Дано определение выводных знаний; раскрыта их сущность; рассмотрен процесс их получения; выявлены приемы, способствующие эффективности этого процесса; приведены конкретные рекомендации по формированию умения получать выводные знания.

Висвітлено проблему раціональності мислення. Наведено оригінальну психологічну концепцію раціональності мислення учених, пов'язану з проблематикою психології мотивації. Акцентовано увагу на проблемі закономірностей ірраціональних відхилень в діяльності наукових колективів та організацій. Розглянуто трансакційно-аналітичну гіпотезу сценарних груп.

Освещена проблема рациональности мышления. Изложена оригинальная психологическая концепция рациональности мышления ученых, связанная с проблематикой психологии мотивации. Акцентировано внимание на проблеме закономерностей иррациональных отклонений в деятельности научных коллективов и организаций. Рассмотрена трансакционно-аналитическая гипотеза сценарных групп.

Проаналізовано стан розробки проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у науково-педагогічній літературі. Визначено та теоретично обгрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез. Виявлено її сутнісні характеристики. Створено технологію формування даної культури, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний і рефлексивний компоненти, критерії та рівні її сформованості. Розроблено методи та форми професійної підготовки учителів у аспекті формування культури логічного мислення. Запропоновано технологію її формування та визначено компоненти. Проведено формувальний експеримент і на підставі одержаних кількісних і якісних показників доведено ефективність розробленої технології та впровадження в навчальний процес спецкурсу "Формування культури логічного мислення".

Дисертацію присвячено пошуку дидактичних умов, які забезпечують результативність формування логічної культури старшокласників. На підставі теоретичного та дослідно-експериментального вивчення проблеми визначено сутність логічної культури та розкрито специфічні особливості формування логічної культури старшокласників у навчальному процесі. Визначено структуру, зміст і показники логічної культури школярів. Обгрунтовано дидактичні умови підвищення результативності процесу формування логічної культури та розкрито вплив на процес навчально-пізнавальної діяльності школярів. За результатами експериментів доведено: робота щодо формування логічної культури школярів досягає найбільшої результативності тоді, коли вона стає одним із найважливіших завдань навчання. Забезпечено сприятливу творчу атмосферу в шкільному колективі, яка певною мірою допомогла зняти психологічний бар'єр пізнавального остраху учнів, удосконалила розвиток емоцій старшокласників.

Обговорено проблему існування різних "типів" образного мислення в процесі навчання.

Розглянуто типологію та прийоми передачі складок в навчальних постановках. Досліджено дидактичне значення малюнка драпіровок як засобу розвитку аналітичного мислення студентів - майбутніх учителів образотворчого мистецтва. На конкретних прикладах виявлення форм складок розкрито суть образотворчого аналізу пластичної форми.

Рассмотрена типология и приемы передачи складок в учебных постановках. Исследовано дидактическое значение рисунка драпировок как средства развития аналитического мышления студентов - будущих учителей изобразительного искусства. На конкретных примерах выявления форм складок раскрыта суть изобразительного анализа пластической формы.

Рассмотрены вопросы, связанные с развитием личности в мире, где существуют больше трех измерений пространства, приведен теоретический анализ публикаций, посвященных этой проблеме. Подчеркивается, что развитие личности происходит непрерывно на протяжении всей жизни независимо от систем измерений, так как это может объяснить современная наука. Но с другой стороны, возникают проблемы, связанные с построением многомерного мира в рамках существующей классической науки, что мешает, на наш взгляд, построению объективной реальности в современной науке.

Розглянуто проблему сутності, специфіки, характеристик діагностичного мислення психолога. Визначено психолого-педагогічні умови та способи формування діагностичного мислення студентів-психологів у системі фахової підготовки.

Запропоновано авторський підхід до вирішення проблеми розвитку теоретичного мислення майбутніх учителів математики в системі методичної підготовки, виділено найбільш значущі чинники, визначено структуру навчального матеріалу, представлено пізнавальні орієнтири студентів у процесі розв'язування математичних задач.

Предложен авторский подход к решению проблемы теоретического мышления будущих учителей математики в системе методической подготовки, выделены наиболее значимые факторы, определена структура учебного материала, приведены познавательные ориентиры для решения математических задач.

The author's approach to the decision of the problem of the prospective mathematics teachers' scientific-theoretical thinking development in the system of methodical preparation is submitted, the most significant factors are allocated, the structure of a teaching material is determined, students' cognitive reference points in the process of mathematical tasks decision are submitted.

Розглянуто застосування особистісно-діяльнісного підходу в освітньому процесі, орієнтованому на формування культури логічного мислення майбутніх лінгвістів за умов інформатизації суспільства, який передбачає реорганізацію педагогічної діяльності викладачів. Доведено, що використання таких технологій, як "кейс-стаді" та "мозковий штурм" сприяє розвиткові розумових здібностей студентів, формує їх логічне мислення.

Рассмотрено использование личностно-деятельностного подхода в образовательном процессе, ориентированном на формирование культуры логического мышления будущих лингвистов в условиях информатизации общества, который предусматривает реорганизацию педагогической деятельности преподавателей иностранных языков. Доказано, что использование таких технологий, как "кейс-стади", "мозговой штурм" способствует развитию умственных способностей студентов, формирует их логическое мышление.

The article deals with the using of the personal-activity approach in the educational process (which is oriented on the formation of the culture of the logical thinking of students) in the conditions of the informatization of our society means the reorganization of the pedagogical activity of the foreign languages teachers. It is proved that using of such technologies, as "case-study", "brainstorm", helps to develop the abilities of students, and forms their logical thinking.

Визначено та проаналізовано основні поняття структурного програмування. Запропоновано шляхи ефективного застосування методу структурного програмування у професійній діяльності майбутнього вчителя інформатики. Застосовано елементи структурно-логічного мислення до розв'язання задач засобами низхідного проектування. Наведено приклади застосування методу низхідного проектування до розв'язання задач з шкільної інформатики.

Определены и проанализированы основные понятия структурного программирования. Предложены способы эффективного применения метода структурного программирования в профессиональной деятельности будущего учителя информатики. Применены элементы структурно-логического мышления к решению задач средствами нисходящего проектирования. Приведены примеры применения метода нисходящего проектирования к решению задач по школьной информатике.

The basic concepts of the structured programming are defined and analysed. The ways of effective application of method of the structured programming are offered in professional activity of future teacher of informatics. The elements of structural-logical thought are applied to the decision of tasks by facilities of top-down design. The examples of application of method of top-down design are resulted to the decision of tasks on a school informatics.