На підставі останніх досягнень сучасних вчених (представників гуманітарних, природничих наук), а також релігійних, духовно-езотеричних філософських джерел розглянуто феномен інтуїції як форму духовного пізнання та самопізнання, професійної самореалізації. Описано психічні механізми інтуїтивного процесу, розкрито умови розвитку інтуїтивних можливостей особистості.

На основе последних достижений современных ученых (представителей гуманитарных, естественных наук), а также религиозных, духовно-эзотерических философских источников рассмотрен феномен интуиции как форма духовного познания и самопознания, профессиональной самореализации. Описаны психические механизмы интуитивного процесса, раскрыты условия интуитивных возможностей личности.

Розкрито сутність інтуїції як форми духовного пізнання та психологічного компонента творчого процесу. Проаналізовано наукові дослідження, присвячені вивченню даного феномену. Розглянуто умови та засоби розвитку інтуїції, зокрема, запропоновано способи формування цілісного сприйняття. Охарактеризовано творчі здібності та якості креативної особистості. Наведено комплекс гімнастичних вправ для гармонізації діяльності лівої та правої півкуль головного мозку (за М. Кін), а також популярні тести для виявлення інтуїтивних можливостей особистості. Висвітлено теоретичні матеріали спецкурсу "Феномен інтуїції з погляду сучасної науки".

Раскрыта сущность интуиции как формы духовного познания и психологического компонента творческого процесса. Проанализированы научные исследования, посвященные изучению данного феномена. Рассмотрены условия и средства развития интуиции, в частности, приведены способы формирования целостности восприятия. Охарактеризованы творческие способности и качества личности. Разработан комплекс гимнастических упражнений для гармонизации деятельности левого и правого полушарий головного мозга (по М. Кин), а также популярные тесты для определения интуитивных возможностей личности. Освещены теоретические материалы спецкурса "Феномен интуиции с точки зрения современной науки".

Проаналізовано явище інтуїції, спираючися на естетико-антропологічні й естетико-гносеологічні позиції. Виявлено нові зрізи природи інтуїтивного мислення як різновиду мислення образного типу. Висвітлено значущість естетичних чинників для інтуїтивної особистості, розкрито можливості інтуїтивного рішення в евристичному та культурозначущому сенсі.

Проанализировано явление интуиции, опираясь на эстетико-антропологические и эстетико-гносеологические позиции. Найдены новые срезы природы интуитивного мышления как разновидности мышления образного типа. Очерчена значительность эстетических факторов для интуитивной личности, раскрыты возможности интуитивного решения в эвристическом и культурозначимом смысле.

Висвітлено з погляду методологічної концепції ціннісного потенціалізму суть і різновиди інтуїції. Проаналізовано процеси актуалізації пізнавального потенціалу інтуїції в контексті раціонально-наукового мислення. Виявлено взаємозв'язок у науковому відкритті пізнавальних і ціннісних аспектів, співвідношення інтуїтивного та дискурсивно-логічного в науковому пізнанні, специфіка реалізації когнітивно-ціннісного потенціалу інтуїції в процесі творення нового знання. Розкрито закономірні трансформації змісту поняття інтуїції в процесі становлення постнекласичного типу науки, а також особливості пізнавально-ціннісного потенціалу. Конкретизовано сучасне розуміння можливостей інтуїції в науковому пізнанні й його методологічні наслідки, смисл евристичного пізнання в контексті сучасних уявлень про інтуїцію й її роль у науковій творчості.

Проаналізовано проблему співвідношення інтелекту і інтуїції в процесі пізнання і перетворення права. Надано розуміння інтелекту і інтуїції. Незважаючи на властиві їм особливості, вони розглядаються взаємозв'язаними сторонами єдиного пізнавального і освітнього процесу права. Ефективність останніх припускає взаємодію інтелекту і інтуїції, тобто, вони повинні розглядатися не як взаємовиключні, а взаємодоповнюючі явища.

Запропоновано розглянути інтуїцію добра як підгрунтя моральної свідомості. Зазначено, що моральне зростання потребує постійних герменевтичних зусиль, спрямованих на прояснення нетематично даного трансцендентального понад-дискурсивного знання про належне. Доведено, що в історії європейської думки повнота інтуїтивного споглядального розуму, наділеного на осягнення ідеального буття цінностей як трансцендентальних сутнісних структур, була поступово редукована до здорового глузду, інструментального цинічного раціо, що унеможливлює пізнання сутнісного. Спроби компенсації негативних наслідків гіпер-раціоналізації призвели не до повернення до вихідної повноти розуму, а до руху в напряму безсвідомих, суб-раціональних інтуїцій, в яких віркривається моральний хаос.

Розглянуто питання щодо взаємодії інтуїтивного та логічного пізнання у процесі педагогічних досліджень. Введено поняття "енергодії" знань дослідника і майбутнього вчителя.

Рассмотрен вопрос о взаимодействии интуитивного и логического познания в процессе педагогических исследований. Введено понятие "энергодействия" знаний исследователя и будущего педагога.

It is analysed interaction of intuitive and logical cognition in the process of pedagogical investigation. It is introduced a new notion - "energy effect" of investigator's and future teacher's knowledge.

Показано історичний розвиток філософських уявлень про феномен інтуїції. Розкрито світоглядно-філософські засади інтуїтивного мислення. Обгрунтовано когнітивний потенціал інтуїції в науковому пізнанні. Розглянуто взаємозв'язок епістемних і ціннісних аспектів інтуїції в акті наукового відкриття. Розкрито смисл і цінність інтуїції в контексті постнекласичної філософії та методології науки.

Присвячено історико-філософському дослідженню феномену релігійної-філософської інтуїції у контексті грекомовного патристичного дискурсу IV - VI ст. Релігійно-філософський підхід дає змогу по новому поглянути на поняття інтуїції, а історико-філософська методологія уможливлює цілісне осмислення й обґрунтування цього феномену в історико-філософському контексті. "Золотий вік святоотцівської писемності" - це поворотний момент у становленні європейської релігійно-філософської думки, що завершує тисячолітню історію еллінізму, та з якого постає новий ментальний простір усієї подальшої європейської культури. У цій історичній і філософській спадкоємності одна думка ніби виходить з іншої. Дослідження процесів, що обумовлюють ідейну спадкоємність, дає змогу за допомогою історико-філософського аналізу та допоміжних методів простежити внутрішній зв'язок між мисленнєвими парадигмами. Зі свого боку це допомагає визначити загальні ознаки досліджуваного предмета, а отже розв’язує проблему його ідентифікації та формулювання в контексті означеного періоду. Історико-філософський аналіз першоджерел виявляє фундаментальні установки в обґрунтуванні релігійної інтуїції, особливості її розуміння та її місце у філософсько-теологічних побудовах отців Церкви.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.51 + Ю3(0)6-658

Рубрики:

Проблема інтуїції

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС48621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.51 + Ю3(0)6-658

Рубрики:

Проблема інтуїції

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС48621 Пошук видання у каталогах НБУВ