Проаналізовано соціально-політичні умови існування релігійних культів в Україні за радянських часів, головні тенденції релігійної політики партійно-державного апарату щодо протестантського сектанства, визначено причини її зміни. Розглянуто діяльність п'ятидесятницьких громад і груп в УРСР у 1920-х - 1991 рр., умови існування нелегальних релігійних громад в УРСР та їх реакцію на зміни політичного устрою країни.

Досліджено діяльність євангельських християн п'ятидесятників-сіоністів в Україні у 1920 - 1950-х рр. На підгрунті архівних матеріалів та спогадів віруючих виявлено причини заснування даного руху, ідеологію. Показано спроби керівників євангельських християн п'ятидесятників-сіоністів як можна ширше розповсюдити свої ідеї в Україні і Росії та їх боротьбу з радянською владою.

Проаналізовано релігійну політику радянської влади 40 - 50-х рр. XX ст. в контексті організаційного об'єднання євангельських християн баптистів і п'ятидесятників. На основі аналізу архівних матеріалів висвітлено становище протестантських організацій в даний період на території Рівненської та Волинської областей. Відображено становище громад ЄХБ та п'ятидесятників у контексті їх об'єднавчої взаємодії.

Вперше у вітчизняному богослов'ї та релігієзнавстві здійснено комплексний аналіз богословської та соціальної ідентифікації п'ятидесятницького руху, основних теологічних та еклезіологічних траєкторій розвитку вітчизняного п'ятидесятництва. Виявлено соціально-релігійні передумови, світоглядно-богословський контекст та історико-культурні чинники виникнення і розвитку руху. Описано особливості його континентальних та історико-теологічних форм. Продемонстровано поліваріантний характер походження руху в багатьох осередках, виокремлено причини успішної адаптації п'ятидесятництва у різноманітних контекстах.