Освещены главные проблемы религиозного мировоззрения эллинов Причерноморья в античную эпоху. Основное внимание уделено рассмотрению отдельних мифов во взаимосвязи с культами и политикой в понтийских государствах, а также характеристике древнегреческих общественных и домашних святилищ. Прослежены региональные свойства и особенности культов верховных покровителей отдельных полисов: Аполлона, Артемиды, Афродиты, Деметры и других олимпийских божеств и обожествленных героев, их место и значение в политической и культурно-религиозной жизни населения.

На підставі аналізу археологічних, епіграфічних, літературних і нумізматичних джерел висвітлено особливості релігійного світогляду населення античного Херсонеса та визначено характерні риси його культових практик. Зазначено, що релігійний світогляд населення античного поліса зумовлювався розвитком полісної ідеології та уявлень про вплив божеств на життя усієї громадянської общини й окремих мешканців цього центру. Увагу приділено аналізу культів родинного кола, містеріальних культів і культу поховання. Визначено критерії віднесення пам'яток до свідчень полісного або родинного культу. Розглянуто причини консервативності релігійного життя родини на прикладі херсонеських пам'яток. Подано цілісну картину релігійного життя херсонеського населення, свідчення якого прослідковано за наявними пам'ятками.