Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Досліджено генезу й еволюцію західноєвропейського нігілізму. Доведено, що європейський нігілізм, грунтуючись на екзистенційній ментальності, виробляє власну метафізику, яка втілює досвід людського існування. Відтворено цілісну нігілістичну парадигму у вертикальному та горизонтальному вимірах, розкрито амбівалентну суть західноєвропейського нігілізму та виявлено його позитивний зміст. Проведено історико-філософський аналіз з позицій pro et contra, що дає змогу кваліфікувати цей світоглядний феномен не тільки як прояв волі до заперечення та деструкції, але й як здійснення волі до утвердження і творення. Запропоновано тезу, що, репрезентуючи кризову свідомість, нігілізм акцентує самоподолання як основну вимогу активної життєтворчості. На підставі компаративного аналізу зроблено висновок щодо європейського грунту вітчизняного філософування, що породив самобутній тип українського ніцшеанства.

На матеріалі філософії Р. Генона та Ю. Еволи розглянуто онтологічні теорії школи інтегрального традиціоналізму, специфіку їх історичної еволюції та пов'язаність з консервативно-революційними прочитаннями онтологічної проблематики (на матеріалі Ф. Ніцше, М. Гайдегера, Е. Юнгера). Експліковано онтологію інтегрального традиціоналізму в діахронічній перспективі, виявлено її дуальну структуру, по-різному акцентовану в працях основоположників течії. Виявлено подібності та відмінності між традиціоналістським і некласичним філософським дискурсами, запропоновано більш критичний погляд на генонівську філософію, класифіковану як "ортодоксальний традиціоналізм". У контексті конкретизованого прочитання концепції philosophia perennis узагальнено традиціоналістські та консервативно-революційні онтологічні моделі як гомологічні варіанти єдиної у своїй основі рецепції буття, окресленої як "переніалістське поле" філософії. Заявлено про проблему модерністської деконструкції традиціоналізму на прикладі класифікованої як "неортодоксальний традиціоналізм" філософської спадщини Ю. Еволи з виявленням перспективи її модерністської еволюції у формі "посттрадиціоналізму".

Досліджено теоретико-методологічні та духовно-ціннісні засади аналізу і функціонування традиції в науці, її евристичний потенціал і шляхи реалізації через взаємодію цього феномену з науковими новаціями, аксіологічні та епістемологічні передумови актуалізації методологічного потенціалу наукових традицій в інформаційно-інноваційну епоху. З'ясовано світоглядний і соціокультурний контекст еволюції наукових традицій, експліковано пізнавальні можливості традиції в сучасному філософсько-методологічному дискурсі. Розкрито значення традиції в динаміці науки крізь призму потенціалістичного підходу, виявлено евристичний ефект від взаємодії традицій і новацій у науці. Розкрито аспекти актуалізації методологічного потенціалу традиції в науковому пізнанні, особливості функціонування наукових традицій в епоху інформаційно-знаннєвої революції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.22 + Ю212.63

Рубрики:

Людська природа

Заперечення і збереження

Шифр НБУВ: ДС50548 Пошук видання у каталогах НБУВ