Розглянуто проблему самореалізації особистості у творчості Ф.М.Достоєвського, самогубство як засіб вирішення конфлікту між особистістю та суспільством. Висвітлено вплив мистецтва на внутрішній світ людини, на встановлення гармонії між особистістю та суспільством. Проаналізовано відмінність розуміння індивідуалізму російським мислителем від його тлумачення М.Штірнером, яке мало принципове значення для художньої творчості письменника. Обгрунтовано тезу про гуманістичний характер творчої спадщини Достоєвського.

Обгрунтовано використання поняття самоідентифікації як логічного продовження традиції наукової рефлексії, що базується на споріднених поняттях "ідентифікація", "ідентичність", "самовизначення". Зазначено, що становлення проблеми самоідентифікації відбувається в європейському культурному контексті доби модерну у процесі утвердження індивідуалізму як визначальної характеристики західноєвропейської культури. Доведено, що моральнісна самоідентифікація як продукт індивідуалізованого суспільства, фіксуючи набуття індивідом статусу соціального суб'єкта у процесі моральнісного індивідуального діяння як самотрансценденції особи у вчинку доброї волі, співпереживанні як сприйнятті Іншого, є феноменом, проблемою для етичного дослідження. Визначено, що найбільш стійкими модусами виявлення моральнісної самоідентифікації у сучасному світі є гендерна та національна ідентичність соціального суб'єкта, в яких моральнісний вимір пов'язується з індивідуальною унікальністю (гендерний модус) та загальнозначимою міжсуб'єктною комунікацією (національний модус). Запропоновано тезу, що виховання шляхом первинної соціалізації особистості має орієнтувати особу на моральнісну самоідентифікацію як засіб віднайдення спільного етосу для всіх модусів її самовизначення та соціального функціонування у новітніх соціокультурних реаліях.

Вперше вивчено динаміку морального вибору підлітка на різних вікових етапах, показано його специфіку у підлітковому віці. Сформульовано визначення поняття "готовність до морального вибору". Розглянуто генезис та етапи (ситуативний, самостійний, особистісний) досліджуваного процесу. Визначено критерії (моральну рефлексію, емоційно-ціннісне ставлення до іншого, довільність) і рівні (високий, середній, низький) готовності підлітка до здійснення морального вибору. Виявлено типи (виконавський, демонстративний, самостійний) морального вибору підлітків. Розроблено програму та комплекс психологічних засобів активізації готовності підлітків до морального вибору. Апробовано особистісно орієнтовані технології виховного впливу на підвищення рівня готовності особистості підлітка до морального вибору. Уточнено уявлення про психологічну сутність, зміст, структуру морального вибору взагалі та морального вибору підлітка зокрема. Удосконалено психодіагностичний інструментарій вивчення морального вибору та психологічної готовності до його здійснення. Уточнено систему знань з проблеми розвитку моральної самосвідомості та уявлень про взаємообумовленість морального вибору та становлення моральної самосвідомості підлітків.

Виявлено та проаналізовано складові свободи як цілісної системи, а саме: трансцендентну, особистісну, ситуаційну. На підставі розкриття системного зв'язку компонентів визначено структуру свободи, здійснено її класифікацію та диференціацію. З'ясовано суть морального змісту форм прояву свободи та розглянуто підходи до їх осмислення у філософській думці. Здійснено спробу систематизувати історико-філософський досвід осмислення проблеми свободи, з'ясування її морального змісту. У контексті етичних характеристик проаналізовано та понятійно оформлено свободу морального самовизначення особистості. Наголошено на важливості питання про умови та ситуації вибору, а також про ціннісні орієнтири людського вибору. Проблема ціннісних факторів вибору - одна з традиційних в етичній літературі. Особливу роль у виборі відіграють моральні установки особистості. Саме в результаті свого особистісного невимушеного вибору людина може бути причетною до сил добра чи зла. Свідомо чи несвідомо особистість перебуває під впливом багатьох моральних вимог. Індивідуальна автономія вибору передбачає врахування його значимості для інших людей, близьких і далеких. Визначальний вплив на ситуацію вибору чинить свідомість і почуття відповідальності. Розкрито роль сучасної етичної теорії у розробці діяльнісного аспекту творчості свободи, вираженого певними екзистенціалами особистості, а саме: вибором і відповідальністю. На підставі результатів детального вивчення фактичного матеріалу доведено, що творча самореалізація особистості відбувається шляхом прояву її свободи, яка має моральний зміст.

Проаналізовано філософський доробок Геракліта, Платона, Арістотеля, Гоббса щодо висвітлення проблеми конфлікту. Визначено внесок філософії марксизму, виявлено тенденції європейської ліберальної традиції, пов'язаної з іменами М.Вебера, Р.Дарендорфа, Е.Дюрктейма, Т,Парсонса та їх послідовників Л.Козера, Дж.Тернера стосовно трактування сутності соціальних конфліктів і пошуків шляхів їх розв'язання. Обгрунтовано необхідність переходу з макрорівня на мікрорівень, до відносин та процесів, які відбуваються у межах особистості, тобто до внутрішнього конфлікту.

Досліджено філософсько-етичні аспекти модернізму як світоглядної парадигми. Проведено аналіз становлення вітчизняного варіанта модернізму. Визначено структурні компоненти й особливості філософсько-етичної концепції українського модернізму. Досліджено світогляд В. Винниченка та його етичні погляди у контексті філософії модернізму. Окреслено процес формування ним власної концепції побудови щасливого людського буття. Розкрито сутність складових чинників його етичної концепції. Розглянуто світоглядну позицію М. Хвильового. На підставі здійсненого аналізу вироблено загальну концепцію творчості М. Хвильового як письменника, який перебував під впливом модерністичної філософсько-етичної системи. Художній світ автора подано як заздалегідь фікціональний, такий, шо разом з оповідачем не претендує на вірогідність і автономність.

Розглянуто проблеми конфліктологічної культури як важливого чинника етичної компетентності майбутнього соціального педагога. Обговорено, конфліктологічну культуру, яка притаманна професійній діяльності соціального педагога і дозволяє йому орієнтуватися у різних педагогічних ситуаціях, оцінювати їх, обирати певні способи адекватної міжособистісної взаємодії з об’єктами соціально-педагогічної діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю704.4 + Ю703.71

Рубрики:

Моральні пошуки. Моральний вибір. Моральні рішення

Мораль і наука

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ