський контекст комп'ютерних ігор, які з'явилися ще у середині минулого століття, але не набули великого поширення і, відповідно, особливої залежності від них не виникало. В останні роки швидкий ріст інформаційних технологій зробив комп'ютери невід'ємною частиною нашого життя. Саме тоді процеси комп'ютеризації і поява мережі Інтернет склали новий етап у розвитку комп'ютерних ігор. Досліджено негативні і позитивні аспекти впливу комп'ютерних ігор на людину. Як негативні наслідки розглядається випадки виникнення комп'ютерної залежності, і, як частковий випадок, інтернет-залежності тощо. Якщо ж говорити про комп'ютерні ігри, що містять сцени насильства та жорстокості, то негативний ефект від цих ігор ще більш посилюється. З огляду на все вище зазначене, очевидно, що в суспільстві виникає потреба у створенні механізму цензури, що займатиметься фільтрацією інформаційного та ігрового простору.

Висвітлено теоретико-методологічне обґрунтування правил моделювання життєдіяльності сучасного суб’єкта на основі феномену гри в актуальних умовах соціальної взаємодії. Детально розглянуто психологічний зміст, сутність та ігровий генезис прагматичних моделей поведінки суб’єкта повсякдення в актуальних умовах соціальної невизначеності задля досягнення, збереження і поширення ним кооперативності співіснування як головної передумови екзистенції, власного саморозвитку та особистісного самовдосконалення. Визнано, що фундаментальні потенціали гри як соціальної програми життєдіяльності суб’єкта, витлумачуються з позицій мультидисциплінарної методологічної оптики, яка відповідає сучасному рівню розвитку наукових дисциплін, максимально враховує переваги системного підходу і надає змогу використовувати спільне з психологією предметне поле наукових розвідок та різні дослідницькі підходи і пізнавальні засоби. Окреслено проблеми ігрового моделювання соціального життя людини і суспільства.