Проведено комплексний аналіз етичних концепцій російського космізму, насамперед гуманітарного та природничо-наукового його напрямів, зокрема на матеріалі творчої спадщини М.Федорова, О.Сухово-Кобиліна, М.Умова, К.Ціолковського, В.Вернадського, П.Флоренського, В.Муравйова, О.Горського, М.Холодного, М.Сетницького, О.Чижевського, О.Манєєва. Конкретизовано принципові положення етики космізму, що втілюють її орієнтацію на антропокосмічне світосприйняття. Здійснено історико-теоретичний аналіз становлення космізму, його генетичних витоків і передумов етико-філософської концепції. Утворення парадигми космічного мислення проаналізовано в контексті напрацьованої світовою філософською думкою, починаючи з античних часів, діалектики понять "мікрокосм" і "макрокосм". Визначено головні етапи концептуалізації етичного змісту філософії космізму. Вперше висвітлено іманентний зв'язок етики космізму з духовними традиціями української філософської думки (за творами Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, П.Юркевича). Конкретизовано місце етичних концепцій російського космізму в контексті історії етичних вчень XIX - початку XX ст. Обгрунтовано структуру етико-теоретичних досліджень космізму, відповідно до головних сфер життєдіяльності людини, що знайшли в космізмі своє специфічне осмислення. Визначено і проаналізовано головні концепти космізму: поняття "космічної єдності", "розумного егоїзму", "інтегральної людини", опрацьовано базовий понятійно-категоріальний апарат етики космізму.