Освещены древняя история, античная мифология и этапы культурного развития человечества. Раскрыто духовное значение древнегреческой цивилизации и ее влияние на развитие всех современных европейских народов. Описаны быт, частная и общественная жизнь людей, религиозные, социальные отношения в Древней Греции.

Приведены основные сведения о героях Эллады: Овидии, Эллине, Прометее, Пандоре, Данае и Данаиде. Значительное внимание уделено Персею, Танталу и Пелопсу, подвигам Геракла и Тесея.

Рассмотрены вопросы становления и развития системы школьного исторического образования в XVIII - XX вв. Освещена история развития проблем отечественного классического образования. Проанализированы роль античной литературы в дисциплинах исторического цикла в отечественной общеобразовательной школе ХХ в., деятельность отечественных и зарубежных ученых и педагогов-антиковедов, исследователей античной культуры.

Висвітлено особливості проведення свят Афродіти в усіх грецьких державах Північного Причорномор'я, які набули важливого значення на Боспорі, а також свят Апатурій - іонійцями, що відзначалися в Борисфені, Ольвії та Боспорі з архаїчних часів. На підставі вивчення лапідарних написів, графіті, фрагментів кам'яних скульптур, теракотів та зображень на ювелірних прикрасах показано, що на багатьох святах Афродіту прославляли як покровительку мореплавства, богиню кохання і краси.

Освещены особенности проведения праздников Афродиты во всех греческих государствах Северного Причерноморья, которые имели важное значение на Боспоре, а также праздников Апатурий - ионийцами, отмечавшихся в Борисфене, Ольвии и Боспоре с архаических времён. На основании изучения лапидарных надписей, графити, фрагментов каменных скульптур, теракотов и изображений на ювелирных украшениях показано, что на многих праздниках Афродиту прославляли как покровительницу мореплавательства, богиню любви и красоты.

Освещены главные проблемы религиозного мировоззрения эллинов Причерноморья в античную эпоху. Основное внимание уделено рассмотрению отдельних мифов во взаимосвязи с культами и политикой в понтийских государствах, а также характеристике древнегреческих общественных и домашних святилищ. Прослежены региональные свойства и особенности культов верховных покровителей отдельных полисов: Аполлона, Артемиды, Афродиты, Деметры и других олимпийских божеств и обожествленных героев, их место и значение в политической и культурно-религиозной жизни населения.

На підставі аналізу археологічних, епіграфічних, літературних і нумізматичних джерел висвітлено особливості релігійного світогляду населення античного Херсонеса та визначено характерні риси його культових практик. Зазначено, що релігійний світогляд населення античного поліса зумовлювався розвитком полісної ідеології та уявлень про вплив божеств на життя усієї громадянської общини й окремих мешканців цього центру. Увагу приділено аналізу культів родинного кола, містеріальних культів і культу поховання. Визначено критерії віднесення пам'яток до свідчень полісного або родинного культу. Розглянуто причини консервативності релігійного життя родини на прикладі херсонеських пам'яток. Подано цілісну картину релігійного життя херсонеського населення, свідчення якого прослідковано за наявними пам'ятками.

Розкрито вплив релігійного чинника на формування і розвиток характерних особливостей виховних традицій Стародавньої Греції. Увагу акцентовано на взаємозв'язку релігійних вірувань греків та виникненні та розвитку специфічних форм і методів соціального виховання жіночої та чоловічої молоді, а також виховних функціях таких суспільних інститутів, як релігійні храми та диктеріони (публічні будинки).